- •4. Основні ознаки свідомості.
- •5. Свідомість як предмет психологічного дослідження.
- •1.Аналіз сутність свідомості як форми відображення та визначення її суттєвих ознак
- •2.Вивчення загальної структури свідомості
- •3.Визначення особливостей розвитку свідомості в філогенезі та онтогенезі
- •4.Визначення основних напрямків дослідження свідомості в сучасних умовах:
- •6. Загальна характеристика структури свідомості
- •1. Основні структурні елементи свідомості:
- •2.Рівні свідомості.
- •1 Класифікація:
- •2 Класифікація:
- •7. Значення та смисл як складові свідомості людини.
- •2. Смисл (особистісний).-
- •9 Біодинамічна тканина свідомості
- •11. Загальні властивості структури свідомості:
- •2.Багаторівневість структури:
- •3. Множинність форм:
- •12. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •2. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •13. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості
- •1.Основні напрямки філогенетичного розвитку свідомості
- •2.Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості
- •14. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах
- •17 Свідоміст та несвідоме
- •18. Роль несвідомого у регуляції поведінки людини.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •19. Види несвідомих психічних явищ.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •Самопізнання людиною себе;
- •23 Проблема самосвідомості в вітчизняній психології.
- •24.Форми та рівні самосвідомості
- •25 Прояви самосвідомості в перцептивних та рухових процесах.
- •26 Поняття про «я - образ» та «я - концепцію», їх психологічна структура
- •27 Самоставлення як складова самосвідомості
- •28 Психологічні механізми саморегуляції як феномену самосвідомості.
- •30) Співвідношення понять Активність, поведінка, діяльність
- •31. Психологічна структура діяльності
- •34. Дія як основний елемнт діяльності. Класифікація дій.
- •35 Операційний склад предметної дії
- •36 Діяльнісний підхід в психології та його сутність
- •38. Види діяльності
- •1. Основні види діяльності
- •2. Провідна діяльність
- •39. Психологічний аналіз трудової діяльності.
- •40 Психологічний аналіз навчання як виду діяльності.
- •41. Психологічний аналіз ігрової діяльності.
- •42 Діяльність та розвиток людини
- •45 Способи оводоління діяльністі
- •47. Потреби як джерела активності людини
- •48. Потреби та мотиви
- •49. Мотиви у структурі діяльності.
- •1. Сутність мотиву.
- •2. Роль мотиву у структурі діяльності.(основне у відповіді!)
- •50. Проблема класифікації потреб
- •51 Мотиви і цілі діяльності
- •52. Функції мотивів
- •1.Сутність мотивів.
- •2. Співвідношення мотиву і цілі у свідомості людини:
- •54. Психологічна структура мотиву
- •55.Структура мотиваційної сфефи людини.
- •1. Проблемою спрямованості особистості та ієрархія мотивів.
- •2. Проблема полімотивованості людської діяльності.
- •56. Класифікація індикаторів мотивації
- •61. Мотивація пізнавальної активності людини
- •62 Самопізнання як форма пізнавальної активності суб*єкта
- •63Структура самопізнання
- •64. Форми та рівні самопізнання
- •65. Самопізнання та спілкування
- •68Спілкування та діяльність.
- •71 Самооцінка
- •73 Психологічна сутність теоретичного пізнання
61. Мотивація пізнавальної активності людини
Можна розглянути це питання на нашому прикладі.
Визначено психологічні та теоретико-методичні умови забезпечення активності студентів у навчально-пізнавальної діяльності в процесі вивчення психологічних дисциплін:
а) необхідність творчого застосування основних ідей і методик сучасних дидактичних концепцій;
б) необхідність усвідомлення та дотримання викладачами ВНЗ принципів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів в процесі вивчення психологічних дисциплін. Для цього в комплексі повинні використовуватися як традиційні, так і спеціальні методи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Активізація творчої навчально-пізнавальної активності стимулює потребу саморозвитку, самоактуалізації, "запускає" процес сутнісного самовизначення, залежить від внутрішнього потенціалу особистості. Психологічними умовами активізації творчої навчально-пізнавальної діяльності є:
• формування суб'єкт-суб'ектних відносин у навчально-виховному процесі ВНЗ шляхом організації та підтримки суб'єктного міжособистісного навчального взаємодії між викладачем і студентом, між студентом і студентом;
• вдосконалення смислового та методичного компонентів навчального процесу;
• формування змістовної мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Експериментальним шляхом доведено, що творча навчально-пізнавальна діяльність студентів в процесі вивчення психологічних дисциплін сприяє: а) самоосознанію студентів у навчальному процесі ВНЗ; б) визначення і усвідомлення студентами змісту і кінцевого результату своєї навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ та формуванню первинних професійних інтересів, навичок і вмінь; в) формування мотивації навчально-пізнавальної та первинної мотивації професійної діяльності; г) формуванню оптимальних навичок і вмінь навчально-пізнавальної діяльності, культури навчання і міжособистісного спілкування; д) використання отриманих професійних знань, умінь і навичок у навчально-пізнавальної та професійної діяльності; е) самоактуалізації студентів у навчальному процесі.
62 Самопізнання як форма пізнавальної активності суб*єкта
Самопізнання – процес усвідомлення, направлений на дослідження С , що пізнає, себе , своєї діяльності , свого внутрішнього змісту. Самопізнання можливе лише тоді коли особистість що пізнає є одночасно і О і С пізнання. самопізнання формується через відчуття себе як сприймаючої істоти і активно розвивається з появою здатності відокремлювати себе від своєї діяльності. Спочатку воно є безсловесним та беззаченневим , і вже потім набуває вигляду словесного , значеннєвого , предметного. Самопізнання є водночас і результатом, і передумовою самоусвідомлення.Однак його не слід зводити до самосвідомості або само рефлексії. Можна усвідомлювати себе , рефлексувати але не знати сутності свого «я». Уміння пізнавати власний внутрішній світ досягаеться з досвідом життя. Процес самопізнання несе І не лише про характер , здібності, та фншф особливості., він спрямований на пізнання справжнього в особистості, збагнення сутності її земного покликання.