![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030508 – «Фінанси і кредит», 6.030509 – «Облік і аудит»
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії.
- •Предмет політичної економії.
- •Зародження і розвиток політичної економії, її напрями і школи.
- •Методи політичної економії.
- •Функції політичної економії.
- •Тема 2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці.
- •Виробничі можливості суспільства і продукт виробництва
- •2.2. Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей.
- •Тема 3. Економічні потреби та інтереси.
- •3.1. Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб.
- •3.2. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності.
- •3.3. Економічні інтереси, їх взаємозв’язок з потребами, споживанням і виробництвом.
- •Тема 4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку.
- •Економічна система: сутність, структурні елементи і критерії класифікації.
- •4.2. Економічні відносини як соціальна форма і спосіб організації економічної системи
- •4.3. Власність як економічна категорія. Історичні типи та форми власності.
- •Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші.
- •5.2. Товарна форма організації суспільного виробництва
- •5.3. Товар і його властивості
- •Сутність грошей. Альтернативні теорії грошей. Функції грошей.
- •Закони грошового обігу. Інфляція та забезпечення стабільності купівельної спроможності грошової одиниці. Грошові реформи.
- •Тема 6. Капітал і наймана праця.
- •6.1. Капітал як економічна категорія
- •6.2. Капітал і праця
- •6.3. Заробітна плата: сутність, форми та організація. Види заробітної плати
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •7.1. Сутність та економічне значення витрат виробництва. Теорії витрат виробництва
- •7.2. Економічні та бухгалтерські витрати та їх структура
- •7.3. Валові, середні та граничні витрати
- •7.4. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку та чинники, що на нього впливають
- •Тема 8. Ринок, його суть та функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення.
- •8.1. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Умови формування і розвитку ринку. Види ринку та його функції
- •8.2. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і функції
- •8.3. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції
- •8.4. Конкуренція і моделі ринків. Особливості ринкових відносин в Україні
- •Характеристика ринкових моделей
- •8.5. Ринок засобів виробництва. Ринок праці. Ринок капіталу. Ринок нерухомості (срс).
- •Тема 9. Домогосподарство в системі економічних відносин
- •9.1. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин.
- •9.2. Функції домогосподарств
- •9.3. Доходи та витрати домогосподарств
- •Тема 10. Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток.
- •10.1. Суть підприємництва, умови його існування. Функції підприємця.
- •10.2. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств
- •10.3. Капітал підприємства і його кругообіг
- •Тема 11. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента.
- •11.1. Аграрне виробництво – особлива сфера вкладення капіталу
- •Диференційна рента першого та другого виду
- •11.2. Капітал в сфері обігу. Торгівельний прибуток.
- •11.3. Позичковий капітал та позичковий відсоток.
- •Тема 12. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми
- •12.1. Суспільне відтворення: сутність та види. Просте та розширене відтворення.
- •12.2. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •Валовий внутрішній продукт. Чистий національний продукт і національний дохід
- •12.4. Національне багатство: його зміст і структура
- •Тема 13. Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою
- •13.1. Економічний розвиток та економічне зростання
- •13.2. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •16.3. Зайнятість: сутність і форми. Зайнятість та відтворення сукупної робочої сили
- •16.4. Неповна зайнятість та рівень безробіття. Види і форми безробіття
- •16.5. Державне регулювання зайнятості в Україні (срс)
- •Тема 14. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції
- •14.1. Господарський механізм, його сутність та елементи
- •16.2. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми. Планування та програмування
- •16.3. Держава як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави
- •Держава створює також юридично-інституціональні засади ринкової економіки.
- •Тема 15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік.
- •15.1 Економічна система сучасного капіталізму
- •15.2. Соціалістична економічна система та її еволюція
- •15.3. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік
- •Тема 16. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Світове господарство: його сутність та структура. Міжнародний поділ праці і спеціалізація
- •16.3 Міжнародні економічні відносини та їх форми. Міжнародна торгівля
- •Міжнародний рух капіталу
- •Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •Міжнародна міграція робочої сили
- •Тема 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України
- •17.3 Міжнародне співробітництво у вирішенні глобальних проблем та розвитку світового господарства
2.2. Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей.
Виробничий потенціал і обмеженість ресурсів. На основі виробничих ресурсів обчислюється виробничий потенціал суспільства, галузі чи окремого підприємства.
Виробничий потенціал суспільства являє собою сукупність виробничих ресурсів, тобто факторів виробництва, з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості. Він характеризує максимально можливий обсяг виробництва продукції за умови повного використання робочої сили, підприємницького ресурсу, капіталу і землі.
У самій серцевині виробничого потенціалу лежить факт обмеженості ресурсів. Економічні ресурси – це всі природні, людські і створені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.
Економісти досліджують способи, за допомогою яких продукти виробляються і споживаються, бо люди хочуть споживати значно більше, ніж економіка може виробити. Однак блага обмежені, тоді як потреби здаються безмежними. Фундаментальним принципом політичної економії є безперечна істина, яку називають законом обмеженості ресурсів. Цей закон стверджує, що блага є обмеженими, бо немає достатньо ресурсів, аби виробляти всі блага, що їх люди потребують для споживання.
Оскільки ресурси обмежені, то необхідно дослідити: як суспільство вибирає для виробництва набір матеріальних благ і послуг; як різні продукти виробляються; хто має споживати продукти, які суспільство виробляє. Економічний вибір – вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб при мінімумі витрат.
Межа виробничих можливостей і проблеми економічного вибору. Якщо ресурси землі, робочої сили і капіталу обмежені, то це означає, що в усякій даний момент існує межа виробничих можливостей, виробничого потенціалу суспільства. У певний момент часу країна може виробляти лише певну кількість зерна, хліба, телевізорів, верстатів, палива. Якщо ми хочемо збільшити кількість одного продукту, то це можливо лише за рахунок зменшення виробництва іншого продукту. П. Самуельсон називає цю обмеженість виробничого потенціалу країни межею виробничих можливостей. Межа виробничих можливостей відбиває максимальні кількості продуктів і послуг, які можуть одночасно вироблятися за даних ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю використовуються.
Розглянемо цей аспект проблеми на такому прикладі. Економіка виробляє два великих і протилежних за функціональним призначенням типи продуктів: споживчі блага (СБ) та інвестиційні ресурси (ІР). Припустимо, наша економіка витрачає всі ресурси на виробництво споживчих благ. Але існує деяка максимальна кількість споживчих благ, що їх можна виробляти протягом року. Наприклад, 5 млрд. одиниць різноманітних споживчих благ (їжа, взуття, телевізори, легкові автомобілі, квартири тощо) — максимальна кількість, що їх може виробити економіка країни за існуючих технологій і ресурсів.
Припустимо далі, що, навпаки, всі ресурси витрачаються на виробництво інвестиційних ресурсів — машин, верстатів, споруд тощо. Знову ж таки, через обмеженість ресурсів економіка здатна виробити обмежену кількість інвестиційних ресурсів, наприклад, 15 млн. одиниць різних засобів виробництва, якщо не виробляти споживчі блага.
Це — дві крайні можливості. Інші можливі варіанти розглянуто в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Проблеми економічного вибору
Альтернативні можливості виробництва |
||
Можливості |
Споживчі блага, млрд. од. |
Інвестиційні ресурси, млн. од. |
А |
0 |
15 |
В |
1 |
14 |
С |
2 |
12 |
D |
3 |
9 |
E |
4 |
5 |
F |
5 |
0 |
Комбінація F – це крайня можливість, коли виробляються лише споживчі блага, А — протилежний випадок. Трансформація споживчих продуктів у інвестиційні означає переведення ресурсів економіки з даного напряму використання на інший.
Щоб поглибити розуміння сутності виробничих можливостей, зобразимо наведені у табл. 2.1 дані графічно, рис. 2.5.
Рис. 2.5 – Графічне зображення альтернативних можливостей виробництва
Точки А, В, С, D, Е, F відповідають різним комбінаціям кількості споживчих благ та інвестиційних ресурсів. За допомогою нанесених точок ми виводимо суцільну криву — межу виробничих можливостей, яка показана на рис. 2.6.
Рис. 2.6 – Графік межі виробничих можливостей
Кожна точка на кривій виробничих можливостей рис. 2.6 являє собою якийсь максимальний обсяг виробництва двох типів продуктів. Усі комбінації інвестиційних ресурсів і споживчих благ на кривій показують максимальні їх кількості, які можуть бути одержані лише в результаті найбільш ефективного використання всіх наявних ресурсів. Точки, що знаходяться за межами кривої, як, наприклад, точка W, недосяжні за даної кількості ресурсів і за даної технології виробництва. З іншого боку, будь-яка точка всередині області, обмеженої кривою МВМ, наприклад точка U, указує, що якісь ресурси не використовуються або використовуються не кращим чином.
Графік межі виробничих можливостей ілюструє той факт, що національна економіка, повністю використовуючи наявний потенціал, у короткостроковому періоді не може збільшити виробництво будь-якого блага, не зменшивши виробництво іншого блага.
Отже, функціонування національної економіки на межі виробничих можливостей (точки А, В, С, D, Е, F) свідчать про її ефективність. Розглянувши графік межі виробничих можливостей, виникає питання про оптимальну структуру продукції. Даний графік відповіді на це питання не дає. Оптимальну структуру випуску продукції вирішують такі фактори, як гранична корисність цих продуктів, витрати виробництва, попит і пропонування, ціна.
Вмінені витрати. Вмінені витрати характеризують трансформацію одного продукту в інший. Кількість інших продуктів, від якої слід відмовитись, щоб одержати певну кількість якогось іншого продукту, називається вміненими витратами цього продукту. У нашому прикладі 1 млрд. одиниць споживчих благ, від яких треба відмовитись, щоб одержати 5 млн. одиниць інвестиційних ресурсів, є їх вміненими витратами.
З даних таблиці і графіка можна зробити і третій висновок про те, що діє закон зростаючих вмінених витрат. Так, пересуваючись у таблиці від альтернативи А до В, ми бачимо, що виробництво 1 млрд. одиниць споживчих благ потребує відмовитись лише від виробництва 1 млн. одиниць інвестиційних ресурсів. Однак у міру руху від альтернативи В до С, від С до D і т. д. відкривається важливий економічний принцип. У процесі руху від альтернативи А до альтернативи F кількість інвестиційних ресурсів, від яких суспільство змушене відмовитися, щоб одержати нову кількість споживчих благ, зростає. Це вказує на те, що альтернативні комбінації за даних ресурсів пов’язані з дією закону зростання вмінених витрат. Це такий закон, з яким суспільство повинно рахуватися, організуючи випуск потрібної продукції.
Проте на практиці між виробничим потенціалом суспільства і рівнем його фактичного використання є різниця, яка полягає в тому, що люди з тих чи інших причин не повністю використовують наявні виробничі ресурси, наприклад, через низьку дисципліну праці, недосконале економічне законодавство, розбалансованість виробничих ресурсів і т. п.