- •1. Генезис адміністративного процесу України. Камеральні науки. Поліцейське право. Адміністративне право. Адміністративна юстиція.
- •2. Історичні періоди становлення й розвитку адміністративного процесу.
- •3. Сутність адміністративного процесу. Концепція адміністративного процесу у сучасній українській адміністративно-правовій та адміністративно-процесуальній науці й законодавстві.
- •4. Взаємозв'язок адміністративного процесу, адміністративного судочинства й адміністративної юстиції.
- •5. Кодекс адміністративного судочинства України 2005 року – призначення й загальна характеристика.
- •I. Загальні положення
- •1. Відповідно до статті 124:
- •2. Відповідно до статті 125:
- •4. Відповідно до статті 127:
- •5. Відповідно до статті 129:
- •1. Відповідно до статті 8:
- •3. Відповідно до статті 55:
- •7. Стадії адміністративного процесу. Види та зміст стадій адміністративного процесу.
- •8. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі: поняття, зміст, підстави.
- •1. Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо:
- •9. Підготовка адміністративної справи до судового розгляду: поняття, зміст, призначення.
- •10. Попереднє судове засідання: поняття, зміст, призначення
- •11. Судовий розгляд адміністративної справи.
- •12. Апеляційне оскарження рішень адміністративних судів 1-ї інстанції (апеляційне провадження).
- •1) Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін;
- •13. Касаційне оскарження рішень адміністративних судів першої та апеляційної інстанції (касаційне провадження).
- •14. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •15. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
- •16. Поняття та класифікація принципів адміністративного процесу. (ст. 7 касу)
- •17. Учасники адміністративного суду: загальна характеристика та класифікація.
- •18. Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі.
- •19. Процесуальне правонаступництво: поняття та процедура здійснення.
- •20. Поняття, ознаки, види третіх осіб в адміністративному процесі.
- •21. Поняття та види процесуального представництва.
- •7. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
- •22. Адміністративна юрисдикція n.B. Це стаття Бевзенка
- •23. Поняття та види підсудності адміністративних справ
- •24. Позов, позовна заява, адміністративний позов: поняття, особливості, співвідношення.
- •25. Судовий розгляд адміністративної справи
- •26. Судові рішення в адміністративному процесі.
- •27. Провадження у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
- •28.Провадження у спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •1) Оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій (комісій з референдуму), членів цих комісій (стаття 172 касу)
- •2) Уточнення списку виборців (стаття 173 касу)
- •5) Скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (стаття 176 касу).
- •29.Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльностісуб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
- •30.Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •2) Встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом (пункт 2 частини першої статті 237 кас).
4. Взаємозв'язок адміністративного процесу, адміністративного судочинства й адміністративної юстиції.
Кісіль З.Р.: Сьогодні ще не існує єдиного підходу до визначення поняття адміністративної юстиції, в юр. літературі існують 3 основні тенденції, відповідно до яких вона розуміється як:
1) особливий порядок вирішення адміністративно-правових спорів судами та іншими уповноваженими на те державними органами (Ю.С. Шемшученко, В.С. Стефанюк);
2) самостійна галузь правосуддя, ціллю якої є вирішення судами спорів між громадянами та органами управління (адміністрацією) або між самими органами управління (тобто адмін. судочинство) (Г. Брєбан).
3) не тільки особливий вид судочинства, а й система спеціалізованих судів або спеціалізованих судових підрозділів, які здійсн. адмін. судочинство (А.Б. Зеленцов, Н.Ю. Хаманева, В.В. Бойцова, В.Я. Бойцов).
Авер'янов В.Б.: Адміністративна юстиція являє собою систему судових органів (судів), які контролюють дотримання законності у державному управлінні шляхом вирішення в окремому процесуальному порядку публічно-правових спорів, що виникають у зв'язку зі зверненнями фізичних чи юридичних осіб до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб. Маються на увазі конфлікти між особою і владними органами з приводу легітимності прийнятих останніми актів і вчинених ними дій. У цьому полягає докорінна відмінність адміністративної юстиції від судового розгляду справ про адміністративні проступки (правопорушення), суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи, підсудні загальним судам. Адміністративна ж юстиція запроваджується з іншою метою і являє собою систему спеціалізованих адміністративних судів, покликаних вирішувати не конфлікти, джерелом яких є дії чи поведінка приватних осіб, а спори, зумовлені управлінською (адміністративною) діяльністю владних суб'єктів. Саме цим і пояснюється, чому даний вид юстиції зветься адміністративною.
Адміністративне судочинство відповідно до статті 3 КАС України – діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому КАС України.
Адміністративний процес:
1. відповідно до статті 3 КАС України – правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства;
2. Авер'янов В.Б.:
2.1. У широкому розумінні адміністративний процес – це встановлений законом порядок розгляду і вирішення індивідуально-конкретних (адміністративних) справ, що виникають у сфері державного управління, спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами) та, у відповідних випадках, загальними (звичайними) судами. Однак навіть у широке розуміння сьогодні “не вписується” процес розгляду справ у спеціалізованих адміністративних судах, тобто адміністративне судочинство, хоча для позначення саме цього явища первісно і використовувався термін “адміністративний процес”. Таке класичне його розуміння в юридичній літературі радянського періоду втратило реальне пізнавальне значення і було підмінено широким і вузьким тлумаченням даного поняття. З огляду на це для визначення адміністративного судочинства можна використовувати термін “адміністративно-судовий процес”.
2.2. У вузькому розумінні адміністративний процес розглядається як порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення і застосування до правопорушників адміністративних стягнень. Іноді поняття адміністративного процесу в такому розумінні тлумачать не тільки як розгляд справ про адміністративні правопорушення і застосування адміністративних стягнень до винних, а й як розгляд справ із застосуванням заходів адміністративного примусу загалом.
Аспекти співвідношення даних понять:
1.1. адмін. юстиція = адмін. судочинство – це вузький підхід до розуміння адмін. юстиції як судового захисту.
1.2. адмін. юстиція > адмін. судочинство – це ширший підхід, включає до адмін. юстиції вирішення адміністративно-правових спорів не тільки судами, а й іншими уповноваженими державними органами (адміністративно-процедурні відносини); адмін. судочинство зазвичай називають процесуальною складовою адмін. юстиції.
2. адмін. процес в розумінні КАС є правовідносинами, що складаються в процесі здійснення адмін. судочинства.
3. адмін. процес в розумінні КАС, відповідно, є правовідносинами, що складаються в рамках адміністративної юстиції і в широкому, і у вузькому розумінні.