25. Судовий розгляд адміністративної справи

Судовий розгляд справи в юридичній літературі розглядається як інститут права і як стадія процесу.

Судовий розгляд як стадія адміністративного процесу — це послідовність вчинення процесуальних дій судом та іншими учасниками адміністративного судочинства щодо розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи, спрямованих на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів владних повноважень чи їх посадових осіб.

На стадії судового розгляду досліджуються докази, з’ясовуються фактичні обставини справи, заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється допит свідків, заслуховуються пояснення експертів, спеціалістів, вирішуються клопотання осіб, які беруть участь у справі тощо.

Судовий розгляд є обов’язковою стадією адміністративного судочинства. Судовий розгляд справи складається з кількох етапів: 1) підготовка та відкриття судового засідання; 2) розгляд справи по суті; 3) судові дебати; 4) винесення і оголошення судового рішення.

Підготовка та відкриття судового засідання. Судове засідання проводиться у залі засідань у спеціально обладнаному приміщенні. Окремі процесуальні дії у разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду (ч. 4 ст. 122 КАСУ).)(дослідження доказів, допит свідків, огляд доказів на місці (статті 145, 147 КАСУ)

Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлюється, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі, в той час, як на підготовку справи до судового розгляду (ч. 2 ст. 110 КАСУ) та на попереднє судове засідання (ч. 1 ст. 111 КАСУ) законодавець певного строку не встановлює, а лише зазначає, що вони мають бути здійснені протягом розумного строку.

Судовий розгляд справи здійснюється з обов’язковим викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження, тобто коло осіб визначається на стадії підготовки справи до судового розгляду. Але особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Однак участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Письмове провадження — це нова інституція - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС). У цьому зв’язку уявляється, що провадження відбувається за наступною процедурою:

1) про письмове провадження суд постановляє ухвалу;

2) розгляд справи і ухвалення рішення відбувається за загальними правилами і повинні відповідати вимогам, передбаченим статтями 159—160 КАС України;

3) справа розглядається за наявними в ній матеріалами;

4) фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами та веденням журналу судового засідання;

5) викладення позиції відсутньої особи, яка бере участь у справі, здійснюється в письмових поясненнях.

Забезпечення повного, всебічного і об’єктивного з’ясування обставин справи, спокійної робочої обстановки і належного порядку в судовому засіданні здійснюється головуючим у судовому засіданні, процесуальне положення якого визначається ст. 123 КАС України. Головуючим у судовому засіданні, при розгляді справи судом першої інстанції, є суддя, який здійснював підготовче провадження.

Відкриття судового засідання переслідує встановлення можливості розгляду справи в даному судовому засіданні, у складі даного суду, при наявних учасниках процесу та наявних доказах. Підготовка та відкриття судового засідання реалізуються шляхом послідовного здійснення процесуальних дій:

головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається, хто 1)позивач, відповідач та заінтересована особа і пропонує їм займати встановлені для них місця (ст. 124 КАСУ);

2) секретар судового засідання доповідає судові про явку учасників процесу та причини їх неприбуття, а також встановлюються особи і перевіряються повноваження посадових осіб та процесуальних представників;

3) перевіряється можливість даного суду розглядати конкретну адміністративну справу щодо відводу (самовідводу) судді, секретаря та повторної участі судді у розгляді адміністративної справи (статті 27—29 КАСУ);

4) перевіряється можливість розглядати конкретну справу за наявності даних доказів (гл. 6 КАСУ);

5) головуючий роз’яснює перекладачеві, експертові, спеціалістові та особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов’язки (статті 125, 130—132, 134 КАСУ), а перекладача та експерта приводить до присяги і попереджає їх про кримінальну відповідальність (ст. 385 КК) за завідомо неправильний переклад, чи завідомо неправильний висновок або ухиляння від виконання покладених на них обов’язків;

6) секретар судового засідання повідомляє про здійснення певного фіксування судового засідання, а також про умови фіксування судового засідання (ст. 126 КАСУ);

7) із зали судового засідання видаляються свідки;

8) особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та виході суду зобов’язані встати.

Особи, які беруть участь у справі, дають показання, відповідають на запитання та задають запитання стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні.

Постанову суду особи заслуховують стоячи, звертаються до судді «Ваша честь». Документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника. Це певною мірою виховує повагу до суду, який здійснює правосуддя іменем України (ст. 134 КАСУ).

Судовий розгляд справи по суті характеризується з’ясуванням фактичних обставин справи шляхом дослідження засобів доказування, наявності чи відсутності юридичних фактів, що складають предмет доказування сторін.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущеного строку для звернення до суду та ін.) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Для встановлення цих обставин у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показань свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Судовий розгляд справи по суті теж передбачає послідовне здійснення комплексу процесуальних дій:

1) головуючий в судовому засіданні (суддя-доповідач) доповідає про зміст позовних вимог та визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження;

2) після доповіді головуючий у судовому зсіданні з’ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи бажають сторони примиритися (ст. 135 КАСУ);

3) у разі розгляду справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий у судовому засіданні доповідає та кож про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена у письмових поясненнях (ч. 2 ст. 135 КАСУ);

4) у разі відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову або примирення сторін під час судового розгляду, суд постановляє відповідні ухвали чи приймає відповідні постанови (ст. 136 КАСУ);

5) якщо позивач, подавши письмову заяву, змінює позовні вимоги, суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає відповідачу строк для підготовки до справи у зв’язку зі зміною позовних вимог (ст. 137 КАСУ);

6) заслуховування пояснення осіб, які беруть участь у справі (ст. 139 КАСУ);

7) встановлення порядку дослідження доказів (статті 140—149 КАС України):

— допиту свідків;

— допиту малолітніх і неповнолітніх свідків;

— письмових доказів;

— змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов;

— речових доказів;

— звуко- і відеозаписів;

— огляд доказів на місці;

— дослідження висновку експерта;

— консультації та роз’яснення спеціаліста;

8) вирішення, в окремих випадках, питання щодо відкла-дення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді (ст. 150 КАСУ);

9) винесення ухвали про закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів (ст. 151 КАСУ).

Судові дебати — це частина судового розгляду, яка складається з промов осіб, що беруть участь у справі. Доводячи свою точку зору, особи, які беруть участь у справі, повинні посилатися лише на ті обставини і докази, які досліджені у судовому засіданні. Судові дебати теж передбачають певний порядок вчинення процесуальних дій з додержанням принципу рівних можливостей сторін. Статтею 152 КАС України установлена черговість висловлення підсумкових висновків.

Першим у дебатах надається слово позивачеві, його представнику та третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представнику третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Другим у дебатах надається слово відповідачеві, його представнику та третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представнику третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, їх представники виступають після сторін у справі.Разом із тим, законодавець не установлює обов’язковість участі у дебатах сторін чи третіх осіб. За їх клопотанням у дебатах можуть виступати лише їх представники.

Тривалість дебатів не обмежується певним чином, але якщо промовець оговорює обставини, що не стосуються справи, виходить за межі справи, головуючий в судовому засіданні може зупинити промовця, запропонувати обговорення тих обставин, що стосуються безпосередньо адміністративної справи. Після закінчення судових дебатів із дозволу суду промовці можуть обмінятися репліками.

У разі виникнення під час судових дебатів необхідності з’ясування нових обставин, що мають значення для справи або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. В такому випадку суд повертається до етапу судового розгляду справи по суті. А дебати тимчасово припиняються до з’ясування нових обставин.

Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати поновлюються і провадяться у загальному порядку.

Винесення і оголошення судового рішення. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі. Якщо при постановленні рішення виявиться потреба з’ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду справи. У цьому випадку розгляд справи відбувається лише в межах, необхідних для з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки (ст. 153 КАСУ).

Залежно від результатів судового розгляду суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Однак, якщо проведення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим, суд постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви в її розгляді за правилами ст. 150 КАС України.

Рішення постановляється з додержанням таємниці нарадчої кімнати — приміщення спеціально призначеного для ухвалення судових рішень. Таємниця нарадчої кімнати забезпечується установленням законодавцем низки заборон відповідно до ст. 154 КАС України: 1) забороняється будь-кому під час ухвалення судового рішення перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу; 2) забороняється суддям розглядати інші судові справи під час перебування в нарадчій кімнаті; 3) забороняється суддям розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.

Рішення постановляється більшістю голосів суддів, які входять до складу суду в даній справі, а при одноособовому розгляді справи — суддею, який розглядав справу. Суд оголошує орієнтовний час проголошення рішення. Рішення викладається в письмовій формі за змістом, встановленим статтями 163 та 165 КАС України, та оголошується прилюдно в залі судового засідання. Вислуховують рішення стоячи на знак поваги до авторитету суду та його рішення, якепостановляється іменем України.