16. Поняття та класифікація принципів адміністративного процесу. (ст. 7 касу)

Принципи адміністративного процесу-це вихідні, керівні ідеї, відповідно до яких він здійснюється, спираються на конституційні принципи діяльності державних органів, їх посадових осіб, відображаючи специфіку процесуальних форм діяльності.

Адміністративний процес також ґрунтується на системі принципів. Основоположними ідеями даного правового явища є:

• верховенство права, законність;

• гуманізм;

• рівноправність;

• об'єктивна (матеріальна) істина;

• публічність;

• стадійність;

• усність і безпосередність;

• диспозитивність;

• швидкість і економічність;

• провадження процесу національною мовою;

• відповідальність посадових осіб.

• обов’язковість судових рішень

Принцип верховенства права. Виступає загальним принципом для всієї адміністративно-процесуальної діяльності. Слід зауважити, що навіть на науковому рівні немає єдиного підходу щодо розуміння цього принципу. Одні дослідники вважають, що під верховенством права треба розумітипанування права, пріоритетність у суспільстві прав людини, інші - що це кодекс правил, які легітимізовані суспільством і базуються на досягнутому рівні соціальної етики, треті стверджують, що верховенство права має здійснюватись у сфері таких загальнолюдських морально-правових цінностей, як справедливість, свобода, гуманізм, а також таких формально-регулятивних цінностей права, як нормативність і рівність усіх перед законом. Останнім часом мають місце спроби дати визначення цього принципу на офіційному рівні згідно зч. 1 ст. 8 КАС: людина, її права і свободи є найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип законності. Цей принцип означає здійснення державними органами і посадовими особами всіх властивих їм функцій у суворій відповідності з чинною Конституцією, законами та підзаконними актами, відповідно з встановленою у законодавстві компетенцією³. Законність в адміністративних провадженнях полягає у тому, що адміністративний процес здійснюється на основі спеціальних адміністративно-процесуальних норм у межах встановленої компетенції. Процесуальним елементом законності є чітке дотримання процедури, тому індивідуально-конкретні справи розглядаються і вирішуються за допомогою прийомів, закріплених у нормативних актах, з вимогою законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП).

Принцип гуманізму. Суть цього принципу полягає в повазі до гідності і прав людини. Гуманізм належить до принципів, що є визначальними у побудові та діяльності апарату держави, суть його полягає у прерогативі загальнолюдських цінностей щодо будь-яких інших та сприянні задоволенню інтересів особи і суспільства в цілому. Крім того гуманізм є невід'ємною складовою всіх принципів правозастосування.

Принцип рівноправності. Означає рівність громадян перед законом. Цей принцип закріплений у ч. 2 ст. 24 Конституції України. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Зазначене дістає вияв у тому, що при розгляді подібних справ застосовуються одні й ті самі нормативно-правові акти (матеріальні норми й адміністративно-процесуальні правила). Для жодної особи не створюються більш сприятливі або позитивні, порівняно з іншими, умови в ході розгляду справ.

Принцип об'єктивної істини. Цей принцип повинен у разі його чіткого виконання виключати всі можливі прояви суб'єктивізму. Принцип об'єктивної істини - це вимога правильно і повно відображати фактичні обставини справи у відповідних процесуальних документах, і рішення в адміністративній справі має базуватися лише на фактах реально існуючої дійсності. Ця вимога враховує й таку філософську категорію, як пізнання, відповідно до якої об'єктивна реальність існує незалежно від суб'єкта і вважається істиною у разі адекватного відбиття справжніх обставин справи у свідомості суб'єкта.

Принцип публічності. У ст. 5 Конституції України передбачено, що така діяльність здійснюється державою та органами місцевого самоврядування.

Принцип стадійності. Структура будь-якого процесу правозастосування складається з певних, логічно пов'язаних між собою, стадій. Дотримання зазначених стадій сприяє повному й послідовному з'ясуванню обставин справи, забезпеченню законності й об'єктивності, а також реалізації захисту своїх прав і законних інтересів шляхом оскарження рішення правозастосовного органу.

Принцип усності та безпосередності. Під принципом усності розуміється особисте озвучення всіма учасниками процесу своїх міркувань щодо процедурних питань по суті справи. Під принципом безпосередності розуміється самостійність сприйняття та оцінки правозастосовцем первісних доказів у справі. Цей принцип вимагає, щоб між органом, який здійснює провадження, та стороною, яка бере участь у з'ясуванні обставин справи, було якомога менше посередніх елементів, що впливають на внутрішнє переконання тих, хто приймає рішення.

Принцип диспозитивності. Зміст цього принципу полягає в тому, що будь-яка особа, що є учасником адміністративно процесу, має можливість на свій розсуд розпоряджатися своїми правами. Йдеться про те, що особа в адміністративному провадженні має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, звертатися до послуг перекладача, а також у передбачених законом випадках - оскаржувати постанову у справі.

Принцип національної мови провадження. Цей принцип випливає з аналізу ст. 10 Конституції України, відповідно до якої державною мовою в Україні є українська.

Принцип швидкості та економічності. Цей принцип випливає з поняття оперативності як властивості управлінської діяльності. Він забезпечується закріпленням у законодавстві строків, у межах яких здійснюється провадження в індивідуальних справах, виконуються рішення.

Принцип відповідальності посадових осіб. Порушення встановленого порядку адміністративно-процесуальної діяльності, бюрократичне ставлення до громадян та їх звернень тягне застосування до винуватців заходів дисциплінарної, матеріальної та кримінальної відповідальності.