24. Позов, позовна заява, адміністративний позов: поняття, особливості, співвідношення.

Ча­сти­на­ 2 ст. 55 Ко­нсти­туці­ї Ук­ра­їни­ га­ра­нтує к­о­ж­но­му пра­во­ на­ о­ск­а­­рж­е­ння в суді­ рі­ше­нь­, ді­й­ ч­и­ бе­зді­яль­но­сті­ о­рга­ні­в де­рж­а­вно­ї вла­ди­, о­рга­­ні­в мі­сце­во­го­ са­мо­врядува­ння, по­са­до­ви­х і­ служ­бо­ви­х о­сі­б. На­ за­бе­зпе­ч­е­н­ня ць­о­го­ пра­ва­ і­ спрямо­ва­не­ а­дмі­ні­стра­ти­вне­ судо­ч­и­нство­. Ко­ж­на­ о­со­ба­, як­а­ вва­ж­а­є, що­ її пра­ва­, сво­бо­ди­ та­ і­нте­ре­си­ у сфе­рі­ публі­ч­но­­пра­во­ви­х ві­дно­си­н по­руше­ні­, ма­є пра­во­ зве­рнути­ся до­ а­дмі­ні­стра­ти­вно­го­ суду з а­дмі­ні­стра­ти­вни­м по­зо­во­м.

Ад­мін­істративн­ий­ по­зо­в — це­ зве­рне­ння до­ а­дмі­ні­стра­ти­вно­го­ суду про­ за­хи­ст пра­в, сво­бо­д та­ і­нте­ре­сі­в у публі­ч­но­­пра­во­ви­х ві­дно­си­на­х (п. 6 ч­. 1 ст. 3 КАС Ук­ра­їни­). Еле­ме­нта­ми­ а­дмі­ні­стра­ти­вно­го­ по­зо­ву є й­о­го­ пре­д­ме­т, пі­дста­ва­ та­ змі­ст.

За формою скарги можна класифікувати на: адміністративну скаргу; позовну заяву.

Скарга та адміністративний позов - це специфічні форми звернення фізичних та юридичних осіб, через які вони висловлюють власне незадоволення діями або бездіяльністю, рішеннями публічних органів управління та їх посадових осіб. Адміністративний позов (позовна заява) багато в чому схожий з адміністративної скаргою, але схожість ця зовнішня. В адміністративній скарзі позовний елемент перебуває у латентній формі. Подача адміністративної скарги не робить громадянина стороною, не обумовлює його особистої участі в адміністративному процесі. "Скаржник, - як справедливо зазначав М. Д. Загряцков, - не має ознаки сторони у спорі про право, він залишається особою, яка просить"1. Таке становище у правових відносинах має характер вертикалі. Громадянин чекає рішення за своєю скаргою "зверху". Подання позову до адміністративного суду тягне виникнення оригінальних управлінських відносин: вони є правоохоронними і водночас - горизонтальними, у них суб'єкти (громадянин-позивач і посадова особа - відповідач) протистоять один одному як рівні сторони. Позивач не очікує "милості" згори, а отримує рішення незалежного та об'єктивного органу. Фізична чи юридична особа, невдоволена діями (бездіяльністю) або рішеннями публічної адміністрації, бере особисту участь у процесі як сторона. Право адміністративного позову є правом громадянина на судовий захист у випадках порушення його суб'єктивного права в галузі публічного управління.

Сьогодні низка положень Цивільного процесуального кодексу України, які регламентують судове провадження у справах, що виникають з адміні­стративно-правових відносин, передбачають таку форму звернення до суду як «скарга». Однак, на наш погляд, термін «скарга» вказує на нерівність того, хто скаржиться, і того, на кого скаржаться. Цю нерівність ще можна зрозуміти в адміністративно-правових відносинах «громадянин – адмініст­рація», оскільки ці відносини засновані на принципі субординації. Збері­гається ця нерівність і у відносинах щодо оскарження рішень адмініст­рації в адміністративному порядку. Тому в адміністративній процедурі ос­карження вживати термін «скарга» цілком обґрунтовано. Однак недопус­тимим видається його використання в адміністративному процесі, оскіль­ки перед судом мають бути рівними і громадянин, і адміністрація. З ідеоло­гічних міркувань скарга як форма звернення до суду є небажаною. Крім того, скарга не дасть можливості уніфікувати форму звернення до суду.

Набагато сильніше ідеологічне навантаження в адміністративному про­цесі нестиме адміністративний позов, який вказуватиме на повну рівність того, хто звертається до адміністративного суду (позивача), і того, до кого спрямовані вимоги (відповідача). Тоді адміністративний орган буде ймену-ватися не просто «зацікавлена особа», як сьогодні у цивільному процесі, а «відповідач».

До того ж термін «позов», на відміну від «скарги» допускає не лише оскарження рішення, дії чи бездіяльності (з вимогою визнати їх протип­равними), а й висунення вимог про зобов’язання адміністративного органу вчинити певні дії чи утриматися від такого, про відшкодування збитків тощо. Крім того, позов дає можливість уніфікувати форму звернення до суду і фізичних чи юридичних осіб, і адміністративних органів. Компромісним, на наш погляд, є вживання терміна «заява», який зву­чить більш нейтрально, ніж «адміністративний позов», і позбавлений ідео­логічного змісту. Заява використовується як форма звер­нення до Європейського Суду з прав людини, який захищає права та свобо­ди людей і юридичних осіб, що передбачені Європейською Конвенцією з прав людини від порушень з боку держав, які визнали юрисдикцію цього суду.

В адміністративному процесі можна без застережень застосовувати вчен­ня про структуру позову, розроблене у доктрині цивільного та господарсь­кого судочинства. Так, елементами адміністративного позову можна визнати підставу, предмет і зміст позову. Підставу позову становитимуть обстави­ни (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають особі право звернутися до суду з вимогами до іншої особи. Предмет позову скла­датимуть матеріально-правові вимоги особи, яка звертається до адмініст­ративного суду, до відповідача (наприклад, вимоги вчинити певну дію на користь позивача). Зміст позову – це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача (наприклад, прохання до суду зобов’язати відповідача до вчинення певної дії). Практичне значення матимуть тільки підстава і предмет адміністративного позову, оскільки вони допоможуть визначити тотожність позову. Повторне подання позову між тими самими сторонами з тих самих підстав і з того самого предмета, якщо він уже розглядався судом, згідно з правилами судового процесу, не допускається. В адміністра­тивному процесі важливо передбачити, щоб від фізичної чи юридичної осо­би, яка не є адміністративним органом, не вимагалося обов’язкове зазна­чення у позовній заяві правовові підстави її вимог, тобто конкретної нор­ми права. Досить було б зазначити, яке суб’єктивне право чи інтерес особа вважає порушеним.

Цікавим є питання про можливість зустрічного позову в адміністратив­ному процесі. На наш погляд, інститут зустрічного позову має право на існування в адміністративному процесі, оскільки можна передбачити ви­падки, коли відповідачем може бути подана зустрічна вимога до позивача, яка пов’язана з первинною вимогою.

Наприклад, адміністративний орган після відмови надати статус біжен­ця іноземцю, який незаконно перетнув державний кордон, звертається до суду за рішенням про примусове його видворення. Цілком логічно, щоб іноземець мав право у цьому ж процесі оскаржити відмову в наданні йому статусу біженця.

Так само зустрічний позов можливий, наприклад, у спорах, які виника­ють з приводу адміністративних договорів. Одна сторона договору звертається до адміністративного суду з вимогою зобов’язати іншу сторону виконати умови договору, а інша – оспорює дійсність самого адміністративного до­говору. Очевидно, що ці вимоги є зустрічними й у різних провадженнях розглядатися не можуть, оскільки задоволення зустрічної вимоги однієї сторони усуває можливість задоволення первісної вимоги іншої сторони, і навпаки.

"Адміністративний позов" і "Позовна заява" у розумінні КАСУ - це СИНОНІМИ.

Як доказ:

КАСУ. Стаття 105. Форма і зміст адміністративного позову

3. Адміністративний позов може містити вимоги про...

4. Позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Стаття 104. Пред'явлення адміністративного позову

1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

2. Стаття 105. Форма і зміст адміністративного позову

1. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

2. Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом.

3. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

4. Адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

5. Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Стаття 106. Вимоги до позовної заяви

1. У позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

3. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

4. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

5. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.