2. Напрями досліджень випускних кваліфікаційних робіт магістра

Кафедра економічної теорії та менеджменту у рамках наукової тематики здійснює наукові дослідження за такими напрямками:

1. Дослідження науково-технічного, інноваційного, інвестиційного та виробничого потенціалів організацій, ефективних напрямків їх використання та формування в умовах трансформаційної економіки.

2. Вивчення та вдосконалення механізмів виробничого менеджменту на підприємствах.

3. Вивчення факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на функціонування підприємств.

4. Формування стратегічних підходів до управління підприємствами (організаціями).

5. Визначення принципів антикризового управління підприємствами у трансформаційній економіці.

6. Формування принципів організаційної культури.

У додатку Г наведена тематика випускних кваліфікаційних магістерських робіт зі спеціальності 8.03060101 – „Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)”.

3. Структура та зміст роботи

Оскільки магістерське дослідження є кваліфікаційною роботою, її оцінюють не тільки за актуальністю теми та значущістю отриманих результатів, а й за логікою наукового дослідження та послідовністю викладення матеріалу, яка передусім знаходить відображення в структурі роботи.

Робота магістра повинна містити: титульний аркуш; план; перелік умовних позначень (при необхідності); вступ; розділи основної частини, висновки до них; загальні висновки; список використаних джерел; додатки.

План подають на початку роботи. Він містить назви усіх складових частин роботи та посилання на сторінки, де вони починаються.

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів подають у роботі окремим списком перед вступом.

У вступі обґрунтовують актуальність обраної теми, здійснюють огляд бібліографічних джерел, визначають мету та завдань дослідження, формулюють об'єкт і предмет дослідження, зазначають обрані методи дослідження, теоретичну цінність і прикладну значущість отриманих результатів, окреслюють положення, винесені на захист. Отже, вступ – ключова частина роботи, оскільки він містить усі необхідні кваліфікаційні характеристики дослідження.

Актуальність – обов'язкова вимога до роботи магістра. Вступ до неї починають з обґрунтування актуальності обраної теми. Вміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити з погляду своєчасності та соціальної значущості характеризує професійну підготовку магістранта. Для визначення актуальності достатньо 1-2 сторінок, де висвітлюють головне − сутність проблемної ситуації.

Огляд літератури за темою демонструє ґрунтовне ознайомлення магістранта зі спеціальною літературою за темою дослідження, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками, визначати головне у сучасному стані вивчення теми. Матеріали такого огляду треба систематизувати в певному логічному зв'язку і послідовності. Оскільки робота магістра розкриває відносно вузьку тему, то огляд праць попередників робиться тільки з питань обраної теми, а не за проблемою загалом. В огляді називають і критично оцінюють публікації, що мають пряме і безпосереднє відношення до обраної теми.

Від формулювання наукової проблеми логічно перейти до визначення мети дослідження та конкретних завдань, які будуть виконуватися відповідно до визначеної мети. Це, як правило, роблять у формі переліку завдань, які ставить перед собою магістрант при виконанні роботи (вивчити..., описати..., встановити..., виявити..., визначити ..., вивести залежність..., сформулювати..., узагальнити..., здійснити класифікацію..., розкрити..., розробити..., побудувати модель... тощо). Формулювати завдання необхідно якомога ретельніше, оскільки їх виконання становить зміст розділів роботи магістра. Це важливо і тому, що назви розділів формулюються відповідно до мети і завдань магістерського дослідження. Необхідно стежити, щоб назви розділів не були ширшими за тему дослідження.

Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкта і предмета дослідження. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи магістра, яка позначається на титульному аркуші як її назва.

Об’єктом роботи магістра виступають економічні, організаційні, соціальні та інші процеси, явища, види діяльності, які відбуваються в межах організацій, підприємств, установ, комплексів, регіонів і національній економіці загалом. Предметом дослідження у залежності від теми та мети дослідження може бути конкретне підприємство (організація), декілька підприємств.

Сукупність отриманих результатів повинна свідчити про наявність у випускника навичок наукового дослідження. Оскільки магістерська підготовка − це лише перша спроба науково-дослідницької та науково-педагогічної діяльності, вимоги до неї не повинні включати обов’язкову наявність наукової новизни, оскільки ступінь магістра - це не науковий ступінь, а освітньо-кваліфікаційний рівень. Він свідчить про наявність у випускника умінь і навичок, які притаманні науковому працівникові, що лише розпочинає свою діяльність.

Виконання такої роботи повинно не стільки розв’язувати наукові проблеми, скільки слугувати свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми та знати загальні прийоми і методи їх виконання. Якщо у ході роботи магістрант відкриває нові підходи до розв’язування тих чи інших проблем, які раніше не зустрічалися у літературі і не застосовувались на практиці, то, безумовно, це має оцінюватися як наукова новизна або її елемент.

Методи дослідження - це інструментарій наукового пізнання: закони, закономірності, фактори, принципи, методи, функції та завдання, що поєднують предмет і об’єкт дослідження для реалізації основної мети та системи цілей функціонування організацій.

У вступі дається характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних, звітної інформації підприємств), і вказуються методологічні засади проведеного дослідження.

Основна частина роботи магістра містить такі розділи:

1) теоретичний (один або два);

2) аналітичний;

3) конструктивний.

У теоретичному розділі роботи визначається соціально-економічна сутність предмета дослідження та його зв’язок з об'єктом дослідження; фактори впливу на функціонування і розвиток предмета дослідження, систему показників, які вимірюють рівень впливу факторів; принципи управління, що реалізують дію факторів на досліджуваний процес або явище. Значне місце відводиться методичним положенням техніко-економічного аналізу й оцінки предмета дослідження. Обов’язковою вимогою до виконання цього розділу є посилання на українські наукові джерела та періодичні видання.

В аналітичному розділі роботи здійснюється комплексний глибокий аналіз предмета дослідження на базі великого масиву даних про об’єкт дослідження із застосуванням сучасних методів дослідження даної проблеми. У цій частині роботи дається комплексна кількісна оцінка дії зовнішніх та внутрішніх факторів на об’єкт дослідження. Метою даного розділу є з’ясування реального стану розв’язання досліджуваної проблеми, ефективності методів управління функціонуванням і розвитком об’єкта дослідження, розглядаються питання про те, чи може проблема бути розв’язана існуючими підходами, наскільки необхідне вдосконалення таких підходів.

Конструктивний розділ роботи повністю виконується на результатах і висновках попередніх розділів. Його зміст стосується розробки напрямків ефективного розвитку досліджуваного підприємства, шляхів та механізмів удосконалення системи менеджменту та способів розв’язання виявлених проблем функціонування суб’єкта господарювання.

Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі роботи магістра та повністю її розкривати. У цих розділах магістрант стисло, логічно й аргументовано викладає матеріал згідно з назвою параграфів. Кожен розділ роботи закінчується короткими висновками обсягом до однієї сторінки.

Висновки до розділів повинні містити коротку суть результату з цифрами та фактами; формулювання новизни результату; обґрунтування достовірності результату; пояснення практичної цінності результату.

Загальні висновки роботи магістра виконують роль закінчення, зумовленого логікою проведення дослідження у формі послідовного, логічного викладення отриманих підсумкових результатів та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі. Виконання кожного із поставлених у вступі завдань повинно бути відображене одним або декількома результатами у висновках.

Після загальних висновків дається список використаної літератури, який свідчить про обсяги опрацьованої літератури. Магістрант обов’язково повинен посилатися на джерела, з яких у роботі використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для розробки власних проблем, задач, питань. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність цитування певних наукових робіт, повідомляють необхідну інформацію про них, допомагають з'ясувати їх зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися необхідно на останні видання наукових праць (Зразок оформлення списку використаної літератури подано у Додатку Ж).

Допоміжні або додаткові матеріали, які переобтяжують текст основної частини роботи, але необхідні для повноти її сприйняття, доцільно вносити в додатки. За змістом додатки можуть бути різноманітними. Для них характерні проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, копії справжніх документів, витяги зі звітних матеріалів, виробничі плани та програми, розрахунки економічного ефекту, інструкції та методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ПЕОМ, розроблені під час виконання роботи магістра, окремі положення з інструкцій і правил, ілюстрацій допоміжного характеру. Вони подаються у роботі після списку літератури з обов’язковою титульною сторінкою (Додаток В).

Робота магістра закріплює отриману інформацію у вигляді текстового та ілюстративного матеріалу, в яких студент-магістрант упорядковує за власним розсудом накопичені наукові факти та доводить наукову цінність або практичну значимість тих чи інших положень. У роботі відображаються як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність яких обґрунтовується в кожному конкретному випадку їх використання. Викладення змісту роботи магістра в найбільш систематизованому вигляді фіксує як вихідні передумови наукового дослідження, так і весь його перебіг та отримані результати. Причому, тут не просто описуються наукові факти, а й проводиться їх всебічний аналіз, розглядаються типові ситуації, в яких вони проявляються. Специфічний не лише зміст роботи магістра, а й форма його викладу, яка характеризується певним ступенем абстрагування, активним застосуванням математичного апарату, засобів логічного мислення, комп'ютерних методик і математичної статистики. Аргументованість суджень та точність приведених даних мають бути важливими характеристиками для викладу всього матеріалу роботи.