- •Передмова
- •Логічна символіка
- •1. Елементи теорії множин
- •1.1. Операції над множинами
- •1.2. Поняття відображення або функції
- •1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- •1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- •1.4. Зліченні множини
- •1.5. Метод математичної індукції
- •1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- •1.5.2. Метод математичної індукції
- •1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- •2. Аксіоматика дійсних чисел
- •1. Операція додавання.
- •2. Операція множення.
- •3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- •4. Аксіома упорядкованості.
- •5. Аксіома неперервності.
- •2.1. Наслідки із аксіом
- •2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- •2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- •2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- •2.7. Принцип Архімеда
- •2.8. Принцип вкладених відрізків
- •2.9. Незліченність відрізка
- •2.10. Теорема про скінченне покриття
- •2.11. Теорема про граничну точку
- •3. Границя числової послідовності
- •3.1. Теореми про границі
- •3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- •3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- •3.4. Число
- •3.5. Підпослідовності
- •3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- •3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- •4. Границя і неперервність функції
- •4.1. Основні елементарні функції
- •4.2. Границя функції
- •4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- •4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •4.4. Властивості функцій, що мають границю
- •4.5. Критерій Коші існування границі функції
- •4.6. Неперервність функції
- •4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- •4.6.2. Одностороння неперервність
- •4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- •4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- •4.8. Неперервність елементарних функцій
- •4.9. Важливі границі
- •4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- •5. Неперервні функції на відрізках
- •5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- •6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- •6.1. Означення похідної
3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
Теорема 9.
1) Якщо , – нескінченно малі послідовності, то – нескінченно мала послідовність (сума і різниця нескінченно малих є нескінченно мала).
2) Якщо – нескінченно мала, – обмежена послідовність, то – нескінченно мала (добуток нескінченно малої на обмежену є нескінченно мала).
3) Якщо – нескінченно велика, то – нескінченно мала.
4) Якщо – нескінченно мала, , то – нескінченно велика.
Доведення.
1. ; .
Позначимо , тоді
.
2. – обмежена послідовність , .
Тоді маємо .
Теорема 10. Якщо є дві збіжні послідовності і , , то:
1. ;
2. ;
3. при .
Доведення.
За теоремою 8 маємо: , , де – нескінченно малі.
1. . За теоремою 9 – нескінченно мала, значить за теоремою 8:
.
2. . За теоремою 9 – нескінченно мала, значить за теоремою 8:
.
3.
Очевидно, вираз в квадратних дужках є нескінченно мала. Доведемо, що – обмежена. . Оскільки , то для числа . Тому при – обмежена. За теоремою 9 – нескінченно мала, за теоремою 8 .
3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
Означення. Послідовність називається неспадною (незростаючою), якщо має місце нерівність: . Незростаючі і неспадні (спадні і зростаючі) послідовності називаються монотонними.
Теорема Веєрштраса.
1. Будь-яка неспадна обмежена зверху послідовність збігається.
2. Будь-яка незростаюча обмежена знизу послідовність збігається.
Доведення.
Нехай – неспадна послідовність, обмежена зверху: , ( – верхня межа). За теоремою про точну верхню межу обмеженої зверху множини, існує скінченна точна верхня межа множини . Нехай .
Доведемо, що . Оскільки , то число не є верхньою межею . Оскільки послідовність неспадна, то при . При це еквівалентно . За означенням .
Аналогічно доводиться друга частина теореми.
3.4. Число
Розглянемо послідовність , .
Доведемо, що ця послідовність зростаюча і обмежена зверху. Скористаємося формулою бінома Ньютона:
Розглянемо ;
Порівнюючи доданки і , одержимо:
Отже, , – обмежена зверху послідовність. За теоремою Веєрштраса вона має границю, яку позначають .
.
– ірраціональне число.
3.5. Підпослідовності
Означення. Послідовність , яка складена з членів послідовності і в якій порядок слідування її членів співпадає з їх порядком слідування в вихідній послідовності , називається підпослідовністю цієї послідовності.
– вихідна послідовність;
– послідовність з натуральних чисел;
– підпослідовність.
Теорема 1. Якщо збіжна послідовність, то будь-яка її підпослідовність збігається до тієї ж границі.
Доведення.
Нехай .
Це означає, що .
Нехай – підпослідовність послідовності . Оскільки нескінченна, то , а значить за принципом Архімеда . Отже, .
Теорема 2. Якщо дві підпослідовності з , об’єднання яких дає , збігаються до однієї і тієї ж границі , то і вся послідовність збігається до .
Теорема 3. (Лема Больцано-Веєрштраса). З будь-якої обмеженої послідовності можна вилучити збіжну підпослідовність.
Доведення.
Нехай – обмежена . Нехай = . Так як – обмежена, то за теоремою про граничну точку множина має хоча б одну граничну точку. Нехай – гранична точка . Тоді в околі знайдеться хоча б один елемент (з послідовності ) відмінний від . Позначимо його через . Продовжуючи процес, одержимо підпослідовність послідовності , причому або . Звідси за теоремою про двох міліціонерів маємо, що .