- •Передмова
- •Логічна символіка
- •1. Елементи теорії множин
- •1.1. Операції над множинами
- •1.2. Поняття відображення або функції
- •1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- •1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- •1.4. Зліченні множини
- •1.5. Метод математичної індукції
- •1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- •1.5.2. Метод математичної індукції
- •1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- •2. Аксіоматика дійсних чисел
- •1. Операція додавання.
- •2. Операція множення.
- •3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- •4. Аксіома упорядкованості.
- •5. Аксіома неперервності.
- •2.1. Наслідки із аксіом
- •2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- •2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- •2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- •2.7. Принцип Архімеда
- •2.8. Принцип вкладених відрізків
- •2.9. Незліченність відрізка
- •2.10. Теорема про скінченне покриття
- •2.11. Теорема про граничну точку
- •3. Границя числової послідовності
- •3.1. Теореми про границі
- •3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- •3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- •3.4. Число
- •3.5. Підпослідовності
- •3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- •3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- •4. Границя і неперервність функції
- •4.1. Основні елементарні функції
- •4.2. Границя функції
- •4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- •4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •4.4. Властивості функцій, що мають границю
- •4.5. Критерій Коші існування границі функції
- •4.6. Неперервність функції
- •4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- •4.6.2. Одностороння неперервність
- •4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- •4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- •4.8. Неперервність елементарних функцій
- •4.9. Важливі границі
- •4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- •5. Неперервні функції на відрізках
- •5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- •6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- •6.1. Означення похідної
2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
Означення. Множина називається обмеженою зверху, якщо , . Число називається верхньою межею множини .
Множина обмежена зверху, якщо вона міститься в деякому околі точки . Верхніх меж у обмеженої зверху множини нескінченно багато.
Означення. Нехай є обмежена зверху множина. Якщо існує , то називається максимальним елементом множини ,
.
Означення. Множина називається обмеженою знизу, якщо .
Число називається нижньою межею множини .
лежить в деякому околі точки . Нижніх меж у обмеженої знизу множини нескінченно багато.
Означення. Нехай обмежена знизу множина. Якщо існує , то називається мінімальним елементом множини ,
.
Означення. Множина називається обмеженою, якщо вона одночасно обмежена знизу і зверху, тобто .
Множина обмежена, якщо .
Множина лежить в деякому околі нуля.
Означення. Множина необмежена зверху, якщо для .
Означення. Множина необмежена знизу, якщо для .
2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
Означення. Нехай – обмежена зверху множина. Її точною верхньою межею називається мінімальний елемент у множині її верхніх меж.
Нехай – обмежена зверху множина. Число – точна верхня межа множини , якщо:
1) – верхня межа ;
2) будь-яке число менше за не є верхньою межею , тобто якщо , то .
Позначення: (sup - supremum).
Означення. Нехай – обмежена знизу множина. Її точною нижньою межею називають максимальний елемент у множині її нижніх меж.
Нехай – обмежена знизу множина. Число – точна нижня межа множини , якщо:
1) – нижня межа ;
2) будь-яке число більше за не є нижньою межею , тобто якщо , то .
Позначення: (inf - infimum).
Теорема 1 (про існування точної верхньої межі). Нехай обмежена зверху множина. Тоді її точна верхня межа існує.
Доведення.
Позначимо через множину верхніх меж множини , . Тоді для і виконується нерівність . За аксіомою 5 для , . Тому верхня межа , – мінімальний елемент множини . Отже, .
Теорема 2 (про існування точної нижньої межі). Нехай обмежена знизу множина. Тоді її точна нижня межа існує.
Доведення аналогічне доведенню теореми 1.
У випадку якщо множина необмежена зверху, то пишуть .
У випадку якщо множина необмежена знизу, то пишуть .
2.7. Принцип Архімеда
Теорема. Яке б не було дійсне число , існує таке натуральне , що .
Доведення.
Припустимо супротивне, тобто – обмежена зверху. За теоремою 1 . Тоді число не є верхньою межею . Це означає, що , . Оскільки , то одержимо суперечність тому, що точна верхня межа . Отже, наше припущення неправильне, і .
Наслідок. Які б не були дійсні числа і , існує таке, що .
Доведення.
За принципом Архімеда .
2.8. Принцип вкладених відрізків
Означення. Система відрізків називається системою вкладених відрізків, якщо для .
Теорема. Система вкладених відрізків має непорожній переріз.
Доведення.
Нехай задано систему вкладених відрізків .
Тоді для має місце нерівність . Дійсно, якщо , якщо ж , то .
Скористаємося аксіомою 5: , зокрема , тобто належить перетину всіх відрізків .
Означення. Нехай множина невід’ємних чисел . Кажуть, що послідовність прямує до нуля і пишуть: , якщо .
Теорема (про стягувані відрізки). Нехай система вкладених відрізків, причому їхні довжини прямують до нуля, тобто . Тоді ця система має єдину точку перетину, тобто існує єдина точка , спільна для всіх відрізків.
Доведення.
За попередньою теоремою перетин відрізків не є порожнім. Припустимо, що в перетині є дві різні точки , . Нехай , тоді, оскільки , то , . Це означає, що перетин не є порожнім і складається не більше ніж з однієї точки.
Наслідок. В умовах теореми єдиною точкою перетину є число :
.