- •Передмова
- •Логічна символіка
- •1. Елементи теорії множин
- •1.1. Операції над множинами
- •1.2. Поняття відображення або функції
- •1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- •1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- •1.4. Зліченні множини
- •1.5. Метод математичної індукції
- •1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- •1.5.2. Метод математичної індукції
- •1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- •2. Аксіоматика дійсних чисел
- •1. Операція додавання.
- •2. Операція множення.
- •3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- •4. Аксіома упорядкованості.
- •5. Аксіома неперервності.
- •2.1. Наслідки із аксіом
- •2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- •2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- •2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- •2.7. Принцип Архімеда
- •2.8. Принцип вкладених відрізків
- •2.9. Незліченність відрізка
- •2.10. Теорема про скінченне покриття
- •2.11. Теорема про граничну точку
- •3. Границя числової послідовності
- •3.1. Теореми про границі
- •3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- •3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- •3.4. Число
- •3.5. Підпослідовності
- •3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- •3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- •4. Границя і неперервність функції
- •4.1. Основні елементарні функції
- •4.2. Границя функції
- •4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- •4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •4.4. Властивості функцій, що мають границю
- •4.5. Критерій Коші існування границі функції
- •4.6. Неперервність функції
- •4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- •4.6.2. Одностороння неперервність
- •4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- •4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- •4.8. Неперервність елементарних функцій
- •4.9. Важливі границі
- •4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- •5. Неперервні функції на відрізках
- •5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- •6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- •6.1. Означення похідної
4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
Теорема. Нехай функція неперервна в точці , а функція неперервна в точці . Тоді суперпозиція неперервна в точці .
Доведення.
Доведемо, що .
Нехай послідовність . В силу неперервності функції в точці маємо .
Розглянемо послідовність . В силу неперервності функції в точці маємо , тобто, якщо , то .
Таким чином, функція в точці має границю (за Гейне), що дорівнює значенню функції в точці , значить, вона неперервна в точці .
Наслідок. В умовах теореми .
Справді, в силу неперервності функції в точці , а в силу неперервності функції в точці . З останніх двох рівностей маємо .
4.6.2. Одностороння неперервність
Означення. Кажуть, що функція неперервна в точці справа, якщо .
Означення. Кажуть, що функція неперервна в точці зліва, якщо .
Теорема. Для того, щоб функція була неперервною в точці , необхідно и достатньо, щоб вона була неперервною в точці справа і зліва, тобто
. (*)
4.6.3. Класифікація точок розриву функції
Нехай функція визначена в деякому околі точки , крім, можливо самої цієї точки.
Означення. Точка називається точкою розриву функції , якщо функція не визначена в точці , або, якщо вона визначена в цій точці, але не є в ній неперервною (порушуються рівності (*)).
Розриви першого роду.
Означення. Якщо – точка розриву функції і існують скінченні односторонні границі , то точка називається точкою розриву першого роду.
Величина називається стрибком функції в точці .
Означення. Якщо стрибок функції в точці розриву дорівнює нулю, тобто , то називається точкою усувного розриву.
У цьому випадку функцію можна довизначити (якщо була невизначена) або перевизначити в точці , вважаючи , і одержати неперервну в точці функцію.
Розриви другого роду.
Означення. Точка розриву функції, що не є точкою розриву першого роду, називається точкою розриву другого роду.
Очевидно, що в точці розриву другого роду принаймні одна з односторонніх границь дорівнює , або , або не існує.
4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
Означення. Функція називається неспадною (незростаючою) на , якщо виконується нерівність ( ).
Якщо знаки нерівностей між значеннями функції строгі, то говорять відповідно про зростаючу і спадну функції.
Позначення:
– зростаюча, неспадна функція;
– спадна, незростаюча функція.
Означення. Функція називається монотонною, якщо вона є зростаючою (неспадною), або спадною (незростаючою).
Теорема 1. Якщо функція є монотонною на , , то існують односторонні границі і .
Доведення.
Нехай . Розглянемо образ інтервалу при відображенні . Множина обмежена зверху, , а значить має точну верхню межу. Позначимо її .
Доведемо, що . Візьмемо довільне . Число не є верхньою межею , це означає, що . Візьмемо , тоді : . Значить, .
Таким чином, для ми вказали , тобто за означенням Коші .
Аналогічно доводиться існування .
Зауваження. Якщо функція визначена і монотонна на відрізку , то вона має в точці правосторонню границю, а в точці лівосторонню.
Будемо говорити, що функція неперервна на відрізку , якщо вона неперервна на а також в точці неперервна справа, а в точці – зліва.
Теорема 2. Нехай - монотонна функція на відрізку , значення якої заповнюють відрізок, тоді неперервна на .
Доведення.
Розглянемо внутрішню точку і доведемо, що в точці неперервна.
Для визначеності нехай . Очевидно, існують і . Припустимо, що . Тоді для : (точка існує, оскільки значення функції заповнюють відрізок). Очевидно, в силу монотонності функції, і оскільки .
Одержали суперечність, оскільки . Отже, припущення неправильне, і .
Аналогічно одержимо .
Таким чином, , тобто неперервна в точці .
Аналогічно доводиться неперервність функції в точці справа і в точці зліва.