- •Передмова
- •Логічна символіка
- •1. Елементи теорії множин
- •1.1. Операції над множинами
- •1.2. Поняття відображення або функції
- •1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- •1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- •1.4. Зліченні множини
- •1.5. Метод математичної індукції
- •1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- •1.5.2. Метод математичної індукції
- •1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- •2. Аксіоматика дійсних чисел
- •1. Операція додавання.
- •2. Операція множення.
- •3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- •4. Аксіома упорядкованості.
- •5. Аксіома неперервності.
- •2.1. Наслідки із аксіом
- •2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- •2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- •2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- •2.7. Принцип Архімеда
- •2.8. Принцип вкладених відрізків
- •2.9. Незліченність відрізка
- •2.10. Теорема про скінченне покриття
- •2.11. Теорема про граничну точку
- •3. Границя числової послідовності
- •3.1. Теореми про границі
- •3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- •3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- •3.4. Число
- •3.5. Підпослідовності
- •3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- •3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- •4. Границя і неперервність функції
- •4.1. Основні елементарні функції
- •4.2. Границя функції
- •4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- •4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •4.4. Властивості функцій, що мають границю
- •4.5. Критерій Коші існування границі функції
- •4.6. Неперервність функції
- •4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- •4.6.2. Одностороння неперервність
- •4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- •4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- •4.8. Неперервність елементарних функцій
- •4.9. Важливі границі
- •4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- •5. Неперервні функції на відрізках
- •5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- •6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- •6.1. Означення похідної
4.8. Неперервність елементарних функцій
1. Будь-який многочлен є неперервним на всій числовій прямій.
Якщо , то неперервна. Справді, для .
Функція неперервна на числовій прямій. Дійсно, для . , якщо - неперервна.
Функція - неперервна, як добуток неперервних функцій .
Многочлен - одержано з функцій і за допомогою арифметичних операцій, отже, він є неперервним на всій числовій прямій.
2. Дробово-раціональна функція , де - неперервні многочлени, є неперервною для : .
3. Ірраціональні і дробово-ірраціональні функції неперервні. - неперервна при і , тоді неперервна на .
- неперервна, як суперпозиція неперервних функцій.
4. Тригонометричні і обернені тригонометричні функції неперервні.
.
, .
.
З останньої нерівності випливає, що (справедливо для ).
Далі, нехай
і - неперервна на .
- неперервна на .
и неперервні на своїх областях визначення.
, , , - неперервні за наслідком як обернені функції до неперервних.
5. - неперервна. Доведемо, що . Нехай , тоді , , . Для : виконується , , отже, . Для : виконується , отже , , тобто .
Нехай , . Отже, . Це означає, що , отже, - неперервна.
6. - неперервна, як обернена до (неперервної і монотонної).
Теорема. Будь-яка елементарна функція неперервна в своїй області визначення.
4.9. Важливі границі
1. .
2. .
3. .
4. .
5. .
Доведемо першу важливу границю .
Відомо, що при .
Тоді і, оскільки,
, то .
Звідси при за теоремою про двох міліціонерів одержимо:
.
Отже, .
Наслідки.
1) ;
2) ;
3) .
Доведемо другу важливу границю .
Нехай , . Тоді .
.
За означенням границі за Гейне .
Нехай . Позначимо .
Тоді
.
За означенням границі за Гейне .
Таким чином або .
Доведемо .
Дійсно, . Зважаючи на неперервність функції і одержимо .
Доведемо .
Нехай , значить, .
Отже, .
Доведемо .
Нехай .
.
Отже,
.
4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
Означення. Функції і називаються еквівалентними при , якщо . При цьому пишуть ~ , .
Теорема. Нехай ~ , і ~ , , тоді:
1) ;
2)
при умові, що границі, які розглядаються, існують (скінченні чи нескінченні).
Доведення.
Доведемо тільки друге твердження теореми.
.
Означення. Кажуть, що функція є о-мале від і пишуть при , якщо .
У випадку, коли і – нескінченно малі при , то кажуть, що є нескінченно мала більш високого порядку, ніж , якщо при .
Теорема. Для того щоб виконувалося співвідношення ~ , при необхідно і достатньо, щоб виконувалася рівність
= + при .
Доведення.
Необхідність. Нехай ~ при . Розглянемо границю або = , при .
Достатність. Нехай має місце рівність: = при , тоді
~ при .
Означення. Якщо функцію в околі точки можна подати у вигляді то функція називається головною частиною функції при .
Зокрема, якщо функцію можна подати у вигляді
,
то це означає, що з точністю до нескінченно малих більш високого порядку ніж при функція поводить себе в околі точки як степенева функція .
Приклад. .
Означення. Нехай функції і визначені на множині . Кажуть, що є О-велике від на множині і пишуть , , якщо існує число таке, що виконується нерівність: , .
Зокрема, якщо обмежена на , то пишуть , .