
- •Передмова
- •Логічна символіка
- •1. Елементи теорії множин
- •1.1. Операції над множинами
- •1.2. Поняття відображення або функції
- •1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- •1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- •1.4. Зліченні множини
- •1.5. Метод математичної індукції
- •1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- •1.5.2. Метод математичної індукції
- •1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- •2. Аксіоматика дійсних чисел
- •1. Операція додавання.
- •2. Операція множення.
- •3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- •4. Аксіома упорядкованості.
- •5. Аксіома неперервності.
- •2.1. Наслідки із аксіом
- •2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- •2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- •2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- •2.7. Принцип Архімеда
- •2.8. Принцип вкладених відрізків
- •2.9. Незліченність відрізка
- •2.10. Теорема про скінченне покриття
- •2.11. Теорема про граничну точку
- •3. Границя числової послідовності
- •3.1. Теореми про границі
- •3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- •3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- •3.4. Число
- •3.5. Підпослідовності
- •3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- •3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- •4. Границя і неперервність функції
- •4.1. Основні елементарні функції
- •4.2. Границя функції
- •4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- •4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •4.4. Властивості функцій, що мають границю
- •4.5. Критерій Коші існування границі функції
- •4.6. Неперервність функції
- •4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- •4.6.2. Одностороння неперервність
- •4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- •4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- •4.8. Неперервність елементарних функцій
- •4.9. Важливі границі
- •4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- •5. Неперервні функції на відрізках
- •5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- •6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- •6.1. Означення похідної
2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
Означення.
Множина
називається обмеженою зверху, якщо
,
.
Число
називається верхньою межею множини
.
Множина
обмежена зверху, якщо вона міститься в
деякому околі точки
.
Верхніх меж у обмеженої зверху множини
нескінченно багато.
Означення.
Нехай
є обмежена зверху множина. Якщо існує
,
то
називається
максимальним елементом множини
,
.
Означення.
Множина
називається обмеженою знизу,
якщо
.
Число називається нижньою межею множини .
лежить
в деякому околі точки
.
Нижніх меж у обмеженої знизу множини
нескінченно багато.
Означення.
Нехай
обмежена знизу множина. Якщо існує
,
то
називається мінімальним елементом
множини
,
.
Означення.
Множина
називається обмеженою, якщо вона
одночасно обмежена знизу і зверху, тобто
.
Множина
обмежена, якщо
.
Множина лежить в деякому околі нуля.
Означення.
Множина
необмежена зверху, якщо для
.
Означення.
Множина
необмежена знизу, якщо для
.
2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
Означення. Нехай – обмежена зверху множина. Її точною верхньою межею називається мінімальний елемент у множині її верхніх меж.
Нехай – обмежена зверху множина. Число – точна верхня межа множини , якщо:
1) – верхня межа ;
2)
будь-яке число менше за
не є верхньою межею
,
тобто якщо
,
то
.
Позначення:
(sup
- supremum).
Означення. Нехай – обмежена знизу множина. Її точною нижньою межею називають максимальний елемент у множині її нижніх меж.
Нехай
– обмежена знизу множина. Число
– точна нижня межа множини
,
якщо:
1) – нижня межа ;
2)
будь-яке число більше за
не є нижньою межею
,
тобто якщо
,
то
.
Позначення:
(inf
- infimum).
Теорема
1 (про
існування точної верхньої межі).
Нехай
обмежена зверху множина. Тоді її точна
верхня межа існує.
Доведення.
Позначимо
через
множину верхніх меж множини
,
.
Тоді для
і
виконується нерівність
.
За аксіомою 5
для
,
.
Тому
верхня
межа
,
– мінімальний елемент множини
.
Отже,
.
Теорема 2 (про існування точної нижньої межі). Нехай обмежена знизу множина. Тоді її точна нижня межа існує.
Доведення аналогічне доведенню теореми 1.
У випадку
якщо множина
необмежена зверху, то пишуть
.
У випадку
якщо множина
необмежена знизу, то пишуть
.
2.7. Принцип Архімеда
Теорема.
Яке
б не було дійсне число
,
існує таке натуральне
,
що
.
Доведення.
Припустимо
супротивне, тобто
– обмежена зверху. За теоремою 1
.
Тоді число
не є верхньою межею
.
Це означає, що
,
.
Оскільки
,
то одержимо суперечність тому, що
точна верхня межа
.
Отже, наше припущення неправильне, і
.
Наслідок.
Які
б не були дійсні числа
і
,
існує
таке, що
.
Доведення.
За
принципом Архімеда
.
2.8. Принцип вкладених відрізків
Означення.
Система відрізків
називається системою вкладених відрізків,
якщо для
.
Теорема. Система вкладених відрізків має непорожній переріз.
Доведення.
Нехай
задано систему вкладених відрізків
.
Тоді
для
має місце нерівність
.
Дійсно, якщо
,
якщо ж
,
то
.
Скористаємося
аксіомою 5:
,
зокрема
,
тобто
належить перетину всіх відрізків
.
Означення.
Нехай
множина
невід’ємних чисел
.
Кажуть, що послідовність
прямує до нуля і пишуть:
,
якщо
.
Теорема
(про
стягувані відрізки).
Нехай
система вкладених відрізків, причому
їхні довжини
прямують до нуля, тобто
.
Тоді ця система має єдину точку перетину,
тобто існує єдина точка
,
спільна для всіх відрізків.
Доведення.
За
попередньою теоремою перетин відрізків
не є порожнім. Припустимо, що в перетині
є дві різні точки
,
.
Нехай
,
тоді, оскільки
,
то
,
.
Це означає, що перетин не є порожнім і
складається не більше ніж з однієї
точки.
Наслідок. В умовах теореми єдиною точкою перетину є число :
.