3.2. Методи визначення значень показників якості продукції

Методи визначення значень показників якості продукції підрозділяються по способах і джерелам одержання інформації. Розрізняють наступні методи:

1. Вимірювальний метод, заснований на інформації, яку одержали з використанням технічних вимірювальних засобів. Результати безпосередніх вимірів при необхідності приводяться шляхом відповідних перерахувань до нормальних або стандартних умов, наприклад, до нормальної температури, нормальному атмосферному тиску тощо. За допомогою вимірювального методу визначаються значення показників: маса виробу, сила струму, довжина предмету, швидкість автомобіля й ін.

2. Реєстраційний метод заснований на використанні інформації, яку одержали шляхом підрахунку числа певних подій, предметів або витрат, наприклад, кількості відмов виробу при випробуваннях, числа частин складного виробу (стандартними, уніфікованими, оригінальними, захищеними авторськими посвідченнями або патентами й т.п.). Цим методом визначаються показники надійності, стандартизації й уніфікації, патентно-правові й ін.

3. Розрахунковий метод, при якому значення показників якості обчислюються за значеннями параметрів продукції, знайденим іншими методами. Для цього необхідно мати теоретичні або емпіричні залежності показників якості від параметрів продукції. Цим методом користуються при проектуванні продукції, коли остання ще не може бути об'єктом експериментальних досліджень.

4. Органолептичний метод заснований на аналізі сприйняття органів почуттів (зору, нюху, дотику, слуху, смаку) без застосування технічних вимірювальних або реєстраційних засобів. Органи почуттів людини видають інформацію про відповідні відчуття. На основі наявного досвіду виробляється аналіз цих відчуттів і визначається значення показника якості. Тому точність методу залежить від кваліфікації, досвіду й здатностей осіб, що проводять оцінку. При органолептичному методі можуть використатися технічні засоби, що підвищують розв'язні здатності органів почуттів (лупа, мікроскоп, стетоскоп і т.п.).

Метод широко застосуються для визначення значень показників якості продукції, використання якого пов'язане з емоційними впливами на споживача (напої, кондитерські, парфумерні, швейні вироби й т.д.). Звичайно органолептичний метод застосовується разом з експертним. При органолептичному методі використають бальні оцінки показників якості.

При бальній оцінці спочатку необхідно встановити перелік ознак, що найбільше повно характеризують якість продукції (наприклад, для харчових продуктів – зовнішній вигляд, аромат, колір, смак). Рекомендується використати чотири оцінки якості й відповідну їм кількість балів (2 варіанти розподілу балів):

Оцінка	Кількість балів
	Варіант 1	Варіант 2
Відмінно	5	3
Добре	4	2
Задовільно	3	1
Погано	0	0

При необхідності допускаються проміжні оцінки 4.5 й 3.5 - у першому варіанті; 2.5 й 1.5 - у другому. У другому варіанті більш різко виділяється задовільна оцінка: у першому варіанті вона відрізняється від доброї на 25%, у другому - на 50%. Можливі й інші варіанти розподілу балів.

5. Метод опитувань, що може застосовуватися в різних формах, які одержали назви: соціологічний й експертний.

Соціологічний метод заснований на зборі й аналізі думок фактичних або можливих споживачів продукції. Можуть застосовуватися усні опитування, спеціальні анкети, проводитися збір думок на конференціях, нарадах, аукціонах, виставках і т.д. Для застосування методу необхідно розробити систему опитування й обробки результатів.

Експертний метод заснований на обліку думок групи фахівців – експертів, у яку можуть входити товарознавці, дизайнери, дегустатори й т.п. Метод застосовується в сполученні з органолептичним методом для прийняття рішень при оцінці якості продукції, при визначенні коефіцієнтів вагомості показників якості й в інших випадках.

Для виключення необ'єктивних оцінок до складу експертної комісії не повинні входити автори виробу. Експертів повинне бути не менш 7 чоловік. Експертна комісія може приймати рішення, або проставляючи оцінки, або проводячи голосування. Рішення приймається, якщо за нього подано не менш 2/3 голосів членів експертної комісії.

Щоб зменшити ступінь суб'єктивності оцінки, доцільно провести декілька турів опитування експертів з публічним обґрунтуванням виставлених оцінок. Вважається, що достатня точність виходить за три тури.

Існують різні форми проведення експертних оцінок. Одна з них одержала назву "метод Дельфи" по імені грецького міста Дельфи, у якому в стародавності жив знаменитий оракул. У методі Дельфи приймаються спеціальні міри, щоб виключити вплив на кінцевий результат експертів, що володіють даром переконувати інших. Для цього виключають різні контакти між експертами й застосовують ітераційну процедуру, у якій думка кожного експерта зазнає критики з боку всіх інших експертів при збереженні анонімності думок.

Найпоширеніший варіант методу, при якому керівник групи експертів знаходить середнє або медіанне значення оцінюваної величини Х під час декількох послідовних турів опитування.

У першому турі збирають суб'єктивні оцінки величини Х кожним експертом окремо. Ці оцінки розташовують у ряд у порядку зростання значень і знаходять квартили оцінок , даних експертами.

У другому турі кожному члену групи експертів повідомляють значення квартилей і просять його знову обміркувати свою оцінку. Якщо нова оцінка експерта перебуває поза інтервалом, експерт повинен обґрунтувати свою думку. За результатами другого тура обчислюють нові значення

У третьому турі всім експертам повідомляють нові значення квартилей (звичайно інтервал зменшується) і письмові обґрунтування значень, що виходять за межі інтервалу (при анонімності думок). Кожного, хто дав письмову відповідь просять урахувати зміну даних й аргументацію, що з'явилася, і при бажанні змінити колишню оцінку. Якщо ця переглянута оцінка вийде за інтервал, експерта просять знову аргументувати свою точку зору й т.д. Така процедура триває доти, поки інтервал не стане, на думку керівника групи експертів, досить вузьким. Медіанне (або середнє) значення цього інтервалу приймається за погоджену оцінку обумовленого параметра.