1.2. Розповсюдження гуманістичної книги

Поряд з університетською наукою, поки ще за своєю суттю схоластичною, у XIV ст. по­чала формуватися нова, незалежна від цер­ковних догм наука. Серед інтелігенції зароди­вся рух, який отримав назву гуманістичного. Представники цього руху (Джованні Боккаччо, Франческо Петрарка, Джотто ді Бон доне, Данте Аліґ'єрі) відкрито виступали проти феодальної замкнутості та церковного впливу. Багато з них звернулися до античної філософії та літератури. Гуманісти-філологи знаходили та переписували рукописи грець­ких і римських авторів. Багато рукописів античних класиків були на той час науково вивірені й переписані вченими з науково-обґрунтованими коментарями.

Поширення гуманістичних поглядів та ідей у західноєвропейських країнах вплинуло на перегляд системи освіти в світських школах і наближення її до життя. Поряд із латиномовною літературою, доступною лише вузькому колу освічених людей, у країнах Європи почала активно розвиватися література національними мовами.

Розвиток нових науки та літератури, неза­лежних від впливу церковної ідеології, які формувалися поза межами університетських наукових і літературних кіл, починаючи з ча­сів Ф. Петрарки і майже до середини XV ст., в основному відбувався у рамках італійського гуманізму. Німеччина, Франція та Англія сприйняли гуманістичні ідеї лише у першій половині XV ст., а країни Східної Європи — тільки наприкінці XV — на початку XVI ст. Тому попит на твори гуманістичного харак­теру в цих країнах ще не був достатньо роз­винений.

1.3. Популярність книги для городян

Попит на рукописи для городян, перепи­сані рідними мовами, в європейських країнах наприкінці XIV — у першій половині XV ст. ще не був постійним і рівномірним. Виняток становили книги, що містили сенсаційну ін­формацію: відкриття нових торговельних шляхів, мандрівничі описи невідомих земель, різні пророцтва тощо. Хоча зміст цих руко­писів не вимагав від переписувачів дотриман­ня ідентичності текстів, але пошуки більш досконалих способів виготовлення книг від­бувались і в багатьох міських книжкових май­стернях. Так, у м. Хагенау (Ельзас) шкіль­ний учитель Дібольт Лаубер у 20-х роках XV ст. створив книжкову майстерню, працівники якої (16 переписувачів і стільки ж ілюстра­торів) виготовляли велику кількість книжок не на замовлення, а на продаж. Майстерню Д. Лаубера можна порівняти зі своєрідною книжковою фабрикою, де існував поділ праці і використовувалися деякі технічні вдоскона­лення. Зокрема, ілюстрації малювали в руко­писах за допомогою трафаретних шаблонів. У переліку продукції цієї майстерні-фірми налічувалося 40 назв книжок для міського читача.

Про збільшення попиту на книгу для горо­дян свідчить і той факт, що в Парижі у пер­шій половині XV ст. ремісники, які ви­готовляли книги, та книготорговці займали цілий квартал міста — Латинський квартал.

1.4. Необхідність ідентичних церковнослужбових книг

Ще один вагомий фактор, який активно вплинув на пошуки масового виготовлення книг, — це великий попит на літургійну та духовну літературу з вивіреними й ідентични­ми текстами.

При переписуванні Біблії (особливо на­ціональними мовами) та інших церковно-службових книг траплялося, як правило, ба­гато помилок і тенденційних «викривлень», що часто трактувалися не на користь Католицької Церкви. Тому церковні ієрархи були вкрай зацікавлені, щоби миряни католицького віро­сповідання в усіх країнах Європи —від Ірла­ндії до Туреччини та від Норвегії до півден­них кордонів католицького світу — мали церковнослужбові книги з абсолютно однако­вими текстами. Світські рукописи, як прави­ло, були малі за обсягом — по кілька десятків сторінок, тоді як церковні книги налічу­вали сотні аркушів. Тому Церква проявляла інтерес до перетворень у галузі книговиробництва, сподіваючись забезпечити тисячі ка­толицьких храмів необхідною однаковою цер­ковною літературою.

Таким чином, аналізуючи передумови ви­никнення в Західній Європі у середині XV ст. книгодрукування рухомими металевими літе­рами, можна впевнено стверджувати, що ви­найдення тиражування способом «механічного письма» було не випадковим, а глибоко законо­мірним явищем, в основі якого закладено фактор масового й одночасного попиту на книги з науково вивіреними ідентичними те­кстами. Це — букварі для початкових шкіл, навчальні посібники для спеціалізованих мі­ських шкіл і університетів, лекційні курси, наукові та науково-популярні книги з коментарями, гуманістичні науково-літературні трактати, книги античних класиків з перевіре­ними текстами, рукописи для побутового чи­тання, численні церковнослужбові та духовні рукописи.