Варіанти контрольних робіт

Варіант 1

1. Поділити іменники на групи за ознакою визначення граматичного роду: за морфологічною (виділити морфему, що вказує на рід), за семантикою (визначити її), за синтаксичною (побудувати словосполучення). В усіх іменниках визначити рід.

Волинь, краса, красень, Олександр, Олексій, рева, кобзар, цуценя, тіло, промінь, проміння, Валя, мрійник, лідер, керівник, психолог, майор, Тбілісі, лечо, Сидоренко.

2. Виписати прикметники разом із пояснювальними іменниками, визначити розряд прикметника за значенням, його семантику, граматичні ознаки.

А тих, хто спілкувався з тричі Героєм – Іваном Кожедубом, приємно вражали його простота, доступність, людяність.

Та якою, зрештою, і могла бути людина, від природи розумна, кмітлива, відважна і мужня за вдачею й життєвим гартом? Його можна назвати першокласним митцем повітряною бурею і невтомним трударем неба, а як ведучого й командира – тонким, на межі миттєвої інтуїції психологом і турботливим та вимогливим педагогом. Адже в боях, а в повітряних – особливо, взаєморозуміння і взаємовиручка, надійність і вірність партнерів – риси, не менш значущі і необхідні, ніж особиста мужність і відвага, майстерність і кмітливість. (Із газети)

3. Визначити належність слів до іменних частин мови. Обґрунтувати визначення на прикладі виділеного слова.

А за вікном сніги летять лапаті, і, не торкнувшись хліба і вина, сидить край столу в новорічній хаті старенька мати, сива і одна (М.Луків).

4. Визначити займенники, виписати їх разом зі словами, з якими вони поєднані за смислом, поділяючи на групи за належністю до розрядів за значенням, назвати граматичні ознаки кожного займенника. В межах розряду виділити різні граматичні форми того самого займенника – які це форми, чим зумовлені?

Що їй думалось тоді, моїй сільській босоногій Ярославі, перед людяністю, скромністю і мудрістю якої я й досі схиляю свою, вже посивілу голову. Не знаю, як би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати. Я й досі чую на своєму чолі, біля свого серця спокій і тепло її позазілюваних, потрісканих рук. Може, тому його й було так багато, що воно трималося не на поверхні, а в глибоких шпаринах материнських рук (М.Стельмах).

5. Виписати дієслова, вживаючи в початковій формі; кожне дієслово вжити у формах першої особи однини й множини, другої особи однини. Визначити чергування приголосних і за цією особливістю належність дієслів до дієвідміни – першої чи другої.

1. Сидить козак на тім боці, - грає синє море. 2. Ні з ким буде поплакати, ні поговорити. 3. Плач козак – шляхи биті заросли тернами. 4. І квіткою, й калиною цвісти над ним буду, щоб не пекло чуже сонце, не топтали люди… 5. Нема кому розказати, чого серце хоче… 6. Нехай плаче сиротина, нехай літа тратить! 7. Полюбила молодого, в садочок ходила, поки себе, свою долю там занапастила. 8. Кличе мати вечеряти, а дочка не чує… 9. Доню моя, що ти наробила? 10. Якби пустили на музики, то я б кісники заплела… 11. На батька бісового я трачу і дні, і пера, і папір! (Із тв. Т.Шевченка).

6. Скласти речення, в яких подані слова виступали б то як прийменники, то як прислівники чи іменники.

Коло, круг, збоку, назустріч, край, близько.

Варіант 2

1. Записати іменники групами за належністю до граматичного роду, обґрунтувати свій поділ. З двома іменниками кожної групи скласти речення.

Пані, радіо, ембарго, аташе, турне, комюніке, денді, мадам, Ришельє, ескімо, рагу, маестро, конферансьє, ательє, фіаско, фойє, Катрін, леді, цунамі, цеце, Аннет, каудильйо, каюк, візаві, алое, алібі, адажіо.

2. Визначити прикметники й пояснювані ними іменники, записати словосполучення; поставити до прикметника питання, назвати розряд за значенням та мовними ознаками, граматичні ознаки прикметника, зумовленість цих ознак.

Багато видань присвячено столиці України: Київ трудовий, героїчний, науковий, літературний, музичний, спортивний, театральний і навіть комерційний… але чомусь рідко ми згадуємо про Київ романтичний та духовний. Синтез трьох напрямків людської діяльності – культури, мистецтва та релігії – покладено в основу нової книги.

Протягом багатьох століть чарівне місто над Дніпром було осередком паломництва діячів мистецтва, державних діячів. Тут народжувалися геніальні твори. Кожен, хто хоч раз відвідав цей древній град, назавжди забирав із собою частину київського сонця, що постійно зігрівало його подальше життя романтичними спогадами (Д.Лавров).

3. Визначити, до якої частини мови серед іменних належать відповідні слова поданого речення, обґрунтувати свої визначення на прикладі виділеного слова.

І до світанку світиться ялинка, дванадцять страв чекають на столі, виповідає заграна платівка напівзабуті радощі й жалі (Лук.).

4. Записати по п’ять речень із неозначеними і заперечними займенниками, назвати спільне й відмінне між займенниками на лексичному, морфологічному, словотвірному й структурному рівнях.

5. Записати подані дієслова двома групами: дієслова першої і другої дієвідмін, визначаючи їх за особовими формами та інфінітивом, від двох дієслів кожної групи записати всі особові форми теперішнього часу дійсного способу, форми наказового способу.

Розводити, вирощувати, мовчати, жевріти, дорожити, пробиратися, шкодувати, перетворюватися, гризти, нарікати, засуджувати, колоти, тривожити, жити, повзти, гнутися, прощати, простити.

6. Перекласти подані словосполучення українською мовою. З’ясувати особливості прийменникових конструкцій в обох мовах.

Обучать на родном языке, одежда к празднику, к вашему сведению, с общего согласия, к вечеру, к моему стыду, годный к употреблению, говорить на украинском языке, на худой конец, изо дня в день, готовиться к экзаменам, на наличные деньги, к началу года, быть к восьми часам, прибегнуть к хитростям.

Варіант 3

1. Визначити іменники. Вживаючи їх у початковій формі, записати групами за типами словозміни, обґрунтувати виділення кожної групи.

Добриня приклав руку до грудей, мовчки вклонився і вдарив ногами коня.

Широка дорога незабаром розгалузилася на дві – одна повела вгору, до Білгородських воріт, а друга повернула праворуч – низом, понад Либіддю, до Золотих. Добриня їхав прямо, піднявся на гору, поминув ремісницький посад, густо забудований і чималими будинками, і халупами, і різними майстернями, й опинився на майдані перед Білгородськими ворітьми. Тут було людно. Одні входили в місто, інші виходили. Немолодий рудобородий страж преспокійно дрімав собі, сидячи проти сонця на лаві під стіною (В.Малик).

2. Виписати речення, виділені в тексті, поданому до завдання 1, визначити в них належність слів до іменних частин мови та зробити морфологічний розбір їх.

3. Виписати прикметники разом із пояснювальними іменниками, визначити розряд за значенням та мовними ознаками, граматичні ознаки прикметників. Обґрунтувати виконання.

1. Дощику дрібненький, дощику тепленький, просять тебе діти – поливай їм квіти. 2. І м’якенькі, як пушок, ніжні, як шовкові, ясно дивляться з гілок котики вербові. 3. Довгохвоста, білобока, на тинку сидить сорока. 4. Прилетів журавель із заморських земель. 5. Поспішайте, любі діти, вибирайте гарні квіти! (Із тв. К.П.). 6. Кущ осінньої калини паленіє у вікні. 7. Давня пісня. Гіркий мотив. Не слова, а щемлива рана. 8. І летять у літа грядущі звуки, віщі і невмирущі (Із тв. Лук.).

4. Скласти речення, вживаючи числівники, позначені цифрами 1564; 857; 999, як кількісні і як порядкові у формах родового, знахідного й орудного відмінків, назвати їх граматичні ознаки, синтаксичні функції. Чи однакові вони у числівників різних розрядів?

5. Вибрати прислівники. Скласти словосполучення, вживаючи їх як залежні слова. Поставити до прислівників питання, назвати їх розряд і групу за значенням.

Новий, заново, по-новому, новизна; прямий, прямувати, прямо, прямісінько, прямовисно; троє, втроє, тричі, потрійний, потрійно втретє, по-третє; глибінь, глибоко, поглиблений, поглиблено, поглиблювати; простий, просто, простота, простувати, попросту, по-простому, запросто; швидкий, швидко-швидко, нашвидку, швидесенько.

6. Скласти речення з поданими сполученнями й однозвучними з ними сполученнями. Пояснити правопис.

Проте – про те, якже – як же, щоб – що б, причому – при чому, теж – те ж, притому – при тому.

Варіант 4

1. Дописавши до кожного з поданих іменників відповідну загальну назву, поділити їх на групи за належністю до граматичного роду, обґрунтувати свій поділ; із двома іменниками кожної групи скласти речення.

Ла-Манш, Онтаріо, Ай-Петрі, Сухумі, Капрі, Туапсе, Марокко, Сант-Яго, Уссурі, По, Нагасакі, Міссісіпі, Монтевідео, Ріо-де-Жанейро, Перу, Сан-Франциско, Улан-Уде, Ла-Плата, Порто-Алегре.

2. Поєднати прикметники з іменниками, поданими в дужках. Назвати розряд прикметника за значенням та мовними ознаками. На прикладі двох прикметників різних розрядів (на вибір) обґрунтувати визначення.

Махровий (квітка, простирадло, реакціонер), масовий (змагання, виробництво, література), лавровий (лист, вінок), косий (дощ, очі, погляд), коренастий (кропива, хлопець, буряк), картинний (зовнішність, галерея), імпульсивний (кліпання, людина), індивідуальний (рушник, завдання).

3. Визначити належність слів до іменних частин мови, на прикладі виділеного слова обґрунтувати своє визначення.

– Подивіться, мамо, як сади цвітуть.

– Ніколи, дитино. В полі справи ждуть. Жаль бодай хвилинку змарнувати всує, день весняний, кажуть, цілий рік годує.

М.Луків

4. Виписати займенники разом із словами, що поєднані з ними смислом, поділити їх на групи за співвіднесеністю з іншими частинами мови. До кожної групи подати обґрунтування. Назвати розряд за значенням, граматичні ознаки займенників. Відповідь оформити у вигляди таблиці.

І цей увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і віддаляє та й віддаляє лебедів. Але я хочу, щоб вони одлітали від нас. От коли б якимось дивом послухали мене: зробили круг над селом і знову пролетіли над нашою хатою. Аби я був чародієм, то хіба не повернув би їх? Сказав би таке таємниче слово! Я замислююсь над ним, а навколо мене починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги і ті гуси-лебедята, що на своїх крилах виносять з біди малого хлопця. Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослуховуються земля і вода, птиця в небі й саме небо…

М.Стельмах

5. Поряд із кожним дієприслівником записати твірну для нього форму, підкреслити в ній твірну основу. Пояснити, чому дієприслівники творяться від різних форм (основ дієслова), а не від однієї.

Зберігши, проколовши, прирікаючи, виїздивши, розпорюючи, проковтнувши, зітхнувши, зітхаючи, підготувавшись, готуючись, просячи, загубивши, розформувавши, шануючи, прокидаючись, піймавши, виснучи, ведучи, їздячи, величаючи.

6. Дописати речення, використовуючи різні сполучники; визначаючи їх групи за значенням, походженням і складом.

1. У серці в мене благодатна осінь… 2. Нап’юсь джерельної води з криниці… 3. Ходить по землі літо… 4. Я люблю своє рідне місто… 5. Сіє зорі неба синє жито… 6. Рано розпочалася цього року осінь… 7. Село мовчало… 8. Я вас розумію…

Варіант 5

1. Виписати одиничні іменники, вживаючи їх у початковій формі, обґрунтувати належність до цієї групи. Доповнити написане самостійно дібраними іменниками з іншою семантикою.

Вчені Київського інституту зоології б’ють тривогу: в Україні з’явилася так звана каштанова міль.

Маленькі, але ненаситні метелики здатні за кілька сезонів позбавити зелені величезні масиви каштанів і кленів. Але ж ці гарні дерева – своєрідна гордість наших міст!

Походження крихітних ненажер поки не з’ясовано. Відомо лише, що вперше ця міль виявлена в 1985 р. в Македонії. За якихось 15 років вона «захопила» пів-Європи.

Подорожують «окупанти» в кузовах автомашини і на поїздах, куди потрапляють з опалим, зараженим ними листям. Саме так міль потрапила в Угорщину, а звідти – до Львова.

Європейці шукають порятунку від епідемії.

В Україні шкідниками повністю вражені каштани старовинного Львова, страждають від них каштани у Хмельницькому, Жмеринці, Вінниці.

О.Олесько

2. Із тексту, поданого до завдання 1, виписати прикметники разом із пояснюваними іменниками. Назвати розряд прикметника за значенням і мовними ознаками, граматичні ознаки його. На прикладі одного прикметника (на вибір) обґрунтувати своє визначення.

3. Назвати іменні частини мови, до яких належать слова поданих речень, пояснити відповідь на прикладі виділених слів.

Не визнають тут Зевса і Паллади,

Тут сповідають люди на Дніпрі

Високий куль астральної тріади –

Культ Місяця, культ Сонця, культ Зорі.

Згадають рід до сьомого коліна.

В них Рід як Бог, у нього сонця лик.

Вони з вогню, у них душа нетлінна.

Л.Костенко

4. Провідміняйте подані числівники. Назвати ознаки, що об’єднують ці слова в одній частині мови і розрізняють їх у межах цієї частини мови. Як це виявляється у відмінюванні?

1564 підручники, 1564 підручник.

5. Вставляючи пропущену букву, записати дієслова двома групами за належністю до першої й другої дієвідмін, обґрунтувати поділ. Одне слово (на вибір) увести в речення та зробити морфологічний розбір.

Розкрива…мо, сто…те, біл…ш, білі…ш, леж…ть, крут…шся, вез…те, їзд…мо, мерзн…ть, сохн…, поважа…ш, ціну…те, стука…те, візьм…ш, наближа…шся, нес…мо, принос…ш, схоп…ш, тягн…те, очіку…мо.

6. Зробити повний морфологічний аналіз прийменників.

Зразок аналізу:

Над хриплим повсякденним криком, над злом, що гупає й сичить, - над всім нікчемним та безликим хай музика душі звучить! (В.Крищенко).

Усного: Над (криком) – прийменник, уживається з іменником, вказує на місце дії у сполученні з іменником (криком), за походженням первинний (непохідний), за будовою простий, вжитий з формою орудного відмінка іменника.

Письмового: над (криком) – прийм., ужив. з імен., вказує на місце дії, первин. (непохідн.), простий, із О. відм.

1. На Чорнобиль журавлі летіли. З вирію вертались навесні (Павл.). 2. Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (Довж.). 3. Шле день услід хмаркам патлатим промінням сонця з верховин (Сос.). 4. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (Коц.). 5. Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою (Журн.).

Варіант 6

1. Вибрати іменники спільного роду, з кожним із них побудувати словосполучення (речення), в яких чітко виявляється рід іменника, назвати його.

Карась, муха, жаба, сіромаха, лікар, учитель, єхида, листоноша, Ковальчук, дружина, інженер, агроном, капітан, слуга, нероба, дубище, дворище, завгосп, задавака, річище, причепа, директор, бухгалтер, писанка, роботяга.

2. Вживаючи подані прикметники як якісні й відносні чи присвійні, поєднати з іменниками. Записати групами за належністю до розряду прикметника за значенням, назвати семантику прикметника.

Шовковий, материнський, вишневий, крокодилячий, ведмежий, сталевий, братній, колективний.

3. Визначити, до яких іменних частин мови належать відповідні слова поданого речення, на прикладі виділених слів з’ясувати свої визначення.

Я – будяк та ще й колючий! Але бджоли мед пахучий з мене радо вибирають, ще й «спасибі» заспівають. Ти ж мене не пробуй рвати, бо колючку будеш мати! (К.П.).

4. Записуючи, розкрити дужки, позначити наголос в іменниках, з’ясувати вживання відмінкової форми їх, особливості наголошення (числівники – кількісні).

2 (сестра), 3 (хата), 4 (моря), 5 (озеро), 11 (вікно), 14 (олівець), 24 (ручка), 153 (дерево), 150 (ясен), 26 (університет), 33 (рюкзак), 90 (фломастер), 91 (школяр), 92 (школа), 563 (сторінка), 365 (квартира), 493 (будинок), 3 (вікно).

5. З кожним із поданих дієслів, скласти двоє речень: в одному дієслово має значення недоконаного виду, в іншому – доконаного.

Гарантувати, інформувати, атестувати, марширувати, консультувати, контролювати, інтенсифікувати, екзаменувати.

6. Із наведених часток вибрати лише формотворчі й записати всі можливі граматичні форми, які утворюються за допомогою цих часток.

Тільки, хай, лише, ось, нехай, ж, бо, би, майже, бодай, ні, най, саме, б, авжеж, хоч, ся.

Варіант 7

1. Подані іменники мають подвійні форми граматичного роду. Визначити рід цих іменників та поширеність й активність окремих із них. З двома іменниками скласти речення в усіх формах.

Дніпр – Дніпро, неборак – неборака, дідунь – дідуньо, одіж – одежа, глибінь – глибина, ім’я – ймення – імено, латинь – латина, зал – зала, січ – січа.

2. Записати, розкриваючи дужки й вживаючи прикметники у потрібній формі, визначити її, з’ясувати вживання.

Добриня зупинив коня. Перед ним як на долоні лежало (рідний) село! Скільки разів у (безсонний зимовий) ночі уявлялося воно йому, як рвалася до нього його душа.

В монастир не заїхав – поминув. Поспішав. (Накатаний) (санний) дорога через Ірпінь вивела його на Широкий Берег, а звідти – до (Рокитняний) озера, де на льоду, біля ополонки якась жінка прала хустя. Біля неї вешталося (невеличкий) хлоп’я у (кудлатий овечий) шапці, насунутій на самі очі.

В.Малик

3. Виписати виділене в тексті до завдання 2 речення, визначити належність слів до іменних частин мови, на прикладі одного слова (на вибір), з’ясувати своє визначення.

4. Поєднати кількісно-збірні числівники двоє – двадцятеро, тридцятеро з поданими іменниками, записати словосполучення. Обґрунтувати вибір іменників. Чи з усіма іменниками поєднуються названі числівники?

Хата, будинок, приміщення, село місто, хутір, район, чоловік, брат, дядько, дядина, невістка, родич, родина, діти, сани, граблі, кроленя, зайченя, котик, котенятко, светр, одяг (одежа).

5. Утворити всі можливі форми майбутнього часу від поданих дієслів, обґрунтувати виконання. З однією формою, утвореною від виділеного дієслова, скласти речення.

Засіяти, насікти, виховувати, вчити, навчитися.

6. Переписуючи текст, замість крапок вставити службові слова. Письмово обґрунтувати їх уживання.

Небагатьом запорожцям щастило зустрітися … своєю старістю, … вони здебільшого гинули … боях, … жоден рік минав без походів і битв. … тільки ті поодинокі, кого обминула куля … шабля, втративши на схилі літ силу і снагу, або йшли в монастир, … осідали на своїх хуторах, якщо вони в них були. Сірко мав хутір … великою пасікою. … він любив бджіл, любив доглядати й спостерігати за ними, … ніколи не мав змоги віддатися цій справі. … тільки постарівши, вибрався … Січі … своє село Грушівку, що … Нікополя, зайнявся бджолами.

М.Слабошпицький

Варіант 8

1. Подані іменники записати групами за вживанням у граматичному числі, обґрунтувати виконання.

Проміння, промінь, вінця, долина, вогонь, цвіт, Карпати, щедрість, доля, поле, брат, братство, людина, людство, люди, кали, радість, радощі, жнива, мак, шати, соловей, рілля, повіки, око, вуста, пролісок, Канни.

2. Поєднати прикметники з іменниками, поданими в дужках; словосполучення записати групами за належністю прикметників до якісних, відносних чи присвійних; на прикладі одного прикметника (на вибір) з’ясувати поділ.

Качиний (сім’я, хода, ніс), журавлиний (зграя, ніс, ключ), степовий (простір, місто, вітер), безсмертний (людина, справа), осінній (пора, квіти, дощ, настрій), пшеничний (лан, волосся, хліб), туманний (день, відповідь), кришталевий (ваза, совість), батьківський (піклування, заповіт, подвір’я), світовий (океан, співтовариство).

3. Прочитати текст. Записуючи, позначити належність слів до іменних частин мови; на прикладі виділеного слова обґрунтувати виконання.

З цієї веселої і теплої копиці раптом хтось почав мене за ковнір витягати на світ божий. Ось тепер усі почали дивитися на мене, ніби я з місяця звалився.

За М.Стельмахом

4. Запишіть подані числівники і поставте їх у родовому та орудному відмінках. Обґрунтуйте ваш вибір.

Восьмеро; 5³/10; 2,6; 55648; двоє; 16; кілька; 183; кільканадцять; півтора; обоє; 7; мільйон; 40; скільки.

5. Перекладіть речення українською мовою. Порівняйте правопис дієприслівників у російській та українській мовах. Поясніть вживання розділових знаків у поданих вище реченнях.

1. С трудом я открыл дверь, заваленную ночным снегом, и, пробивая лопатой траншею, стал раскидывать и белый пух этой ночи, и под ним тяжелые пласты(М. Пришвин). 2. Бардин вышел на тропу, ведущую к станции, и, взглянув на небо, подивился тишине, которая лежала вокруг (С. Дангулов). 3. Волны шуршали, взбегая на песок, сливаясь с ним и снова взбегая (М. Горький). 4. Менялось небо, то задергиваясь глухой чернотой, то выбрасывая пучки звезд (Ю. Нагибин). 5. Облака ползли медленно, мешали свои цвета и формы, поглощая сами себя и вновь возникая в новых очертаниях, величественные и угрюмые (М. Горький). 6. Павел приезжал все реже, а приезжая, не задерживался (В. Распутин). 7. Мы не просто читали стихи, а, желая их запомнить, выучивали наизусть (М. Горький).

6. Перекласти подані словосполучення українською мовою. Зясувати особливості прийменникових конструкцій в обох мовах.

Родственник по матери, по обыкновению, по предложению, по отношению к нему, комиссия по составлению резолюции, воспитатель по профессии, обучать на родном языке, работать по выходным дням, экзамен по украинскому языку, идти по берегу, тетрадь по истории, ехать по полю, работа ему по силам, прочитать с первой по десятую страницу, по истечению срока, добрый по характеру.

Варіант 9

1. Речення перепишіть, розкрийте дужки, на місці крапок вставте пропущені букви. Знайдіть у поданих реченнях іменники, які вживаються тільки у множині. Провідміняйте їх і з’ясуйте особливості відмінювання.

1. «ЗАТ «Фотон» зобов’язується постачати у вищезгадані строки високоякісні технічні мастила та бензин за ціною, обумовленою умовами договору» (З договору між ЗАТ «Фотон» та фірмою «Астра»). 2. Вітер, (не)наче парубок у танці, на всі боки обертав кожухарку(метелицю), і вона, широко розкинувши поли кожуха, лютилась, мов звірина. 3. Із дубняка, подзвонюючи упряж…ю, вилетіли засніжені сан…, на них весело сиділи музики (М. Стельмах).

- Визначте стиль наведених речень.

- Поясніть орфограми у виділених словах.

2. Запишіть речення, розставте в них розділові знаки. Розкрийте дужки і напишіть правильні закінчення. Замість крапок поставте пропущені прикметники, користуючись довідкою, яку подано після вправи. Визначте їх розряди і групи, поясніть правопис.

Коли збігти на могилу на саму вершину цього покритого … травами глобус( ) то звідси видно далеко видно як степ маревіє на південь а край нього на обрії … … металом блищить смужка моря … лиман. Води лиман( ) блищать завжди пустинно лише коли-не-коли найчастіше … ранками буває там з’явиться … крило … парусник( ) який потім довго-довго … вічність пропливає по лінії … небосхилу (О. Гончар).

Ракетний, сивий, сліпучий, білий, цілий, літній, далекий, морський.

• З’ясуйте, зразком якого функціонального стилю є текст.

• Іменники другої відміни чоловічого роду поставте у відповідному відмінку.

• Поясніть написання виділених слів.

3. Складіть речення з поданими нижче словосполученнями, змінюючи відмінкову форму числівника. Запишіть невеликий текст, пов’язаний з вашою майбутньою професією.

Три завучі. Тридцять п’ять комп’ютерів. 6 класів. Сто вісімдесят шкіл. 3 квітня 1998 року.

• До яких розрядів належать вищевказані числівники?

• Які особливості їх відмінювання і правопису?

4. Запишіть речення і поставте в них займенники у відповідному відмінку. Поясніть їх правопис. Визначте розряд.

Ввічлива людина повинна відповідати на запитання чи розмовляти (та) мовою, якою до (вона) звертаються. У ході розмови треба повсякчас пам’ятати про необхідність контролю за (свої) жестами, позою, інтонацією. За (вона) особливо слід стежити (весь) час, оскільки завдяки (вона) збагачується зміст сказаного, надається (він) певного відтінку. Розіслався степ… Серед (він) хвилі хвилями золотого сонячного світу так і ходять; над (він) сотні жайворонків непримітно в’ються, і (вони) весела пісня дзвенить. Хто втерпів би не зостановитися, щоб намилуватися (та) чарівною красою?

(О. Корніяка).

5. Виписати дієслова (разом з іменниками, що з ними пов’язані), поділивши їх на групи – перехідні, неперехідні. Обґрунтувати поділ.

Наш луг був над самою Стугною, трохи вище від мосту, що стоїть на ній по асфальтовій трасі Київ – Дніпропетровськ, за три кілометри від Обухова. Завжди виїздили туди раненько, щоб застати траву росяною, так легше косити. Сонце тільки одривається од землі, батько з Сергієм уже проходять половину першої ручки, що проляже аж до берега Стугни. Ми з Андрійком сидимо на возі, доки трохи спаде роса і пригріє сонечко, а тоді йдемо збирати дров для багаття. Потім хтось порається біля таганка – варить сніданок, а ми купаємося у річці. Вона хоч і обросла травою, а часом і кущами лози, але не багниста, вода прозора, аж дно видно.

Г.Малишко

6. Перепишіть речення і вставте пропущені букви. Підкресліть частки, сформулюйте правила вживання часток не, ні та поясніть їх правопис.

1. Я була малою горда, — щоб (н…)плакать, я сміялась. 2. (Н…), я чую наше гасло! Ось воно все голосніше. 3. Чоло (н…)вінчали лавровії віти, тернів (н…)скрашали (н…)золото, (н…)квіти. 4. (Н…), (н…), мій друже, спи спокійно, я (н…)скажу (н…)кому слів таємних.

(Леся Українка).

Варіант 10

1. Поставте іменники першої відміни у кличному відмінку однини. З’ясуйте причини неоднакових закінчень іменників у кличній формі.

Надія, фірма, протекція, душа, матуся, інстанція, економіка, країна, технологія, одиниця, доня, староста.

• Запишіть у формі кличного відмінка власне ім’я та по батькові, своїх близьких, друзів.

2. Утворіть різними способами ступені порівняння прикметників.

Обліковий, кароокий, новий, розумний, гіркуватий, банківський, сестрин, високий, вчений, весняний, гарний, дорогий, комунікативний, поганий, чистий, швидкий, надійний.

• Які характерні особливості утворення ступенів порівняння прикметників гарний, поганий?

• Поясніть, які зміни відбуваються при утворенні ступенів порівняння виділених прикметників?

• Які з форм використовуються в офіційно-діловому стилі?

3. Прочитайте і запишіть прислів’я та приказки. Знайдіть займенники. Визначте, до яких розрядів вони належать і яку функцію виконують.

Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.

Який голос, такий і поголос.

Хто говорить — сіє, хто слухає — жне.

Срібні ви, мої слова, золоте мовчання!

Приємне слово — всім до любові, а мова гірка — кожен тіка.

Коли дурень мовчить, він схожий на розумного.

- Провідміняйте на вибір по одному займеннику різних розрядів.

4. Випишіть дієслова у дві колонки: в першу — особові, в другу — безособові. Визначте їх функції в тексті.

Цю історію хочеться казати найдорожчими словами, що даються людині в рідкісні, неповторні години.

Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала, і поставити слова чистими рядами, щоб незабутнє вигравало в них, як сонце на Великдень, і радувало людські серця у великі і трудні часи.

Хотілось би вишити слова, мов червоні квіти на холодних рушниках, і розвішати рушники в кожній хатині, аби хто на них не глянув, з якого боку не зайшов, щоб вони завжди були непорочними, як говорила колись про себе моя скорботна мати (О. Довженко).

5. Складіть і запишіть речення з поданими прийменниками. Поясніть їх правопис.

З-над, поперед, з-під, з-межи, попід, понад, із-за, посеред.

• Перевірте за словником, з якими відмінками вживають ці прийменники.

Варіант 11

1. Запишіть текст, розкрийте дужки. Напишіть правильно слова. Розставте розділові знаки. Поясніть правопис виділених слів. Знайдіть іменники першої відміни і провідміняйте їх у множині.

З широкої як битий шлях фортечної стіни відкривається чарівний краєвид на (П, п)івдень, (П, п)івніч і (С, с)хід. Видно далекі гори які звуть до себе немов країна (не)знаних казок і таємничих легенд голубою таріл…(ю) мріється (в)низу кругла долина звивиста річка ділить її на(в)піл. Під стінами схожі на сірникові коробки стоять рядами акуратні будиночки з (різно)кольоровими дахами білими чер­воними з(е, и)леними чорними.

(П. Гуріненко).

2. Згадайте по п’ять прикметників (якісних і відносних), які найчастіше вживаються у вашій професійній сфері. Складіть з ними речення і запишіть їх.

3. Випишіть окремо іменники, які вживаються: а) в однині і в множині; б) тільки в множині. Поясніть їх правопис.

Гори, Кордильєри, граблі, степи, дебати, памороки, ковзани, танці, надра, Черкаси, дрова, іспити, терези, кеглі, переговори, волошки, хащі, трави, стіни, заручини, канікули, католики, манівці, дверцята, дріжджі.

• З виділеними іменниками складіть речення.

4. Записати числа, позначені цифрами, словами, надавши їм відповідної граматичної форми, назвати та обґрунтувати її. З чотирма словосполученнями скласти речення.

Із 937 випускниками шкіл, 352852 орденів і медалей, 1787 центнерів, на 1378 кущах, 1765 студентам, у 24 аудиторіях, 678 квартир, 1990 гривнями, 7, 35 кілограма, 2004 роки.

5. Перепишіть речення; розкрийте дужки. Утворіть дієприслівники від дієслів, що в дужках, поясніть їх правопис.

1. Все зраділо, (стрівати) день; і день зрадів, (розцвітати), ясний, теплий, погожий (П. Мирний). 2. В туман (загорнутись), далекі тополі в душі вигравають мінорну гаму (П. Тичина). 3. З самого ранку, (виплутатись) із тендітних тенет туману, вигулькувало сонце (Ю. Збанацький). 4. Десь за ланами гомонів, (затихати), грім (С. Васильченко). 5. Степ, (струсити) з себе росу та (зігнати) непримітні тіні, горить рів­ним жовто-зеленим вогнем (П. Мирний). 6. Хто перший пройшов по неходженому степу, (прим’яти) молоду траву і (налякати) диких сайгаків? (Є. Гуцало). 7. Нам вічно треба небом жити, по шию (бути) в планеті! (М. Вінграновський).

6. Перепишіть речення, розкрийте дужки, напишіть правильно сполучники. Поясніть їх правопис.

1. То(ж) при тобі, мій друже давній, вірний, пройшло життя дитячеє моє (Леся Українка). 2. Хоч сьогодні нічого складного там не відбувалося, про(те) Гонтар не міг спокійно піти додому, не оглянувши ще раз усі куточки своєї ділянки (Я. Баш). 3. З долини, не(наче) з дна, почало підніматись, напливати село, навпіл поділене рікою (М. Стельмах). 4. Коли(б) ти, нічко, швидше минала! (Леся Українка) 5. Дарма(що) відгуку вітер не має, а шум на хвилиночку погляд чарує (Леся Українка). 6. Коли(б) кожним радісним літом виростала травинкою я, то на луці палаючим цвітом написала б Вкраїни ім’я (В. Ткаченко).

Варіант 12

1. Перекладіть міні-текст з російської мови на українську. Знайдіть іменники другої відміни, визначте, у яких відмінках їх вжито в тексті.

Весной зацветали белым цветом сады, одевался в зелень Царский сад, солнце ломилось во все окна, зажигало в них пожары. А Днепр! А Выдубецкий монастырь на склонах! Зеленое море уступами сбегало к ласковому Днепру. Словом, город прекрасный, город счастливый (М. Булгаков).

- З’ясуйте відмінності у написанні виділених слів в обох мовах.

2. Скласти речення, вживаючи подані словосполучення іменника і прикметника в родовому й орудному відмінках однини й множини, виділити закінчення, пояснити вживання їх.

Свіжий подих, духмяна зелень, гіллястий клен, співучий соловей, довголиций чоловік, темно-сірий капелюх, глибокий ківш, пекуче сонце.

3. Визначити, до яких частин мови належать слова іменних частин мови, виконати морфологічний розбір виділеного слова.

Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила своєю прохолодою криниця.

В.Сухомлинський

4. Перекладіть словосполучення українською мовою, поставте дієслова у формі минулого часу чоловічого та жіночого родів.

Представить к награде; свести к общему знаменателю; привлечь к ответственности; спросить об успехах; забыть о боли; разобрать по частям; переписать по алфавиту; пригласить на ужин; подготовиться к экзамену; мечтать о летних каникулах.

5. Перекладіть речення і словосполучення українською мовою. Зіставте форми числівників, які використовуються в обох мовах при визначенні часу. Запам’ятайте їх.

Сейчас 6 часов; встреча назначена на 12 часов, по киевскому времени — 16 часов, 11 часов 25 минут, 13 часов 45 минут.

6. Перепишіть речення і вставте пропущені букви. Підкресліть частки, сформулюйте правила вживання часток не, ні та поясніть їх правопис.

1. Я була малою горда, — щоб (н…)плакать, я сміялась. 2. (Н…), я чую наше гасло! Ось воно все голосніше. 3. Чоло (н…)вінчали лавровії віти, тернів (н…)скрашали (н…)золото, (н…)квіти. 4. (Н…), (н…), мій друже, спи спокійно, я (н…)скажу (н…)кому слів таємних (Леся Українка).

Варіант 13

1. Запишіть іменники в орудному відмінку однини та називному відмінку множини. Поясність правопис відмінкових закінчень цих іменників в українській і російській мовах.

Молодість, ніч, друкар, документація, молодець, кобзар, сучасність, баржа, піддашшя, інтелігенція, немовля, мовець, медаль, оповідач, ім’я, дитя, суміш.

• З’ясуйте різницю у написанні виділених іменників.

2. Прочитайте і запишіть наведені тексти. Знайдіть у них прикметники. Які ознаки предметів вони називають?

1. Уночі була гроза, а ранок видався ясний на диво. Небо чисте, лагідне-лагідне, що дивлячись на нього, мимоволі посміхнешся. Сонце веселе, тепле, бадьоре. На бур’янах рясніли блискучими діамантами краплі нічного дощу, круто пахли високі буйні ромашки (О. Гончар). 2. Згідно з прийнятим Верховною Радою України Законом «Про іноземні інвестиції» виробнича кооперація, спільне виробництво та інші види спільної діяльності за участю іноземних інвесторів можуть здійснюватися на основі договорів без утворення юридичної особи. Для забезпечення нормальних умов господарської діяльності установи комерційних банків можуть відкривати їм розрахункові рахунки (З газети).

- Які стилістичні функції виконують прикметники у текстах?

- На вибір провідміняйте по одному прикметнику кожного з розрядів.

- Поясніть розділові знаки та правопис виділених слів.

3. Прочитайте і запишіть прислів’я та приказки. Знайдіть займенники. Визначте, до яких розрядів вони належать і яку функцію виконують.

Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.

Який голос, такий і поголос.

Хто говорить — сіє, хто слухає — жне.

Срібні ви, мої слова, золоте мовчання!

Приємне слово — всім до любові, а мова гірка — кожен тіка.

Коли дурень мовчить, він схожий на розумного.

• Провідміняйте на вибір по одному займеннику різних розрядів.

4. Запишіть текст. Знайдіть числівники, визначте їх розряди за змістом і будовою, поясніть правопис виділених слів.

Важко перелічити всі форми мовного та й будь-якого етикету в усіх життєвих ситуаціях і не так просто ними оволодіти. І хоч наше століття невпинно прямує в бік спрощення манер, проте й досі неабияке значення має оволодіння кодексом ввічливості. Наприклад, вітаючись під час зустрічі, європейці, як правило, трохи піднімають капелюха й злегка кланяються. А ось японці для привітань використовують три види поклонів — найнижчий, середній із кутом тридцять ступенів і легкий з кутом п’ятнадцять ступенів. Підраховано, що кожен японський службовець щодня віддає такі офіційні поклони у середньому 36 разів, агент торговельної фірми — 123 рази, дівчина біля ескалатора в універмазі — 2560 разів (О. Корніяка).

• Поясність правопис виділених слів.

• Провідміняйте на вибір по одному складному і складеному кількісному числівнику.

5. Утворіть від поданих дієслів можливі форми дієприкметників, поясніть їх правопис.

Пояснювати, благати, поглинати, міцніти, в’янути, мити, терпіти, кипіти, співати, воркувати, байдикувати, благословляти, зеленіти, парувати, любити, плавати, буксувати, блукати, голубити.

6. Утворіть від поданих кількісних числівників складні прикметники. З трьома з них складіть речення і запишіть.

Сім, п’ятдесят, дев’яносто шість, один, дванадцять, триста.

Варіант 14

1. Запишіть текст. Знайдіть іменники різних відмін, випишіть їх, визначте відмінок.

Почало світати. Крайнебо жевріло рожевим вогнем, горіло на синій блакиті полум’ям. Аж ось пройшла хвилинка… друга. Все навколо сповнилось радощів….Далі все більш випливав з-за землі широкий серп, мов хто невідомий підсував з того боку гаряче іскристе коло. Ось і воно випливло — чисте та ясне, граючи своїм промінням (Панас Мирний).

• З’ясуйте, зразком якого функціонального стилю є поданий текст.

• Визначте число іменників, які вжито у тексті.

2. Користуючись тлумачним словником, з’ясувати значення прикметників; із двома-трьома з них скласти речення, в яких прикметник належав би до різних за значенням та мовними ознаками розрядів.

Вишневий, поетичний, ліричний, лицарський, солом’яний, собачий, мишачий, осиковий, батьківський, ляльковий, комічний.

3. Запишіть речення і поставте в них займенники у відповідному відмінку. Поясніть їх правопис. Визначте розряд займенників.

Ввічлива людина повинна відповідати на запитання чи розмовляти (та) мовою, якою до (вона) звертаються. У ході розмови треба повсякчас пам’ятати про необхідність контролю за (свої) жестами, позою, інтонацією. За (вона) особливо слід стежити (весь) час, оскільки завдяки (вона) збагачується зміст сказаного, надається (він) певного відтінку. Розіслався степ… Серед (він) хвилі хвилями золотого сонячного світу так і ходять; над (він) сотні жайворонків непримітно в’ються, і (вони) весела пісня дзвенить. Хто втерпів би не зостановитися, щоб намилуватися (та) чарівною красою (О. Корніяка).

4. Запишіть подані числівники і поставте їх у родовому та орудному відмінках. Обґрунтуйте ваш вибір.

Восьмеро; 5³/10; 2,6; 55648; двоє; 16; кілька; 183; кільканадцять; півтора; обоє; 7; мільйон; 40; скільки.

5. Скласти шість-сім речень із пасивними дієприкметниками, утвореними за допомогою різних суфіксів. Обґрунтувати вживання формотворчого суфікса, дати повну морфологічну характеристику дієприкметникам.

7. Запишіть прийменники у три колонки: 1) ті, що пишуться разом; 2) ті, що пишуться через дефіс; 3) ті, що пишуться окремо. Поясніть їх правопис.

За/для, з/під, що/ж/до, з/по/між, у/разі, на/передо/дні, що/до, під/час, на/рівні/з, по/за, не/залежно/від, згідно/з, по/руч, на/чолі, про/між, по/серед, з/за, в/силу, із/за, у/зв’язку, на/відміну/від, з/поза, у/порівнянні/з, на/в/проти, по/перед, в/наслідок, на/в/коло.

Варіант 15

1. Запишіть текст. Розкрийте дужки, на місці крапок вставте пропущені букви. Знайдіть іменники, визначте їх відмінкові форми. З’ясуйте правопис відмінкових закінчень.

А (над…)вечір сили зовсім покинули Григорія. Ліг (голі)черева під височен…ими кедрами тягуче важко і глибоко зітхнув поклавши голову на корінь і так лежав. Хотілось лежати й лежати. І хай шумлять високі кедри. І (не)хай ро…повідають під синім небом хмаркам (у)день і зорям (у)ночі як один хоробрий і сміливий…. Як один хо­робрий і сміливий п’ять разів п…р…міг смерть вид…рся з пащі дракона і гнан…ий буйною радіст…ю доніс свою голову аж сюди доганяючи щастя а знайшов смерть. Далекий далекий чужинець… (І. Багряний).

• Визначте, зразком якого функціонального стилю є поданий текст.

• Розставте розділові знаки і поясніть написання слів.

2. Виписати прикметники а) у формі вищого ступеня порівняння; б) у формі найвищого ступеня порівняння, разом із пояснювальними словами. Записати початкову форму прикметника, визначити засоби творення ступеневої форми, роду, числа, відмінка.

Мама

Кажуть, що на світі Кажуть, що без сонця

Сонце найясніше, Не розквітнуть квіти.

Та всміхнеться мама – А хіба без мами

І стає світліше. Є щасливі діти?

Кажуть, що на світі Ні, нема нічого

Сонце найніжніше, На землі усенькій

та пригорне мама – Що було б рідніше

і стає тепліше. І дорожче неньки. П.Бондарчук

3. Визначте належність до іменних частин мови слів поданого речення, виконати повний морфологічний розбір виділеного слова.

Ярослав утопив пронизливий погляд своїх примерклих вицвілих зеленувато-сірих очей у молоді Ігореві (В.М.).

4. Подані числа вжити як кількісні й порядкові числівники, поєднати їх з іменниками, провідміняти. Назвати групу числівників за будовою, відзначити особливості відмінювання кількісних і порядкових числівників, зокрема складених.

4,7; 118; 156; 234.

5. Утворіть від даних дієслів форму 3-ї особи множини теперішнього часу, від цієї форми утворіть дієприслівники недоконаного виду, перекладіть російською мовою, порівняйте їх суфікси.

Відповідати, допомагати, торгувати, стояти, компенсувати, цікавитися, інформувати, минати, переказувати, рушати, забувати, економити, приватизувати, стежити, платити, ходити, рекламувати, резервувати, роздержавлювати, експортувати.

6. Перепишіть словосполучення і розкрийте дужки. Поясніть правопис сполучників.

Його шанують (за)те, що ніколи не підводить; вона втомилася, (за)те зробила справу; (як)би там не було, а ми це зробили; (як)би не гомін, то я б зосередився; він написав матері (про)те, що незабаром приїде; шлях дуже тяжкий, про(те) правильний; (що)б подарувати їй на день народження, (що)б вона зраділа; я (те)ж був дуже щасливий; він повторював одне і (те)ж.

Варіант 16

1. Наведіть три — п’ять прикладів іменників третьої відміни (педагогічних термінів). Додайте до них означення. Провідміняйте ці словосполучення.

2. Дописати закінчення прикметників, пояснити вживання його, виконати повний морфологічний розбір виділеного слова.

Правильн… слід визнати усн… й писемн… мовлення що відповідає граматичн…, лексичн…, стилістичн… і вимовн… нормам літературн… мови. Проте правильність мовлення ще не засвідчує справжнь… опанування мови. Іноді мовленню бракує творч… підходу, стилісти… виразності. А мовленнєв… мистецтво досягається вміл… і доцільн… вживанням слів в усн… мовленні – багатством інтонацій. За І.Вихованцем

3. Поставте подані іменники у формі орудного відмінка однини. Поясніть, які зміни відбуваються при їх творенні.

Громадськість, розкіш, любов, фальш, заборгованість, далеч, вартість, матір, довіреність, печаль, прибутковість, легітимність, річ, зустріч, галузь.

• З’ясуйте значення виділених слів, запишіть з ними речення у науковому та художньому стилях.

4. Скласти словосполучення, вживаючи як особові і як присвійні подані займенники, записати їх групами; пояснити виконання. Кожну групу доповнити іншими займенниками такої самої семантики.

Його, їх, її.

5. Випишіть дієслова у дві колонки: в першу — особові, в другу — безособові. Визначте їх функції в тексті.

1. Цю історію хочеться казати найдорожчими словами, що даються людині в рідкісні, неповторні години. 2. Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала, і поставити слова чистими рядами, щоб незабутнє вигравало в них, як сонце на Великдень, і радувало людські серця у великі і трудні часи. 3. Хотілось би вишити слова, мов червоні квіти на холодних рушниках, і розвішати рушники в кожній хатині, аби хто на них не глянув, з якого боку не зайшов, щоб вони завжди були непорочними, як говорила колись про себе моя скорботна мати (О. Довженко).

6. Перекладіть прийменникові словосполучення з російської мови на українську. Поясніть особливості використання прийменників в обох мовах.

Прийти по делу. По собственной воле. В рассрочку. Не по силам. По закону. Приняться за работу. Поставить в пример. По указанию. По всем правилам. Речь по вопросу. По последней моде. Принять во внимание. Принять к сведению. Работать по схеме. По моим сведениям. Послать по почте. В адрес. По прибытии. Поступать в университет. Читать на украинском языке. Войти в аудиторию. В столе. По причине. В течение. По заказу. Выйти из отдела. По истечении времени. Папка для бумаг. Вопреки желанию.

Варіант 17

1. Запишіть речення. Знайдіть іменники третьої відміни, провідміняйте їх, поясніть правопис відмінкових закінчень.

Степ дедалі втрачав свої яскраві барви, свою весняну моложаву свіжість. У людей, як і в птахів, вина ключового поволі поширюється на всіх у ключі, на всіх, хто має крила й годен у тяжку годину розсікати повітря для інших, пильнуючи підступну просторінь у тумані чи смерть на вершині ночі. Зелень поступово притьмарювалась, де-не-де вже почали проступати на ній прибляклі плями (М. Стельмах).

• Поясніть написання виділених слів.

2. Виписати прикметники, від яких не утворюються форми ступенів порівняння, об’єднати їх у групи за спільною ознакою.

Лагідний, червоний, червонястий, погожий, рябий, спільний, прадавній, високий, височенький, страшенний, вузькуватий, довгий, преширокий, цілющий, світло-зелений, відомий, видатний, живий, живучий, авторитетний, вельмишановний, вороний.

3. Запишіть іменники третьої відміни в множині. Провідміняйте їх. Поясніть правопис відмінкових закінчень.

Подорож, доповідь, галузь, любов, медаль, абстрактність, заборгованість, велич, ніч, ліквідність.

• З виділеними словами складіть речення.

4. Утворіть від кожного дієслова форми майбутнього часу (3-ї особи однини); усно з’ясуйте, в яких словах і які звуки чергуються при цьому.

Переписати, сісти, побігти, уберегти, піти, показати, знайти, запрягти, припекти, стовкти, утекти, відрізати, допомогти, принести, покликати, перемогти, носити.

5. Правильно запишіть прийменники у поданих словосполученнях. Поясніть їх правопис.

За/для нас, з/по/між усіх, по/між людьми, на/чолі/ з Іваненком, на/зустріч щастю, на/зустріч/ з братом, на/передо/дні свята, у/нап­рямку/ до площі, із/за рогу вулиці, з/під материної опіки, вдивлятися в/далечінь, дивитися в/гору, зібратися в/гори, повторювати в/третє, заглянути в/третє вікно, прийшли у/двох, жили у/двох кімнатах, у/вісні, покотився з/гори зеленої, по/над деревами, по/під хмари, з/по/над гір, з/над вершин.

6. Перепишіть речення і вставте пропущені букви. Підкресліть частки, сформулюйте правила вживання часток не, ні та поясніть їх правопис.

1. (Н…), сестро моя рідна! — говорить. — Так я уже звівся, що а(н…) гніватись, а(н…) жалкувати (н…) на кого (н…) маю! 2. А чому на весіллі (н…)погуляти! — озвавсь Опанас Бобрик, узявшись у боки. 3. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї (н…)звів би. Слухав би (н…) наслухався її тихого та любого щебетання. 4. Може, притомився, хлопче? — (Н…), — одрізав та й знов іде мовчки. (Марко Вовчок).

Варіант 18

1. Запишіть речення. Розкрийте дужки і поставте іменники третьої відміни у відповідному відмінку.

На(мить) гомін стих, і стало чути, як десь лунає тиха мелодія (Ю. Мушкетик). То було тихої (ніч), коли прокидалась край неба зір­ниця (М. Стельмах). Крім номінальної (вартість), особливу увагу звертають на вартість, що визначає купівельну спроможність грошової одиниці (З підручника). В усьому ознаки весни: небо ніби хлюпнуло (блакить), птахи у щасливому польоті, сльози роси на перших пелюстках квіток (К. Гордієнко).

2. Виписати якісні прикметники, утворити від кожного можливі форми ступенів порівняння; відзначити, чи від усіх якісних прикметників, наявних у реченні, утворюються ці форми.

Прекрасну урочисту ауру свята творили дивна природа, столітні дуби, посаджені в різний час знаковими особистостями української культури, екскурсія по музею неперевершений спів срібноголосої уродженки цих країв народної артистки України Лідії Забілястої і взагалі присутність багатьох відомих митців. Із газети

3. Прочитати фразеологізми, розкрити їх значення, визначити займенники, їх розряд за значенням, граматичну форму, позначити наголос. Як пов’язане значення фразеологізму із вжитим у ньому займенником?

Видати себе з головою; вірний собі; скрутити собі в’язи; забивати собі голову; зарубати собі на носі; землі під србою не чути; знайти себе; кусати собі лікті; собі на умі; переломити себе; пробивати собі дорогу; не по собі; за кого мене приймаєте; ьий його лиха година; брати своє; взяти в свої руки.

4. Визначити й пояснити, до яких частин мови й на основі яких ознак належать споріднені слова з числовим значенням. Записати відповідними групами.

Один – одинокий, перший – першість, мільярд – мільярдний, десять – десятеро, десятий, десятина, десятковий, вдесятеро.

5. Перекладіть прийменникові словосполучення з російської мови на українську. Поясніть особливості використання прийменників в обох мовах.

Прийти по делу. По собственной воле. В рассрочку. Не по силам. По закону. Приняться за работу. Поставить в пример. По указанию. По всем правилам. Речь по вопросу. По последней моде. Принять во внимание. Принять к сведению. Работать по схеме. По моим сведениям. Послать по почте. В адрес. По прибытии. Поступать в университет. Читать на украинском языке. Войти в аудиторию. В столе. По причине. В течение. По заказу. Выйти из отдела. По истечении времени. Папка для бумаг. Вопреки желанию.

6. Складіть і запишіть речення з поданими прийменниками. Поясніть їх правопис.

З-над, поперед, з-під, з-межи, попід, понад, із-за, посеред.

• Перевірте за словником, з якими відмінками вживають ці прийменники.

Варіант 19

1. Перекладіть міні-текст з російської мови на українську. Знайдіть іменники другої відміни, визначте, у яких відмінках їх вжито в тексті.

Весной зацветали белым цветом сады, одевался в зелень Царский сад, солнце ломилось во все окна, зажигало в них пожары. А Днепр! А Выдубецкий монастырь на склонах! Зеленое море уступами сбегало к ласковому Днепру. Словом, город прекрасный, город счастливый (М. Булгаков).

• З’ясуйте відмінності у написанні виділених слів в обох мовах.

2. Виписати якісні прикметники двома групами за здатністю утворювати форми ступенів порівняння. Від одних утворити можливі форми ступенів порівняння, щодо інших обґрунтувати неможливість утворити такі форми.

Над Лосиним урочищем густою холодною пеленою завис туман. Кілька днів тому лютневі морози змінилися експодіваною відлигою, а з учорашнього вечора заповідник почало заливати все густішим молоком з міріадів дрібнесеньких, невидимих оком крапельок. Білі пасма снувалися поміж дерев, заповзали в тіснувату єгерську сторожку, насичували холодною вологою одяг і повільно підточували товстелезний шар незайманого, сліпучо-білого в цій глушині снігу А. Гай.

3. Визначити, до яких іменних частин мови належать слова з поданого тексту, виконати повний морфологічний розбір виділених слів.

Десь далеко, аж за сьомим морем, було одне царство. Там жив один цар, котрий мав трьох доньок. А дівчата були такі красні, що людському оку дивитися на них і не дивуватися – було неможливо. Народна мудрість.

4. Визначити займенники і слова, що з ними поєднані за змістом. Поставити питання до займенника. Назвати розряд, до якого займенник належить, які граматичні ознаки має, з якою частиною мови співвідносний. Відповідь обґрунтуйте.

Ольга йшла повагом, гордовито піднісши свою красиву царствену голову в тому скіфському начільнику, що скидався на корону. З нього спускалась тонка прозоро-золотиста шаль; чорний на вершник, який був розшитий білими перлами, робив її поставу врочистою і стрункою. Білі широкі рукава сорочки були розшиті коштовним камінням. Р. Іванченко.

5. Перебудувати речення так, щоб їх будова відповідала мовній нормі; зясувати, що саме в поданих реченнях їй не відповідає. Виконати морфологічний розбір дієслівних форм.

1. Будучи маленькою, мама часто розповідала мені казки. 2. Навчаючись в училищі, нас часто водили до міста на екскурсію. 3. Я хочу, щоб кожна хвилина, дивлячись на живопис, залишала у глядача приємне враження. 4. Повертаючись додому, мені раптом згадалася розмова з учителем математики. 5. Дивлячись на студійний годинник, видно: час біжить невпинно, його в нас уже небагато. 6. І маючи музей такого рівня, дивно, щоб наші школярі не побували там. 7. Читаючи «Свято в Чигирині», у мене перед очима вимальовувалась постать Кобзаря.

6. Складіть і запишіть речення із поданими прислівниками та співзвучними з ними словами. Поясніть, чим зумовлена відмінність у їх написанні.

Насторожі — на сторожі, назустріч — на зустріч, доволі — до волі, усередині — у середині, по-третє — по третє, вгору — в гору, вниз — в низ.

Варіант 20

1. Записати іменники, поряд із кожним – його початкову форму. Визначити рід, відміну (групу) іменника, відмінок поданої форми, позначити в ній закінчення, пояснити його. Чи в усіх іменниках можна назвати усе закінчення? Чому?

У суцвітті, викладанню, у викладі, з викладачем, родинністю, на обличчі, тіні, морозу, гаєм, пісняреві, в радощах, з радості, козенятку, кізці, окулярів, просторами, студентству, школяреві, набережна, велетень, статті, подорож, лото.

2. Записати речення, підкреслити хвилястою лінією повні нестягнені та короткі форми прикметників, прямою – слова, з якими вони пов’язані. Виділити закінчення, визначити число, рід, відмінок прикметників.

Ось десь проминув, зник і вечір погожий. І дивляться любо небеснії очі… 2. Народ наш, мов дитя сліпіє зроду, ніколи світа-сонця не видав. 3. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє! 4. Пролітав буйний вітер над морем, по безмірнім, широкім просторі… 5. Я знаю, так се хворії примари, - не час мені вмирати, не пора. 6. Невже тобі заздро, богине, на вбогеє щастя моє? (Із тв. Л. Укр.). 7. Він ладен з себе шкуру здерти, аби як-небудь виправити зло (Сим.). 8. Кому потрібен дар твій благородний?. 9. Стоїть над нами Всесвіт в зоряній кольчузі, і повен місяць сходить над нами, ніби щит (Кост.).

3. Визначити належність слів із поданого тексту до іменних частин мови. На прикладі виділених слів обґрунтувати визначення.

Я думала: «Весна для всіх настала, дарунки всім несе вона, ясна, для мене тільки дару не придбала, мене забула радісна весна» (Л. Укр.).

4. Визначити числівники. Записати слова разом з іменниками, з якими вони пов’язані, поділяючи на групи за належністю до розрядів за значенням. Назвати групу числівника за будовою, морфологічні ознаки. Чи однакові вони в числівників обох розрядів?

Спорудження нового укриття на 4-му блоці ЧАЕС розпочнеться на початку 2007 року. Воно розроблене для забезпечення герметичності реактора мінімум на 100 років. Аркове укриття буде мати висоту до 100 метрів і відстань між опорами до 250 метрів.

Завершити будівництво планується у 2008 році. На всі проекти вже витрачено близько 440 мільйонів євро. У травні 2005 року Україна отримала від учасників Асамблеї донорів Чорнобильського фонду «Укриття» близько 225 мільйонів доларів додаткових внесків. Із газети.

5. Утворити від поданих дієслів усі можливі форми наказового й умовного способів. Зазначити особливості кожного щодо характеру названої дії, морфологічних ознак, синтаксичних функцій – що їх об’єднує, що розрізнює. Відповідб підтвердити складеними реченнями – по двоє з формою кожного способу.

Дивитися, скинути, розібратися, утвердитися.

6. Дописати речення, використовуючи різні сполучники; визначити їх групу за значенням, походженням і складом.

1. У серці в мене благодатна осінь… 2. Нап’юсь джерельної води з криниці… 3. Ходить по землі літо… 4. Я люблю своє рідне місто… 5. Сіє зорі неба синє жито… 6. Рано розпочалася цього року осінь… 7. Село мовчало… 8. Я вас розумію…