§ 40. Узгодження підмета з присудком

І. Узгодження присудка з підметом, вираженим числівником або кількісно-іменниковим зворотом

Кількісно-іменниковий зворот — це сполучення слова, що має кількісне значення, з іменником або займенником у формі родового відмінка. Головним компонентом у звороті можуть виступати кількісні числівники (два проекти, сім тижнів, двісті гривень), збірні числівники (двоє працівників, п'ятеро екскурсантів), дробові числів­ники (півтора аркуша, дві третини присутніх), неозначено-кількісні числівники (кілька пропозицій, декілька зауважень, багато проблем, чимало ідей), а також іменники із значенням визначеної або невизна- ченої кількості (більшість присутніх, сотня олівців, дюжина книжок, сила грошей, решта працівників).

При підметах, виражених числівником або кількісно-іменнико- вим зворотом, присудок може стояти в однині та множині.

1. Присудок уживається в однині:

1. якщо підмет, виражений числівником, позначає абстрактну цифру, наприклад: Вісім ділиться на два і чотири;

2. якщо підмет — складний числівник — закінчується на один: Сорок один працівник підприємства отримав премію з нагоди профе­сійного свята;

3. якщо головним компонентом кількісно-іменникового звороту у ролі підмета виступає кількісний іменник (десяток, сотня, решта, сила, сила-силенна): Решта квитків на денну виставу вмить щезла з каси (В. Голота); Як колись сказав Шекспір, а слідом за ним повтори­ла вже, може, сотня драматургів — "ніхто нічого не знає", а путі господні несповідимі, це єдине, що точно відомо (В. Собко); І тепер сила вудіїв сидить по березі, а я дома (М. Кропивницький);

4. якщо підмет позначає міру часу, ваги, простору і под.: Минуло кілька місяців, і в газетах та журналах можна було прочитати про перші літальні машини — аероплани й відважних людей-авіаторів, що знімаються в повітря на тих машинах (Б. Антоненко-Давидович); Виповнилося чверть віку літературному об'єднанню "Вись", що діє при редакції газети "Червона зірка " Новомиргородського району на Кіровоградщині (з газ.);

5. якщо підмет, виражений іменником з компонентом nie-, на­приклад: півгодини, півміста (у минулому часі присудок ставиться у формі середнього роду): Ви зовсім забули, що тут щодня буває пів­сотні й більше людей (В. Підмогильний); Висить, як меч, півмісяця над нами Серед зірок навмисне золотих (Г. Чубач); Півліта минуло, нена­че піввіку, Ранкової сойки розпачливий спів (А. Перерва), але: Цього року навчатимуть українських учнів півмільйона вчителів (з газ.).

   2. Присудок ставиться у множині:

якщо при підметі стоїть означення у формі множини: Стояли всі троє примовклі й довго дивилися у той бік (О. Гончар); Зрештою, при моїх заняттях та захопленнях 141 три місяці промайнули як один день... (В. Шевчук); Сиділи на балконі й відпочивали — всі четверо (Н. Романович-Ткаченко); Оті шість класів, що при матері ще закін­чив, були його очною освітою (Л. Вернигора); К^сш^ п 'ять робіт були відзначені преміями.

2. У багатьох випадках при підметах — кількісно-іменникових зворотах можливе використання присудка в однині і в множині. Біль­шість дворової челяді подалася геть — на вільний хліб, до землі або й до міста (Ю. Хорунжий); Переважна більшість оперних співаків у Галичині на переломі XIX і XX століть вийшли із школи Висоцького (В. Врублевська). Розглянемо основні правила вживання таких кон­струкцій:

   1. при кількісно-іменникових зворотах, другий компонент яких називає істот, множина присудка вказує на активну або роздільну дію, однина — на пасивну або спільну дію: Знову кілька осіб відійшло (Н. Кобрянська); Я лікувався в санаторії, де одночасно лікувалося п'ять тисяч робітників (О. Ковінька); До студентських лав вступа- ють 2.5 тисячі осіб: Багато Їхніх студентів уоз "ідуться цього літа на розкопки хто в Крим, хто до Кам'яної Могили на річці Молочній ... (О. Гончар); Поранені все прибували. Більшість із них, як і Духнович, добиралися сюди самоту ж ... (О. Гончар);

   2. якщо другий компонент у кількісно-іменниковому звороті на­зиває неістот, форма однини вказує на загальну сукупність пред­метів, форма множини — на окремі предмети: Вже надійшло півтори тисячі заявок на цю машину; Триста воєнних прапорів, колись буйних і гордих, —принишкло на землі (Б. Лепкий); Багато пізніших спогадів стерлись у моїй пам'яті (С. Васильченко); Кілька автомашин з кур­сантами на околиці роз Пхалися в різні боки (М. Олійник).

   3. при позначенні приблизної кількості літературною нормою до­пускається варіантність форм, але частіше використовується фор­ма однини: Підлеглого митові більше не знайшлося нічого, та знсшш- лося з десяток українських книжок галицького видання (В. Леонто- вич); Дуже багато праці й клопоту завдав собі Амвросій Крушель- ницький, поки довів хор до пуття. У ньому брало участь близько соро­ка чоловік (В. Врублевська); Минає так щось з півгодини (М. Коцю­бинський); 3 півдесятка сусідів товпилися біля Карпа, давали йому останні поради і настанови (Г. Тютюнник).

II. Узгодження присудка з однорідними підметами

1. При однорідних членах речення присудок може стояти як у множині, так і в однині. Вибір форми присудка залежить від форми зв'язку підметів, від розташування присудка (після чи до однорідних підметів) та ін.

2. Якщо однорідні члени речення вжито без сполучників або з єднальними сполучниками і, та, присудок може стояти як у мно­жині, так і в однині.

При прямому порядку слів (присудок стоїть після підмета) при­судок частіше вживається у множині: І мати. і донька разом побі­ліли, стали прислухатись і миттю схопились (І. Котляревський). При значеннєвій близькості підметів постпозитивний присудок може стояти в однині: Порядок і термін отримання майнового паю визначається у Положенні про паювання майна; Періодичність і рі­вень деталізації управлінської інформації залежить від внутрішньої організації банку.

При непрямому порядку слів (присудок передує підметові) зви­чайно вживається форма однини: Для продажу квартири, співвласни­ком якої є неповнолітній, необхідний письмовий дозвіл органу опіки і піклування району, на території якого знаходиться квартира; Коло півночі обгорнула їх така сонливість і втома, що похід треба було зу­пинити (Б. Лепкий). Форма однини можлива навіть, якщо один із підметів має форму множини: Пролітають мотоциклети, автома­шини.., то там, то там зривається пісня, веселі вигуки та крики на озері, до запаморочення пахне біла акація... (О. Вишня); Для проведен­ня державних кваліфікаційних іспитів у навчальному закладі ство­рюється державна кваліфікаційна комісія або кілька державних ква­ліфікаційних комісій залежно від кількості професій, спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців.

Множина присудка, вжитого перед однорідними підметами, під­креслює множинність предметів і роздільність дії суб'єктів: На засі­дання комісії запрошуються працівник, який атестується, та його безпосередній керівник: На першому поверсі будуть велика бібліотека. чималий вузол телефонного зв'язку та приймальні пункти побутового обслуговування; Увечері в Національній філармонії ювілярів привітали лауреат Шевченківської премії 1974 року Павло Загребельний та прем'єр-міністр Віктор Ющенко (з газ.).

Зазначені вимоги не є категоричними: присудок перед однорідни­ми членами речення і після них може виступати і в однині, і в мно­жині, пор.: Правдиво казали: убогу хатину сміх і пісня ніколи не кида­ли. Зсіможню ж обору вічно облягали сум і гірка лайка (О. Ковінька); Дикий крик і свист тривожив вечірню тишу (Б. Лепкий).

3. Якщо однорідні підмети з'єднуються протиставним сполучни­ком не ... а, не тільки...а й, не стільки... скільки, присудок ставиться в однині: Не дикі гуси, а дике збіговисько ворогів налетіло з чужого краю, скривавило воду в тихім Дунаї і на всій тихій землі (М. Стель­мах); Мене не кохання гризе, а непевність, розрада (М. Старицький); Не тільки всяка робота, а, здавалося, й саме життя обтяжувало його і змушувало часто зітхати, скрушно хитати головою в такт своїм невеселим думкам (Б. Антоненко-Давидович).

4. Якщо однорідні члени речення з'єднані розділовими сполучни­ками (або, чи), узгодження присудка може бути різним. Форма одни­ни присудка використовується у тих випадках, якщо присудки нале­жать до однакового граматичного роду: Такі оплески навряд чи чув Маяковський або там Пантелеймон Ромстов у Києві (Б. Антоненко- Давидович); Стримана насмішка чи усмішка вийшла з куточків, дій­шла до половини очей, а в других половинах так само оксамитилась темна глибінь (М. Стельмах). Якщо підмети є іменниками різного роду, то присудок ставиться у формі множини: Брехня чи бажання когось розіграти ніколи не прикрашали ні молодість, ні старість (В. Собко); .. Деінде забовваніють куш глоду або груша-дичка. мовби хто причаївся, і знову неозорий простір... (А. Дрофань).

5. При однорідних підметах, вжитих із єднальним сполучником ні...ні присудок може мати форму однини і множини: Вже років зо два він пише кандидатську дисертацію, але коли її закінчить — того не знає_ні професор Перетятько. ні сам Віктор Платонович (Б. Анто- ненко-Давидович); Ні старий гетьманський мід. ні угорське вино не смакувало так, як та чиста вода (Б. Лепкий); Ні Стелла. ні тим паче Геннадій Борисович, навіть прислухавшись, нічого не почули (В. Дар- да); Проте, мабуть, і по-дитячому благальні очі Лизавети Миколаїв­ни, яким годі було відмовити, не могли б спонукати Солодовникова взятися за цю непевну операцію, якби він наперед передбачив те, про що й гадки не мали ні він, ні лікарі на консиліумі (Б. Антоненко-Дави- дович).