- •Isbn 966-608-195-4
- •§ 1. Місце української мови у сучасному житті
- •§ 2. Українська літературна мова та культура мови
- •§ 3. Словники і словникові видання з української мови
- •§ 4. Стильові різновиди літературної мови
- •Указ Президента України Про день працівника соціальної сфери
- •Додаток № 1
- •Положення Про ринковий збір
- •§ 5. Основні норми української літературної вимови
- •Стилістичне використання лексичних засобів мови
- •§ 6. Слово і його значення
- •§ 7. Пароніми
- •§ 8. Синоніми
- •§ 9. Уживання іншомовних слів
- •§ 10. Мовленнєва надмірність і недостатність
- •§ 11. Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання
- •§ 12. Стилістичне розшарування лексики
- •§ 13. Канцеляризми і штампи
- •Іменник
- •§ 14. Рід відмінюваних іменників
- •§ 15. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 16. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •§ 17. Стилістичні особливості форм числа
- •II. Вживання абстрактних, речовинних і власних іменників
- •III. Ненормативне вживання форм числа іменників
- •§ 18. Варіанти відмінкових форм іменників
- •Знахідний відмінок однини іменників II відміни
- •Місцевий відмінок однини іменників II відміни
- •VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
- •VII. Родовий відмінок множини
- •VIII. Знахідний відмінок множини
- •IX. Орудний відмінок множини
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові
- •§ 19. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 20. Кличний відмінок іменників. Звертання, що складаються з кількох назв
- •Кличний відмінок іменників і відміни
- •Кличний відмінок іменників II відміни
- •3. Кличний відмінок іменників III відміни
- •4. Кличний відмінок імен по батькові
- •5. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 21. Відмінювання прізвищ
- •§ 22. Особливості вживання складних слів типу крісло-гойдалка, ікс-промені, їжак-риба і. Відмінювання складних слів
- •II. Родова характеристика складних слів
- •II. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •§ 24. Ступені порівняння прикметників
- •II. Найвищий ступінь порівняння
- •III. Стилістичне розрізнення простої і складеної форм ступенів
- •IV. Помилки у вживанні форм ступеня порівняння
- •§ 25. Синоніміка прикметників і непрямих
- •II. Присвійно-відносні прикметники
- •III. Відносні прикметники
- •IV. Вибір синтаксичного варіанта
- •§ 26. Вживання особових займенників
- •§ 27. Вживання зворотного і присвійних
- •§ 28. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних
- •І. Відмінювання кількісних числівників
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники 259
- •§ 51. Зразки ділових листів 319
- •II. Відмінювання порядкових числівників
- •§ 31. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 32. Творення і вживання деяких форм
- •II. Форми теперішнього часу
- •III. Форми минулого часу
- •IV. Форми майбутнього часу
- •V. Форми наказового способу
- •§ 33. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 34. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 35. Вживання прийменників
- •§ 36. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VI. Прийменники, що передають допустові відношення
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •2. Труднощі виникають при перекладі конструкцій і з іншими прийменниковими конструкціями. Запам'ятайте такі російсько-українські відповідники:
- •§ 38. Вживання сполучників
- •§ 39. Порядок слів у простому реченні
- •§ 40. Узгодження підмета з присудком
- •§ 41. Вживання однорідних членів речення
- •§ 42. Паралельні синтаксичні конструкції
- •§ 43. Складне речення
- •Ділова документація
- •§ 44. Класифікація ділових паперів. Правила написання тексту документів
- •§ 45. Документація особового складу
- •§ 46. Особисті офіційні документи
- •§ 47. Інформаційні документи
- •§ 48. Документи колегіальних органів
- •§ 49. Загальна характеристика ділових листів
- •§ 50. Етикет ділового листування та використання мовних формул
- •§ 51. Зразки ділових листів
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники 259
- •§ 51. Зразки ділових листів 319
- •Volkotrub, Galyna I. Stylistycs of business english
§ 40. Узгодження підмета з присудком
І. Узгодження присудка з підметом, вираженим числівником або кількісно-іменниковим зворотом
Кількісно-іменниковий зворот — це сполучення слова, що має кількісне значення, з іменником або займенником у формі родового відмінка. Головним компонентом у звороті можуть виступати кількісні числівники (два проекти, сім тижнів, двісті гривень), збірні числівники (двоє працівників, п'ятеро екскурсантів), дробові числівники (півтора аркуша, дві третини присутніх), неозначено-кількісні числівники (кілька пропозицій, декілька зауважень, багато проблем, чимало ідей), а також іменники із значенням визначеної або невизна- ченої кількості (більшість присутніх, сотня олівців, дюжина книжок, сила грошей, решта працівників).
При підметах, виражених числівником або кількісно-іменнико- вим зворотом, присудок може стояти в однині та множині.
1. Присудок уживається в однині:
якщо підмет, виражений числівником, позначає абстрактну цифру, наприклад: Вісім ділиться на два і чотири;
якщо підмет — складний числівник — закінчується на один: Сорок один працівник підприємства отримав премію з нагоди професійного свята;
якщо головним компонентом кількісно-іменникового звороту у ролі підмета виступає кількісний іменник (десяток, сотня, решта, сила, сила-силенна): Решта квитків на денну виставу вмить щезла з каси (В. Голота); Як колись сказав Шекспір, а слідом за ним повторила вже, може, сотня драматургів — "ніхто нічого не знає", а путі господні несповідимі, це єдине, що точно відомо (В. Собко); І тепер сила вудіїв сидить по березі, а я дома (М. Кропивницький);
якщо підмет позначає міру часу, ваги, простору і под.: Минуло кілька місяців, і в газетах та журналах можна було прочитати про перші літальні машини — аероплани й відважних людей-авіаторів, що знімаються в повітря на тих машинах (Б. Антоненко-Давидович); Виповнилося чверть віку літературному об'єднанню "Вись", що діє при редакції газети "Червона зірка " Новомиргородського району на Кіровоградщині (з газ.);
якщо підмет, виражений іменником з компонентом nie-, наприклад: півгодини, півміста (у минулому часі присудок ставиться у формі середнього роду): Ви зовсім забули, що тут щодня буває півсотні й більше людей (В. Підмогильний); Висить, як меч, півмісяця над нами Серед зірок навмисне золотих (Г. Чубач); Півліта минуло, неначе піввіку, Ранкової сойки розпачливий спів (А. Перерва), але: Цього року навчатимуть українських учнів півмільйона вчителів (з газ.).
Присудок ставиться у множині:
якщо при підметі стоїть означення у формі множини: Стояли всі троє примовклі й довго дивилися у той бік (О. Гончар); Зрештою, при моїх заняттях та захопленнях 141 три місяці промайнули як один день... (В. Шевчук); Сиділи на балконі й відпочивали — всі четверо (Н. Романович-Ткаченко); Оті шість класів, що при матері ще закінчив, були його очною освітою (Л. Вернигора); К^сш^ п 'ять робіт були відзначені преміями.
У багатьох випадках при підметах — кількісно-іменникових зворотах можливе використання присудка в однині і в множині. Більшість дворової челяді подалася геть — на вільний хліб, до землі або й до міста (Ю. Хорунжий); Переважна більшість оперних співаків у Галичині на переломі XIX і XX століть вийшли із школи Висоцького (В. Врублевська). Розглянемо основні правила вживання таких конструкцій:
при кількісно-іменникових зворотах, другий компонент яких називає істот, множина присудка вказує на активну або роздільну дію, однина — на пасивну або спільну дію: Знову кілька осіб відійшло (Н. Кобрянська); Я лікувався в санаторії, де одночасно лікувалося п'ять тисяч робітників (О. Ковінька); До студентських лав вступа- ють 2.5 тисячі осіб: Багато Їхніх студентів уоз "ідуться цього літа на розкопки хто в Крим, хто до Кам'яної Могили на річці Молочній ... (О. Гончар); Поранені все прибували. Більшість із них, як і Духнович, добиралися сюди самоту ж ... (О. Гончар);
якщо другий компонент у кількісно-іменниковому звороті називає неістот, форма однини вказує на загальну сукупність предметів, форма множини — на окремі предмети: Вже надійшло півтори тисячі заявок на цю машину; Триста воєнних прапорів, колись буйних і гордих, —принишкло на землі (Б. Лепкий); Багато пізніших спогадів стерлись у моїй пам'яті (С. Васильченко); Кілька автомашин з курсантами на околиці роз Пхалися в різні боки (М. Олійник).
при позначенні приблизної кількості літературною нормою допускається варіантність форм, але частіше використовується форма однини: Підлеглого митові більше не знайшлося нічого, та знсшш- лося з десяток українських книжок галицького видання (В. Леонто- вич); Дуже багато праці й клопоту завдав собі Амвросій Крушель- ницький, поки довів хор до пуття. У ньому брало участь близько сорока чоловік (В. Врублевська); Минає так щось з півгодини (М. Коцюбинський); 3 півдесятка сусідів товпилися біля Карпа, давали йому останні поради і настанови (Г. Тютюнник).
II. Узгодження присудка з однорідними підметами
При однорідних членах речення присудок може стояти як у множині, так і в однині. Вибір форми присудка залежить від форми зв'язку підметів, від розташування присудка (після чи до однорідних підметів) та ін.
Якщо однорідні члени речення вжито без сполучників або з єднальними сполучниками і, та, присудок може стояти як у множині, так і в однині.
При прямому порядку слів (присудок стоїть після підмета) присудок частіше вживається у множині: І мати. і донька разом побіліли, стали прислухатись і миттю схопились (І. Котляревський). При значеннєвій близькості підметів постпозитивний присудок може стояти в однині: Порядок і термін отримання майнового паю визначається у Положенні про паювання майна; Періодичність і рівень деталізації управлінської інформації залежить від внутрішньої організації банку.
При непрямому порядку слів (присудок передує підметові) звичайно вживається форма однини: Для продажу квартири, співвласником якої є неповнолітній, необхідний письмовий дозвіл органу опіки і піклування району, на території якого знаходиться квартира; Коло півночі обгорнула їх така сонливість і втома, що похід треба було зупинити (Б. Лепкий). Форма однини можлива навіть, якщо один із підметів має форму множини: Пролітають мотоциклети, автомашини.., то там, то там зривається пісня, веселі вигуки та крики на озері, до запаморочення пахне біла акація... (О. Вишня); Для проведення державних кваліфікаційних іспитів у навчальному закладі створюється державна кваліфікаційна комісія або кілька державних кваліфікаційних комісій залежно від кількості професій, спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців.
Множина присудка, вжитого перед однорідними підметами, підкреслює множинність предметів і роздільність дії суб'єктів: На засідання комісії запрошуються працівник, який атестується, та його безпосередній керівник: На першому поверсі будуть велика бібліотека. чималий вузол телефонного зв'язку та приймальні пункти побутового обслуговування; Увечері в Національній філармонії ювілярів привітали лауреат Шевченківської премії 1974 року Павло Загребельний та прем'єр-міністр Віктор Ющенко (з газ.).
Зазначені вимоги не є категоричними: присудок перед однорідними членами речення і після них може виступати і в однині, і в множині, пор.: Правдиво казали: убогу хатину сміх і пісня ніколи не кидали. Зсіможню ж обору вічно облягали сум і гірка лайка (О. Ковінька); Дикий крик і свист тривожив вечірню тишу (Б. Лепкий).
Якщо однорідні підмети з'єднуються протиставним сполучником не ... а, не тільки...а й, не стільки... скільки, присудок ставиться в однині: Не дикі гуси, а дике збіговисько ворогів налетіло з чужого краю, скривавило воду в тихім Дунаї і на всій тихій землі (М. Стельмах); Мене не кохання гризе, а непевність, розрада (М. Старицький); Не тільки всяка робота, а, здавалося, й саме життя обтяжувало його і змушувало часто зітхати, скрушно хитати головою в такт своїм невеселим думкам (Б. Антоненко-Давидович).
Якщо однорідні члени речення з'єднані розділовими сполучниками (або, чи), узгодження присудка може бути різним. Форма однини присудка використовується у тих випадках, якщо присудки належать до однакового граматичного роду: Такі оплески навряд чи чув Маяковський або там Пантелеймон Ромстов у Києві (Б. Антоненко- Давидович); Стримана насмішка чи усмішка вийшла з куточків, дійшла до половини очей, а в других половинах так само оксамитилась темна глибінь (М. Стельмах). Якщо підмети є іменниками різного роду, то присудок ставиться у формі множини: Брехня чи бажання когось розіграти ніколи не прикрашали ні молодість, ні старість (В. Собко); .. Деінде забовваніють куш глоду або груша-дичка. мовби хто причаївся, і знову неозорий простір... (А. Дрофань).
При однорідних підметах, вжитих із єднальним сполучником ні...ні присудок може мати форму однини і множини: Вже років зо два він пише кандидатську дисертацію, але коли її закінчить — того не знає_ні професор Перетятько. ні сам Віктор Платонович (Б. Анто- ненко-Давидович); Ні старий гетьманський мід. ні угорське вино не смакувало так, як та чиста вода (Б. Лепкий); Ні Стелла. ні тим паче Геннадій Борисович, навіть прислухавшись, нічого не почули (В. Дар- да); Проте, мабуть, і по-дитячому благальні очі Лизавети Миколаївни, яким годі було відмовити, не могли б спонукати Солодовникова взятися за цю непевну операцію, якби він наперед передбачив те, про що й гадки не мали ні він, ні лікарі на консиліумі (Б. Антоненко-Дави- дович).