§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники 259

Позначення напрямку 259

Позначення способу називання 260

Позначення причини 260

Позначення часу 260

Позначення мети, призначення 260

Позначення кількості 260

Позначення понять, що окреслюють певне коло знань, галузь науки, діяльності, спеціальності тощо 261

Позначення якості, властивості, відношення 262

Позначення часових відношень 262

Позначення засобу зв 'язку 262

Позначення об'єкта туги, суму, співчуття 262

Позначення відповідності 262

§ 38. ВЖИВАННЯ СПОЛУЧНИКІВ 264

СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ СИНТАКСИЧНИХ ЗАСОБІВ МОВИ 265

§ 39. ПОРЯДОК СЛІВ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ 265

§ 40. УЗГОДЖЕННЯ ПІДМЕТА З ПРИСУДКОМ 269

І. Узгодження присудка з підметом, вираженим числівником або кількісно-іменниковим зворотом 269

1. Присудок уживається в однині: 269

II. Узгодження присудка з однорідними підметами 271

§ 41. ВЖИВАННЯ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ 273

§ 42. ПАРАЛЕЛЬНІ СИНТАКСИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ 277

§ 43. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 279

ДІЛОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ 281

§ 44. КЛАСИФІКАЦІЯ ДІЛОВИХ ПАПЕРІВ. ПРАВИЛА НАПИСАННЯ ТЕКСТУ ДОКУМЕНТІВ 281

І. Класифікація ділових паперів 281

копії. 281

II. Вимоги до тексту документів 283

§ 45. ДОКУМЕНТАЦІЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ 285

Автобіографія 285

підпис. 286

Резюме 287

адреса; 287

телефон; 287

мета; 288

Характеристика 288

§ 46. ОСОБИСТІ ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ 291

Заява 291

дата; 291

Доручення 292

Розписка 295

дата; 295

§ 47. ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ 296

Службові записки 296

Оголошення 300

Запрошення 302

Службова телеграма 303

Телефонограма 305

§ 48. ДОКУМЕНТИ КОЛЕГІАЛЬНИХ ОРГАНІВ 306

Протокол 306

Витяг з протоколу 309

§ 49. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЛОВИХ ЛИСТІВ 310

§ 50. ЕТИКЕТ ДІЛОВОГО ЛИСТУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МОВНИХ ФОРМУЛ 315

Стандартні вирази, що вказують на причину 315

Стандартні фрази, якими підтверджується отримання листа (документів, повідомлення тощо) 316

Посилання 316

(на попередній лист, зустріч, телефонну розмову тощо) 316

Стандартні фрази, що вказують на мету 317

Стандартні фрази, що вказують на очікування відповіді і бажаний термін її отримання 317

Запевнення адресата в тому, про що йшлося у тексті 317

Висловлення сподівання 317

Вибачення за турботи 318

Висловлення бажання співпрацювати у майбутньому 318

§ 51. Зразки ділових листів 319

Інформаційні листи 319

Листи-пропозиції 321

Листи-прохання 324

Листи-відповіді 326

Супровідні листи 330

Гарантійні листи 333

Листи-подяки 336

Листи-вітання 337

Листи-еітання з нагоди 10-річчя газети "Хрещатик" 338

Листи-запрошення 340

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ 342

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 342

ЗМІСТ 343

4. У числівниках, що позначають сотні, відмінюються обидві час­тини:

Н. триста

Р. трьохсот

Д. трьомстам

3. = Н. або Р.

О. трьомастами

М. (на) трьохстах

сімсот семисот семистам = Н. або Р.

сьомастами (сімомастами) (на) семистах

Запам'ятайте паралельні форми орудного відмінка числівників п'ятсот — дев'ятсот: п'ятьмастами (п'ятьомастами), шістьмас­тами (шістьомастами), сьомастами (сімомастами), вісьмастами (вісьмомастами), дев 'ятьмастами (дев 'ятьомастами).

4. Числівник тисяча відмінюється як іменник першої відміни мі­шаної групи (ітисяча, тисячі, тисячі, тисячу, тисячею, (на) тисячі), мільйон, мільярд відмінюються, як іменники другої відміни твердої групи (мільйон, мільйона, мільйону тощо).

5. Збірні числівники двоє, троє, четверо в непрямих відмінках ма­ють форми відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом..., троє, трьох, трьом...

Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє.

Збірні числівники п'ятеро — двадцятеро і тридцятеро мають у непрямих відмінках форми, що збігаються з вторинними формами відповідних кількісних числівників (у родовому, давальному, місце­вому відмінках це форми на -ох, -ом, в орудному відмінку — обидві форми).

4. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:

Н. тисяча чотириста сорок п'ять

Р. тисячі чотирьохсот сорока п 'яти (п 'ятьох)

Д. тисячі чотирьомстам сорока п 'яти (п 'ятьом)

3. тисячу чотириста сорок п'ять (п'ятьох)

О. тисячею чотирмастами сорока п'ятьма (п'ятьома)

М. (на) тисячі чотирьохстах сорока п'яти (п'ятьох)

4. У дробових числівниках перший компонент відмінюється, як кількісний числівник, другий — як прикметник:

Н. п'ять шостих тридесятих

Р. п'яти шостих трьох десятих

Д. п'яти шостим трьом десятим

3. = Н.

О. п'ятьма шостими М. (на) п'яти шостих 3. = Н.

трьома десятими (на) трьох десятих

4. Числівники півтора (півтори) і півтораста не відмінюються.

5. Після прийменника близько кількісний числівник обов'язково ставиться у родовому відмінку: близько ста сорока кілограмів, близько двохсот шістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок.

6. Необхідно обирати правильну форму кількісних числівників при творенні складних слів (іменників і прикметників). Основними правилами є такі:

   1. числівник один у складних словах має форму одно-: одноклас­ник, одноліток, одноколірний, одногорбий, однолюб;

   2. у двох формах виступають у складних іменниках і прикметни­ках числівники два, три, чотири. Елементи дво-, три-, чотири- при­єднуються до кореня, який починається на приголосний: двоборт­ний, двовуглекислий, двопроцентний, двотижневик, трибарвний, три­серійний, тритомник, тришаровий, тритижневий, триборство, чотирикімнатний, чотирикілометровий, чотириденний, чотирикут­ник тощо. Форми двох-, трьох-, чотирьох- виступають в окремих словах, другий компонент яких, як правило, починається на голос­ний: двохатомний, двохосьовий, трьохелементний, трьохелектрод­ний, чотирьохактний, чотирьохетапний, а також двохсотліття, двохмільйонний тощо, хоча: двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий, двоутробний.

Форми родового відмінка традиційно вживаються у прикметни­ках, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, а також у словах, компонентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двадця- тичотирьохповерховий, двохтисячоліття;

3. числівники п'ять — десять, числівники на -дцять і на -десят у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням -и): п'ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, де- в 'ятнадцятиденний, п 'ятдесятиметровий;

4. числівники дев'яносто, сто в складних словах зберігають фор­му називного відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий, сто- двадцятип 'ятилітній, стоквартирний, дев 'яностопроцентний, дев 'я- носторіччя;

5. числівники сорок, двісті — дев'ятсот виступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокап'ятиріч­ний, сорокаденний, двохсотлітній, п'ятисотрічний;

6. числівник тисяча входить до складу іменників і прикметників у формі тисячо-: тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячо­ватний, тисячоголосий, тисячокілометровий, тисячогранний, тисячо­головий, тисячократний.