- •Isbn 966-608-195-4
- •§ 1. Місце української мови у сучасному житті
- •§ 2. Українська літературна мова та культура мови
- •§ 3. Словники і словникові видання з української мови
- •§ 4. Стильові різновиди літературної мови
- •Указ Президента України Про день працівника соціальної сфери
- •Додаток № 1
- •Положення Про ринковий збір
- •§ 5. Основні норми української літературної вимови
- •Стилістичне використання лексичних засобів мови
- •§ 6. Слово і його значення
- •§ 7. Пароніми
- •§ 8. Синоніми
- •§ 9. Уживання іншомовних слів
- •§ 10. Мовленнєва надмірність і недостатність
- •§ 11. Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання
- •§ 12. Стилістичне розшарування лексики
- •§ 13. Канцеляризми і штампи
- •Іменник
- •§ 14. Рід відмінюваних іменників
- •§ 15. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 16. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •§ 17. Стилістичні особливості форм числа
- •II. Вживання абстрактних, речовинних і власних іменників
- •III. Ненормативне вживання форм числа іменників
- •§ 18. Варіанти відмінкових форм іменників
- •Знахідний відмінок однини іменників II відміни
- •Місцевий відмінок однини іменників II відміни
- •VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
- •VII. Родовий відмінок множини
- •VIII. Знахідний відмінок множини
- •IX. Орудний відмінок множини
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові
- •§ 19. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 20. Кличний відмінок іменників. Звертання, що складаються з кількох назв
- •Кличний відмінок іменників і відміни
- •Кличний відмінок іменників II відміни
- •3. Кличний відмінок іменників III відміни
- •4. Кличний відмінок імен по батькові
- •5. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 21. Відмінювання прізвищ
- •§ 22. Особливості вживання складних слів типу крісло-гойдалка, ікс-промені, їжак-риба і. Відмінювання складних слів
- •II. Родова характеристика складних слів
- •II. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •§ 24. Ступені порівняння прикметників
- •II. Найвищий ступінь порівняння
- •III. Стилістичне розрізнення простої і складеної форм ступенів
- •IV. Помилки у вживанні форм ступеня порівняння
- •§ 25. Синоніміка прикметників і непрямих
- •II. Присвійно-відносні прикметники
- •III. Відносні прикметники
- •IV. Вибір синтаксичного варіанта
- •§ 26. Вживання особових займенників
- •§ 27. Вживання зворотного і присвійних
- •§ 28. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних
- •І. Відмінювання кількісних числівників
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники 259
- •§ 51. Зразки ділових листів 319
- •II. Відмінювання порядкових числівників
- •§ 31. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 32. Творення і вживання деяких форм
- •II. Форми теперішнього часу
- •III. Форми минулого часу
- •IV. Форми майбутнього часу
- •V. Форми наказового способу
- •§ 33. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 34. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 35. Вживання прийменників
- •§ 36. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VI. Прийменники, що передають допустові відношення
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •2. Труднощі виникають при перекладі конструкцій і з іншими прийменниковими конструкціями. Запам'ятайте такі російсько-українські відповідники:
- •§ 38. Вживання сполучників
- •§ 39. Порядок слів у простому реченні
- •§ 40. Узгодження підмета з присудком
- •§ 41. Вживання однорідних членів речення
- •§ 42. Паралельні синтаксичні конструкції
- •§ 43. Складне речення
- •Ділова документація
- •§ 44. Класифікація ділових паперів. Правила написання тексту документів
- •§ 45. Документація особового складу
- •§ 46. Особисті офіційні документи
- •§ 47. Інформаційні документи
- •§ 48. Документи колегіальних органів
- •§ 49. Загальна характеристика ділових листів
- •§ 50. Етикет ділового листування та використання мовних формул
- •§ 51. Зразки ділових листів
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники 259
- •§ 51. Зразки ділових листів 319
- •Volkotrub, Galyna I. Stylistycs of business english
II. Відмінювання порядкових числівників
Порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи (п'ятий, п'ятого, п'ятому, ...; сотий, сотого, сотому, ...), лише числівник третій відмінюється, як прикметник м'якої групи (третього, третьому, ...).
У складених порядкових числівниках відмінюється тільки остання складова: тисяча дев'ятсот п'ятдесятий рік, тисяча дев'ятсот п'ятдесятого року, тисяча дев'ятсот п'ятдесятому рокові, у тисяча дев'ятсот п'ятдесятому році; дві тисячі перший рік, дві тисячі першого року, у дві тисячі першому році тощо.
§ ЗО. СИНОНІМІЯ ЧИСЛІВНИКІВ
1. Синонімія існує між кількісними і збірними числівниками: два хлопці — двоє хлопців, два відра — двоє відер. При виборі граматичного синоніма враховуються семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох розрядів числівників.
Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле: троє синів, п'ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри: сто зошитів, сорок метрів, дев'ять ділиться на три, нуль. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (ідвоє — двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п'ятеро учнів, сорок двоє студентів, є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять.
Збірні числівники широко використовуються в розмовному і художньому стилях, а науковому й офіційно-діловому — невластиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі.
Розрізняються числівники двох розрядів і сполучуваністю. Так, збірні числівники вживаються:
а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду: троє сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п'ятеро відпочиваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники: три генерали, два президенти, три академіки;
б) з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окулярів, двоє санчат, двоє дитячих ясел;
в) з іменниками діти, малята, хлоп'ята, дівчата, особи: двоє хлоп'ят п'ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят;
г) з особовими займенниками: нас сьогодні четверо, їх було шестеро;
ґ) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів: четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер;
д) з назвами парних предметів (при цьому зазначається кількість пар): троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;
е) у субстантивованому значенні: двоє прийшли, троє працювали.
Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам: вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструкціях: двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду — назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жіночого роду — назвах неживих предметів використовуються лише кількісні числівники: дві доярки, три столи, дві ночі і под.
Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пес- тливі форми: двійко, трійко, четвірко, п'ятірко, шестірко, семірко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми притаманні розмовному стилю.
Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням: десять, десятеро — десяток; дванадцять, дванадцятеро — дюжина; сто — сотня; одна друга — половина, одна третя — третина, одна четверта — чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню.
Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам: "і цей і той ", "і один і другий ", "і ця і та ", "і одна і друга ".