- •Isbn 966-608-195-4
- •§ 1. Місце української мови у сучасному житті
- •§ 2. Українська літературна мова та культура мови
- •§ 3. Словники і словникові видання з української мови
- •§ 4. Стильові різновиди літературної мови
- •Указ Президента України Про день працівника соціальної сфери
- •Додаток № 1
- •Положення Про ринковий збір
- •§ 5. Основні норми української літературної вимови
- •Стилістичне використання лексичних засобів мови
- •§ 6. Слово і його значення
- •§ 7. Пароніми
- •§ 8. Синоніми
- •§ 9. Уживання іншомовних слів
- •§ 10. Мовленнєва надмірність і недостатність
- •§ 11. Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання
- •§ 12. Стилістичне розшарування лексики
- •§ 13. Канцеляризми і штампи
- •Іменник
- •§ 14. Рід відмінюваних іменників
- •§ 15. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 16. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •§ 17. Стилістичні особливості форм числа
- •II. Вживання абстрактних, речовинних і власних іменників
- •III. Ненормативне вживання форм числа іменників
- •§ 18. Варіанти відмінкових форм іменників
- •Знахідний відмінок однини іменників II відміни
- •Місцевий відмінок однини іменників II відміни
- •VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
- •VII. Родовий відмінок множини
- •VIII. Знахідний відмінок множини
- •IX. Орудний відмінок множини
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові
- •§ 19. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 20. Кличний відмінок іменників. Звертання, що складаються з кількох назв
- •Кличний відмінок іменників і відміни
- •Кличний відмінок іменників II відміни
- •3. Кличний відмінок іменників III відміни
- •4. Кличний відмінок імен по батькові
- •5. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 21. Відмінювання прізвищ
- •§ 22. Особливості вживання складних слів типу крісло-гойдалка, ікс-промені, їжак-риба і. Відмінювання складних слів
- •II. Родова характеристика складних слів
- •II. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •§ 24. Ступені порівняння прикметників
- •II. Найвищий ступінь порівняння
- •III. Стилістичне розрізнення простої і складеної форм ступенів
- •IV. Помилки у вживанні форм ступеня порівняння
- •§ 25. Синоніміка прикметників і непрямих
- •II. Присвійно-відносні прикметники
- •III. Відносні прикметники
- •IV. Вибір синтаксичного варіанта
- •§ 26. Вживання особових займенників
- •§ 27. Вживання зворотного і присвійних
- •§ 28. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних
- •І. Відмінювання кількісних числівників
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники 259
- •§ 51. Зразки ділових листів 319
- •II. Відмінювання порядкових числівників
- •§ 31. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 32. Творення і вживання деяких форм
- •II. Форми теперішнього часу
- •III. Форми минулого часу
- •IV. Форми майбутнього часу
- •V. Форми наказового способу
- •§ 33. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 34. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 35. Вживання прийменників
- •§ 36. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VI. Прийменники, що передають допустові відношення
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •2. Труднощі виникають при перекладі конструкцій і з іншими прийменниковими конструкціями. Запам'ятайте такі російсько-українські відповідники:
- •§ 38. Вживання сполучників
- •§ 39. Порядок слів у простому реченні
- •§ 40. Узгодження підмета з присудком
- •§ 41. Вживання однорідних членів речення
- •§ 42. Паралельні синтаксичні конструкції
- •§ 43. Складне речення
- •Ділова документація
- •§ 44. Класифікація ділових паперів. Правила написання тексту документів
- •§ 45. Документація особового складу
- •§ 46. Особисті офіційні документи
- •§ 47. Інформаційні документи
- •§ 48. Документи колегіальних органів
- •§ 49. Загальна характеристика ділових листів
- •§ 50. Етикет ділового листування та використання мовних формул
- •§ 51. Зразки ділових листів
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники 259
- •§ 51. Зразки ділових листів 319
- •Volkotrub, Galyna I. Stylistycs of business english
VIII. Знахідний відмінок множини
У знахідному відмінку множини вживаються паралельні форми іменників — назв тварин (переважно свійських), як-от: пасти овець і вівці, корів і корови, коней і коні; доглядати свиней і свині, волів і воли, каченят і каченята, ягнят і ягнята; годувати зайченят і зайченята.
IX. Орудний відмінок множини
Паралельні форми орудного відмінка утворюють:
а) іменники І відміни: сльозами і слізьми, свинями і свиньми;
б) іменники II відміни: гостями і (рідше) гістьми, конями і кіньми, колінами і коліньми, колесами і (рідше) колісьми, крилами і крильми;
в) іменник III відміни: костями і кістьми;
г) іменники, що мають тільки форму множини: воротами і ворітьми, грошима і грішми, дверима і дверми, санями і саньми, штанами, штаньми і (рідше) штанями.
X. Місцевий відмінок множини
У цьому відмінку іменники всіх відмін мають закінчення -ах (-ях) незалежно від прийменника, з яким вони вживаються: у мріях, на машинах, при сусідах, у доповідях, на вікнах, по вікнах, на полях, по полях, в областях, по областях (порівняйте із закінченнями російської мови: на окнах, по окнам, на полях, по полям, в областях, по областям).
Окремі іменники, що мають тільки форму множини, виступають у місцевому відмінку в двох варіантах: на воротах і на воротях, на штанах і на штанях. Більш уживаними є перші з наведених форм.
XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові
У художній літературі можна зустріти відмінкові форми іменників, які не відповідають сучасним нормам української мови, наприклад: Цього питання вона остаточно розв'язати не змогла, та й рядки одноманітних цифер, які вона звіряла, чимало заважали їй (В. Підмогильний); Над берегом висів солоний туман од дрібних бризків (М. Коцюбинський); Не чути було ні грохоту підвід комгос- півських биндюжників, ні гулу вантажних авт (М. Хвильовий); А за- поріжбудівці якраз і люблять, щоб їм сопраном заспівали (О. Вишня).
Стилістичне призначення неправильних форм — відтворення просторічних або діалектних особливостей мови героїв. У письмен- ників-класиків такі форми не виконують стилістичної функції, якщо відповідають мовним нормам періоду написання твору.
§ 19. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду II відміни мають закінчення -а (-я), -у (-ю). При утворенні відмінкової форми досить часто трапляються помилки. Слід враховувати, що закінчення визначається значенням іменника. Додатковими критеріями виступають наголос і морфологічна структура.
Закінчення -а (-я) мають: |
Закінчення -у (-ю) мають: |
1. Назви осіб, власні імена, прізвища, назви міфічних істот; персоніфіковані предмети та явища: бакалавра, киянина; Івана, Богачука; ангела, лісовика; Вогня, Очерета |
1. Назви установ, закладів, організацій: банку, госпіталю, гуртожитку, деканату, інституту, кемпінгу, кінотеатру, магазину, пансіонату, парламенту, факультету, цирку, тресту (але гастронома) |
2. Назви органів, частин тіла людини і тварини: живота, зуба, ліктя, карка, кістяка, мізинця, нігтя, суглоба, таза, торса, тулуба, хребта, шлунка (але мозку) |
2. Назви ігор і танців: тенісу, баскетболу, волейболу, вальсу, фокстроту, краков'яку, танцю, твісту, (але гопака, козака, чумсіка, квача, тропака, танка і танку) |
3. Назви тварин: верблюда, коня, горобця, індика, півня, сома, карася, вужа, лосося |
3. Назви явищ природи: бурану, вітру, вітровію, вітролому, дощу, морозу, снігопаду, інею, снігу, грому, шквалу, землетрусу |
4. Назви дерев і квітів: абрикоса, апельсина, банана, береста, буксі, в'яза, горіха, граба, каштана, кипариса, клена, лавра, лимона, персика, фікуса, явора, ясена, гіацинта, гладіолуса, дзвіночка, едельвейса, нарциса, проліска, тюльпана |
4. Збірні поняття (назви істот, об'єктів неживої природи, назви кущових і трав'янистих рослин, сортів плодових дерев): ансамблю, оркестру, взводу, екіпажу, курсу; товару, каталогу, десерту, інструментарію, реманенту; аґрусу, бузку, звіробою, кропу, щавлю; березняку, гаю; анісу, кальвілю, ренету, дюшесу, ренклоду (але вівса, табуна) |
5. Назви конкретних предметів: барабана, пульта, портфеля, піджака, друшляка, компаса, рушника. Іменник стіл має варіанти: стола і столу |
5. Назви речовин, матеріалу: анальгіну, газу, водню, меду, бульйону, дерматину, жиру, кефіру, кисню, рису, трикотажу (але хліба) |
6. Назви мір довжини, площі, ваги, часу тощо; місяців і днів тижня, назви назви грошових одиниць, числові назви: метра, літра, сантиметра, гектара; фунта, кілограма; тижня, місяця, дня, вечора (але ранку, віку, року); січня, вівторка; динара, долара, лева, відсотка, десятка |
6. Назви абстрактних понять (почуттів, станів, процесів, властивостей тощо), назви формацій і явищ суспільного життя: болю, подиву, грипу, контролю, радикуліту, сміху, ґатунку, інтелекту, маршруту, бюджету, гуманізму, кворуму, феодалізму, кубізму, референдуму, модернізму (але ривка, стрибка) |
Закінчення -а (-я) мають: |
Закінчення -у (-ю) мають: |
7. Назви машин і їх деталей: автобуса, бульдозера, комбайна, форда; двигуна, капота, карбюратора, кардана, мотора, поршня, привода, кузова, акумулятора, важеля, фільтра, радіатора |
Г. Назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: будинку, палацу, хмарочосу, сараю, готелю; бордюру, поверху, ґанку, даху, (але: балкона, вітряка, гаража, бліндажа, / / / куреня, млина, хліва, еркера, карниза). Із двома закінченнями вжи- / г вається слово міст: моста, мосту |
8. Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, українські за походженням суфіксальні слова-терміни: атома, конуса, ромба, вектора, графіка, інтеграла, сегмента; відмінка, відрізка, додатка, іменника, трикутника (але: виду, роду, синтаксису, складу, способу, стану) |
8. Терміни іншомовного походження, які означають фізичні або хімічні процеси, а також літературознавчі терміни: аналізу, імпульсу, каталізу, магнетизму, електролізу, синтезу; альманаху, епізоду, епосу, жанру, журналу, міфу, образу, роману, стилю, фарсу, памфлету, фейлетону, евфемізму, сюжету, сценарію |
9. Назви населених пунктів (міст, сіл тощо), а також інші географічні назви із присвійними суфіксами -ов-, -ев- (-єв), -ин- (-ЇН-) або з наголошеним закінченням (у родовому відмінку): Загреба, Марселя, Тернополя, Харкова (міста); Дінця, / / / / Дністра, Орла, Остра, Іртиша, Псла, Тетерева, Норина (річки), Зю- дєва, Колгуєва (острови), Каракоїна (озеро). У складених назвах населених пунктів іменник зберігає властиве йому в загальному значенні закінчення: Білого Колодязя, Березового Рядка, Зеленого Гаю, Золотого Потоку, Кам'яного Броду, Нового Саду, Старого Криму |
9. Географічні назви, крім назв населених пунктів і тих назв, що мають наголошене закінчення або присвійні суфікси, а також переважна більшість слів із значенням місця, простору: Алжиру, Китаю, Єгипту; Ельзасу, Донбасу, Криму, Сибіру; Байкалу, Мічигану, Світя- зю; Алтаю, Арарату, Ельбрусу; Амуру, Дунаю, Єнісею; байраку, бульвару, всілу, гаю, долу, косогору, краю, лиману, лісу, майдану, мису, регіону, світу, степу, сходу, але: ліска, майданчика, ярка (зменшені форми) і берега, горба, пагорба, провулка, острова, пустиря, хутора, хребта |
У багатозначних словах і омонімах закінчення родового відмінка визначається значенням: Алжира (місто) —Алжиру (країна), аметиста (окремий камінець) — аметисту (мінерал), буфета (меблі) — буфету (закусочна), Кизила (місто) — кизилу (рослина), листопада (місяць) — листопаду (процес), пояса (предмет) — поясу (просторове поняття), соняшника (окрема рослина) — соняшнику (збірне), Талана (прізвище) — талану (абстрактне).