- •1.1.1 Стійкий і тимчасовий плазмоліз
- •1.1.2 Вплив різних іонів на форму плазмолізу
- •Проникність мембран живих і мертвих клітин
- •1.2 Виявлення життєздатності клітин
- •1.2.1 Визначення життєздатності насіння методом фарбування (за д. Н. Нелюбовим)
- •1.2.2 Прижиттєве фарбування клітин нейтральним червоним
- •Використання солей тетразолію для виявлення живих і мертвих клітин
- •1.3 Рух цитоплазми
- •1.3.1 Спостереження за рухом цитоплазми у різних об'єктів
- •1.3.2 Визначення швидкості руху цитоплазми
- •Контрольні питання.
- •2.2 Кислотний гідроліз крохмалю
- •2.3 Ферментативний гідроліз крохмалю
- •Визначення ліполітичної активності насіння
- •Екстракція кислої ліпази насіння
- •2. Визначення ліполітичної активності
- •3.1. Явище осмосу. Переміщення води за градієнтом водного потенціалу в штучній «клітинці» Траубе
- •3.2 Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом)
- •3.3 Визначення всисної сили клітин за зміною концентрації розчинів
- •Рефрактометричний метод (за н. А. Максимовим і н. З. Петіновим)
- •3.3.2 Метод цівок (за в. С. Шардаковим)
- •3.4. Визначення водного потенціалу рослинних тканин методом Уршпрунга (за зміною довжини брусків тканини)
- •Питання до семінару «Фізіологія рослинної клітини. Клітина як осмотична система»
- •Питання модульної контрольної роботи №1
- •4.2. Вплив зовнішніх умов на процес гутації
- •4.3. Визначення інтенсивності транспірації за зменшенням маси зрізаного листя
- •4.4. Порівняння транспірації верхньої і нижньої сторін листа хлоркобальтовим методом
- •4.5 Вплив зовнішніх умов на стан продихів (за Молішем)
- •4.6. Визначення стану продихів методом відбитків
- •Підняття води в рослині по судинах
- •Контрольні питання
- •5. Фотосинтетичні пігменти Мета.
- •Питання до обговорення.
- •5.2 Хімічні властивості пігментів
- •Омилення хлорофілу лугом
- •5.3 Розділення суміші фотосинтетичних пігментів
- •Метод Крауса
- •Метод Цвета
- •Приготування витяжки пігментів з листя рослин.
- •Концентрування пігментів в бензині.
- •Приготування адсорбційної колонки.
- •Розділення пігментів.
- •Метод хроматографії на папері
- •Оптичні властивості пігментів зеленого листа
- •Спектри поглинання пігментів
- •Флуоресценція хлорофілу
- •6.2 Визначення інтенсивності фотосинтезу і дихання за зміною вмісту вуглецю
- •Питання до семінару «Фізіологія фотосинтезу»
- •Питання модульної контрольної роботи №2
- •Завдання для самостійної роботи Тема "Фізіологія рослинної клітини"
- •Тема "Водообмін рослин"
- •Тема "Фотосинтез"
- •Приклади розв’язання розрахункових задач за темами: «Фізіологія рослинної клітини»
- •«Водообмін рослин»
- •«Фотосинтез»
- •Рекомендована література
1.2.2 Прижиттєве фарбування клітин нейтральним червоним
Матеріали та обладнання: 1) цибулина звичайної цибулі, листя різних рослин; 2) 0,02% розчин нейтрального червоного в крапельниці; 3) 1 М розчин КNO3 в крапельниці; 4) 10% розчин аміаку в крапельниці з піпеткою; 5) набір для мікроскопіювання.
Фарбник нейтральний червоний здатний проникати в живі клітини і накопичуватись в них. Цитоплазма живої клітини має слабку спорідненість до фарбника, тому він накопичується у вакуолі. У мертвих або пошкоджених клітин, навпаки, цитоплазма, та особливо ядро, адсорбують фарбник, а у вакуолярному соці він не затримується. При рН середовища 5,6 або при пошкодженні чи травмуванні клітини (наприклад, при необережному знятті епідерми), але за умови, що вона залишається живою, нейтральний червоний забарвлює лише клітинні стінки.
Хід роботи
Приготувати 2—3 зрізи епідермісу луски цибулі або листя рослин і помістити їх на предметне скло у велику краплю розчину нейтрального червоного, не накриваючи покривним склом (при доброму доступі повітря забарвлення відбувається швидше). За 3—5 хв. (не більше) відсмоктати фарбу фільтрувальним папером, перенести зрізи в краплю води, накрити покривним склом і розглянути в мікроскоп. Замінити воду 1 М розчином КNO3 і продовжувати спостереження при великому збільшенні. Відзначити, яка частина клітин забарвлена барвником (клітинна стінка, цитоплазма або вакуоль).
Відсмоктати з-під покривного скла розчин КNO3 і ввести краплю 10% аміаку, що є сильною отрутою або нагріти препарат на спиртівці. Розглянути препарат під мікроскопом, звернувши увагу на забарвлення цитоплазми і ядра в загиблих клітинах.
Завдання: Замалювати живі плазмолізовані, пошкоджені та мертві клітини, відмітивши, яка саме частина клітини є забарвленою нейтральним червоним..
Використання солей тетразолію для виявлення живих і мертвих клітин
Солі тетразолію в окисленому стані безбарвні, а при відновленні забарвлюються. Відновлення їх відбувається за участю ферментів дегідрогеназ, які активні тільки в живих клітинах. Тому відновлення тетразолію в мертвих клітинах, а значить, і появи забарвлення не відбувається.
Відновлені форми солей тетразолію (формазани) — інтенсивно забарвлені сполуки. Різні солі тетразолію (трифенілтетразолій хлористий — ТТХ, неотетразолій синій, нітросиній тетразолій та ін.) при відновленні забарвлюються у різний колір (червоний, синій, фіолетовий) залежно від виду барвника і ступеня відновлення. На повітрі формазани не окислюються, тому їх зручно використовувати для виявлення активності дегідрогеназ на зрізах рослинних тканин.
Матеріали і обладнання: 1) проростки насіння різних культур; 2) лезо безпечної бритви; 3) покривні і предметні скельця; 4) мікроскоп; 5) 0,1 % розчин ТТХ, виготовлений на 0,87% розчині К2НРО4; 6) термостат.
Хід роботи
З вибраних об'єктів (зародки насіння, верхівки проростків, великі бруньки деревних рослин) роблять зрізи лезом безпечної бритви. Зрізи не повинні бути тонкими. Можна використовувати також цілі кінчики коренів завдовжки не більше 2—3 см. Частину об'єктів «вбивають», нагріваючи у воді над полум'ям. Живі і мертві тканини поміщують на годинникове скло в розчин ТТХ, і витримують 10-15 хв. в термостаті з температурою 30—35°С. Живі зрізи забарвлюються, особливо яскраво в місцях розташування мерістематичних тканин. У мертвих зрізів забарвлення не спостерігається.
Завдання: порівняти забарвлення живих і мертвих клітин, замалювати, сформулювати висновки про можливість використання різних фарбників для виявлення живих і мертвих кліток.