- •1.1.1 Стійкий і тимчасовий плазмоліз
- •1.1.2 Вплив різних іонів на форму плазмолізу
- •Проникність мембран живих і мертвих клітин
- •1.2 Виявлення життєздатності клітин
- •1.2.1 Визначення життєздатності насіння методом фарбування (за д. Н. Нелюбовим)
- •1.2.2 Прижиттєве фарбування клітин нейтральним червоним
- •Використання солей тетразолію для виявлення живих і мертвих клітин
- •1.3 Рух цитоплазми
- •1.3.1 Спостереження за рухом цитоплазми у різних об'єктів
- •1.3.2 Визначення швидкості руху цитоплазми
- •Контрольні питання.
- •2.2 Кислотний гідроліз крохмалю
- •2.3 Ферментативний гідроліз крохмалю
- •Визначення ліполітичної активності насіння
- •Екстракція кислої ліпази насіння
- •2. Визначення ліполітичної активності
- •3.1. Явище осмосу. Переміщення води за градієнтом водного потенціалу в штучній «клітинці» Траубе
- •3.2 Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом)
- •3.3 Визначення всисної сили клітин за зміною концентрації розчинів
- •Рефрактометричний метод (за н. А. Максимовим і н. З. Петіновим)
- •3.3.2 Метод цівок (за в. С. Шардаковим)
- •3.4. Визначення водного потенціалу рослинних тканин методом Уршпрунга (за зміною довжини брусків тканини)
- •Питання до семінару «Фізіологія рослинної клітини. Клітина як осмотична система»
- •Питання модульної контрольної роботи №1
- •4.2. Вплив зовнішніх умов на процес гутації
- •4.3. Визначення інтенсивності транспірації за зменшенням маси зрізаного листя
- •4.4. Порівняння транспірації верхньої і нижньої сторін листа хлоркобальтовим методом
- •4.5 Вплив зовнішніх умов на стан продихів (за Молішем)
- •4.6. Визначення стану продихів методом відбитків
- •Підняття води в рослині по судинах
- •Контрольні питання
- •5. Фотосинтетичні пігменти Мета.
- •Питання до обговорення.
- •5.2 Хімічні властивості пігментів
- •Омилення хлорофілу лугом
- •5.3 Розділення суміші фотосинтетичних пігментів
- •Метод Крауса
- •Метод Цвета
- •Приготування витяжки пігментів з листя рослин.
- •Концентрування пігментів в бензині.
- •Приготування адсорбційної колонки.
- •Розділення пігментів.
- •Метод хроматографії на папері
- •Оптичні властивості пігментів зеленого листа
- •Спектри поглинання пігментів
- •Флуоресценція хлорофілу
- •6.2 Визначення інтенсивності фотосинтезу і дихання за зміною вмісту вуглецю
- •Питання до семінару «Фізіологія фотосинтезу»
- •Питання модульної контрольної роботи №2
- •Завдання для самостійної роботи Тема "Фізіологія рослинної клітини"
- •Тема "Водообмін рослин"
- •Тема "Фотосинтез"
- •Приклади розв’язання розрахункових задач за темами: «Фізіологія рослинної клітини»
- •«Водообмін рослин»
- •«Фотосинтез»
- •Рекомендована література
Оптичні властивості пігментів зеленого листа
Матеріали і обладнання 1) концентрована спиртова витяжка пігментів зеленого листа; 2) розчин каротину (бензинова витяжка коренеплоду моркви); 3) розчин ксантофілу, отриманий при розділені пігментів за Краусом; 4) етиловий спирт; 5) спектроскоп; 6) настільна лампа потужністю 100 Вт; 7) штатив з двома лапками; 8) штатив з пробірками (7 шт.); 9) піпетки, градуйовані на 1—10 мл;10) шматок чорної тканини або паперу.
Спектри поглинання пігментів
Найважливіша властивість хлорофілу — його здатність поглинати світлову енергію в межах видимої частини спектру (380—720 нм). Поглинання світла хлорофілом є не суцільним, а виборчим.
В цьому можна переконатися, пропускаючи біле світло через розчин хлорофілу, а потім розкладаючи його за допомогою призми. Окремі ділянки спектру виявляться поглиненими, а на їх місці будуть видні темні смуги. Отриманий спектр називається спектром поглинання.
Зіставляючи спектри поглинання розчинів різної концентрації, можна встановити ступінь поглинання окремого проміня: чим слабше поглинається дана ділянка спектру, тим більш концентрований потрібно узяти розчин, щоб добитися зникнення цієї ділянки в спектрі поглинання. Проміння, що сильно поглинається, можна визначити за смугами в спектрі поглинання дуже розбавленого розчину, тоді як проміння, що найменше поглинається, проходить навіть через досить концентрований розчин. Спектр поглинання каротиноїдів охоплює тільки короткохвильову область видимого спектру (до 540 нм).
Хід роботи
Направити спектроскоп на джерело світла. Відрегулювати ширину щілини на кінці труби спектроскопа так, щоб спектр вийшов чітким і достатньо яскравим (при дуже широкій щілині спектр виходить розмитим, нечистим, при дуже вузькій щілині освітленість спектру недостатня).
Налити досліджуваний розчин в пробірку і закріпити її в лапці штатива перед щілиною спектроскопа. Вивчити спектри поглинання розчинів хлорофілу різної концентрації, розбавляючи витяжку із зеленого листа в співвідношеннях 1:1, 1:3, 1:5, 1:15. Для порівняння розглянути спектр бензинової витяжки з коренеплоду моркви, що містить каротин, і спиртовий розчин ксантофілу, отриманий при розділенні пігментів за Краусом.
Таблиця 5.1.
Розчин |
Колір |
||||||
ф |
с |
г |
з |
ж |
п |
ч |
|
Хлорофілу: |
|
||||||
1:15 |
|
|
|
|
|
|
|
1:5 |
|
|
|
|
|
|
|
1:3 |
|
|
|
|
|
|
|
1:1 |
|
|
|
|
|
|
|
1:0 |
|
|
|
|
|
|
|
Каротину |
|
|
|
|
|
|
|
Ксантофілу |
|
|
|
|
|
|
|
Завдання: замалювати спектри за формою, наведеною в таблиці 51, причому ділянки, які поглинаються, закрасити чорним, а видимі ділянки — кольоровими олівцями: