- •1.1.1 Стійкий і тимчасовий плазмоліз
- •1.1.2 Вплив різних іонів на форму плазмолізу
- •Проникність мембран живих і мертвих клітин
- •1.2 Виявлення життєздатності клітин
- •1.2.1 Визначення життєздатності насіння методом фарбування (за д. Н. Нелюбовим)
- •1.2.2 Прижиттєве фарбування клітин нейтральним червоним
- •Використання солей тетразолію для виявлення живих і мертвих клітин
- •1.3 Рух цитоплазми
- •1.3.1 Спостереження за рухом цитоплазми у різних об'єктів
- •1.3.2 Визначення швидкості руху цитоплазми
- •Контрольні питання.
- •2.2 Кислотний гідроліз крохмалю
- •2.3 Ферментативний гідроліз крохмалю
- •Визначення ліполітичної активності насіння
- •Екстракція кислої ліпази насіння
- •2. Визначення ліполітичної активності
- •3.1. Явище осмосу. Переміщення води за градієнтом водного потенціалу в штучній «клітинці» Траубе
- •3.2 Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом)
- •3.3 Визначення всисної сили клітин за зміною концентрації розчинів
- •Рефрактометричний метод (за н. А. Максимовим і н. З. Петіновим)
- •3.3.2 Метод цівок (за в. С. Шардаковим)
- •3.4. Визначення водного потенціалу рослинних тканин методом Уршпрунга (за зміною довжини брусків тканини)
- •Питання до семінару «Фізіологія рослинної клітини. Клітина як осмотична система»
- •Питання модульної контрольної роботи №1
- •4.2. Вплив зовнішніх умов на процес гутації
- •4.3. Визначення інтенсивності транспірації за зменшенням маси зрізаного листя
- •4.4. Порівняння транспірації верхньої і нижньої сторін листа хлоркобальтовим методом
- •4.5 Вплив зовнішніх умов на стан продихів (за Молішем)
- •4.6. Визначення стану продихів методом відбитків
- •Підняття води в рослині по судинах
- •Контрольні питання
- •5. Фотосинтетичні пігменти Мета.
- •Питання до обговорення.
- •5.2 Хімічні властивості пігментів
- •Омилення хлорофілу лугом
- •5.3 Розділення суміші фотосинтетичних пігментів
- •Метод Крауса
- •Метод Цвета
- •Приготування витяжки пігментів з листя рослин.
- •Концентрування пігментів в бензині.
- •Приготування адсорбційної колонки.
- •Розділення пігментів.
- •Метод хроматографії на папері
- •Оптичні властивості пігментів зеленого листа
- •Спектри поглинання пігментів
- •Флуоресценція хлорофілу
- •6.2 Визначення інтенсивності фотосинтезу і дихання за зміною вмісту вуглецю
- •Питання до семінару «Фізіологія фотосинтезу»
- •Питання модульної контрольної роботи №2
- •Завдання для самостійної роботи Тема "Фізіологія рослинної клітини"
- •Тема "Водообмін рослин"
- •Тема "Фотосинтез"
- •Приклади розв’язання розрахункових задач за темами: «Фізіологія рослинної клітини»
- •«Водообмін рослин»
- •«Фотосинтез»
- •Рекомендована література
Приклади розв’язання розрахункових задач за темами: «Фізіологія рослинної клітини»
Обчисліть осмотичний тиск 20%-ного розчину глюкози при температурі 25°С?
А) Осмотичний тиск клітини розраховується згідно правилу Вант-Гофа за формулою , де
i - ізотонічний коефіцієнт, рівний 1+ α(n-1); C – концентрація розчину, моль/л; R– універсальна газова постійна = 8,31 Дж/моль .К; Т – температура, К.
Б) Розчин глюкози має i=1, тому для остаточного розрахунку необхідно лише перевести відсоткову концентрацію розчину (ώ) у молярну (С): 20% = 20г глюкози на 100г розчину = 20г/(12х6+1х12+16х6)г/моль на 100/1,081 г/мл = 0,11 моль на 92,5 мл = 1,19 моль/л.
В) Переводимо температуру з оС в К : 25+273 = 298 К.
Г) Проводимо остаточний розрахунок: Р = 1 х 1,28 х 8,31 х 298 = 2,55 МПа.
2. Клітину помістили в 0,4 М розчин сахарози. В якому напрямку рухатиметься вода, якщо відомо, що осмотичний тиск клітинного соку дорівнює 12 атм, тургорний тиск — 9 атм, а температура розчину — 25 °С?
Вода буде рухатися в напрямку розчину, що має більше значення всисної сили. Тому розрахуємо цей показник для зовнішнього розчину та для клітини.
Для зовнішнього розчину всисна сила дорівнюватиме осмотичному тиску: S1 = = 1х 0,4 х 0,0821 х (25+273) = 9,786 атм.
Для клітини S= Р – Т= 12 -9 = 3 атм.
Таким чином, значення всисної сили для зовнішнього розчину є значно більшими за цей показник для клітини. Тобто розчин, в який занурили клітину, є гіпертонічним, і тому вода буде виходити з клітини, спричиняючи плазмоліз.
«Водообмін рослин»
1. Обчисліть інтенсивність транспірації рослини з площею листків 30000 см2, якщо відомо, що за 35 хв вона випарувала 550 г води.
Інтенсивність транспірації – кількість випаруваної води за 1 год з 1м2 поверхні. Розрахунок проводимо за формулою:
де n— кількість води, що випарувалася, г; s — площа, см2; t — експозиція, хв; 10 000 — коефіцієнт переводу см2 в м2; 60 — коефіцієнт переводу хвилин в години.
Тобто IT = 550 х 10 000 х 60 / 30000 х 35 = 314 г/см2 год
Обчисліть транспіраційний коефіцієнт дерев та продуктивність транспірації дерев, які за період вегетації випарували 3 т води і накопичили 15 кг сухої маси.
Продуктивність транспірації - кількість грамів сухої речовини, яка утворилась при випаровуванні 1000 г води.
Тобто, ПТ = 15 000 г/ 3 000 кг = 5.
Транспіраційний коефіцієнт – кількість грамів води, витраченої при накопиченні 1 г сухих речовин.
Тобто, ТК = 3 000 000 г/ 15 000 = 200.
3. Маса листка в стані повного насичення водою становила 2,12 г, а після в'янення зменшилася до 1,9 г. Обчисліть величину водного дефіциту, якщо відомо, що абсолютно суха маса цього листка становить 0,72 г.
Водний дефіцит є показником вмісту води в рослині під час в’янення від її максимального вмісту в період повного насичення.
Розрахуємо кількість води у рослині у стані повного насичення водою: 2,12 – 0,72 = 1,4 г.
Розрахуємо кількість води в рослині у стані в’янення:
1,9 – 0,72 = 1,18 г.
Розрахуємо величину водного дефіциту: ВД = 1,18 / 1,4 х 100% =84,3%.
4.Сіянець був двічі зважений з інтервалом 6 хв. Результат першого зважування 3,52 г, а другого – 3,48 г. Після цього рослину висушили до абсолютно сухого стану, причому її маса становила 1,32 г. Знайти економність транспірації (швидкість витрачення запасу води) в % за годину.
Переведемо хвилини в години: 6 хв = 0,1 години.
Розрахуємо початковий вміст води в рослині: 3,52-1,32 = 2,2 г.
Розрахуємо кількість випаруваної за 6 хвилин води: 3,52 – 3,48 = 0,04 г.
Знайдемо величину економності транспірації:
ЕТ = 0,04 / 2,2 х 0,1 х 100% = 18,1%