- •1.1.1 Стійкий і тимчасовий плазмоліз
- •1.1.2 Вплив різних іонів на форму плазмолізу
- •Проникність мембран живих і мертвих клітин
- •1.2 Виявлення життєздатності клітин
- •1.2.1 Визначення життєздатності насіння методом фарбування (за д. Н. Нелюбовим)
- •1.2.2 Прижиттєве фарбування клітин нейтральним червоним
- •Використання солей тетразолію для виявлення живих і мертвих клітин
- •1.3 Рух цитоплазми
- •1.3.1 Спостереження за рухом цитоплазми у різних об'єктів
- •1.3.2 Визначення швидкості руху цитоплазми
- •Контрольні питання.
- •2.2 Кислотний гідроліз крохмалю
- •2.3 Ферментативний гідроліз крохмалю
- •Визначення ліполітичної активності насіння
- •Екстракція кислої ліпази насіння
- •2. Визначення ліполітичної активності
- •3.1. Явище осмосу. Переміщення води за градієнтом водного потенціалу в штучній «клітинці» Траубе
- •3.2 Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом)
- •3.3 Визначення всисної сили клітин за зміною концентрації розчинів
- •Рефрактометричний метод (за н. А. Максимовим і н. З. Петіновим)
- •3.3.2 Метод цівок (за в. С. Шардаковим)
- •3.4. Визначення водного потенціалу рослинних тканин методом Уршпрунга (за зміною довжини брусків тканини)
- •Питання до семінару «Фізіологія рослинної клітини. Клітина як осмотична система»
- •Питання модульної контрольної роботи №1
- •4.2. Вплив зовнішніх умов на процес гутації
- •4.3. Визначення інтенсивності транспірації за зменшенням маси зрізаного листя
- •4.4. Порівняння транспірації верхньої і нижньої сторін листа хлоркобальтовим методом
- •4.5 Вплив зовнішніх умов на стан продихів (за Молішем)
- •4.6. Визначення стану продихів методом відбитків
- •Підняття води в рослині по судинах
- •Контрольні питання
- •5. Фотосинтетичні пігменти Мета.
- •Питання до обговорення.
- •5.2 Хімічні властивості пігментів
- •Омилення хлорофілу лугом
- •5.3 Розділення суміші фотосинтетичних пігментів
- •Метод Крауса
- •Метод Цвета
- •Приготування витяжки пігментів з листя рослин.
- •Концентрування пігментів в бензині.
- •Приготування адсорбційної колонки.
- •Розділення пігментів.
- •Метод хроматографії на папері
- •Оптичні властивості пігментів зеленого листа
- •Спектри поглинання пігментів
- •Флуоресценція хлорофілу
- •6.2 Визначення інтенсивності фотосинтезу і дихання за зміною вмісту вуглецю
- •Питання до семінару «Фізіологія фотосинтезу»
- •Питання модульної контрольної роботи №2
- •Завдання для самостійної роботи Тема "Фізіологія рослинної клітини"
- •Тема "Водообмін рослин"
- •Тема "Фотосинтез"
- •Приклади розв’язання розрахункових задач за темами: «Фізіологія рослинної клітини»
- •«Водообмін рослин»
- •«Фотосинтез»
- •Рекомендована література
4.4. Порівняння транспірації верхньої і нижньої сторін листа хлоркобальтовим методом
Матеріали і обладнання: 1) свіже листя рослин (гортензії, фуксії, традесканції і ін.); 2) кружки хлоркобальтового паперу діаметром 1 см наклеєні ліпкою стрічкою на предметні скельця; 3) пінцет; 4) мікроскоп; 5) лезо бритви; 6) предметні і покривні стекла; 7) препарувальна голка; 8) стаканчик з водою.
Якщо притиснути до листка заздалегідь висушений шматок фільтрувального паперу, просоченого розчином хлориду кобальту, то папір, поглинаючи водяну пару, що виділяється в процесі транспірації, міняє забарвлення з голубого (колір сухого СоСl2) на рожеве (колір СоСl2 6Н2О). За швидкістю набуття рожевого забарвлення можна приблизно судити про інтенсивність транспірації.
Хід роботи
Відклеїти ліпку стрічку з двома кружками хлоркобальтого паперу і негайно прикласти кружки до двох сторін листка (безпосередньо на рослині). Хлоркобальтові папірці слід тримати за ліпку стрічку, не торкаючись до них пальцями, від яких можуть залишитися рожеві плями. (Максимально щільно притискайте липку стрічку до листка щоб усунути дію атмосферної вологи.) Спостерігати за зміною забарвлення хлоркобальтового паперу і записати результат (час порожевіння, хв).
Зробити зрізи верхнього і нижнього епідермісу дослідного листка (або іншого листка цієї ж рослини), розглянути їх в мікроскоп при великому збільшенні і замалювати.
Завдання: зробити висновки про причини різної інтенсивності транспірації верхньої і нижньої сторін листа даної рослини.
4.5 Вплив зовнішніх умов на стан продихів (за Молішем)
Матеріали і обладнання: 1) різні кімнатні рослини (за годину до початку роботи полити рослини та помістити деякі екземпляри у темряву); 2)бензол, ксилол і етиловий спирт в крапельницях.
Міжклітинники листа зазвичай заповнені повітрям, завдяки чому при розгляді на світлі лист здається матовим. Якщо відбудеться інфільтрація, тобто заповнення міжклітинників якою-небудь рідиною, то відповідні ділянки листа стають прозорими.
Визначення стану продихів методом інфільтрації засновано на здатності рідини, що змочує клітинні стінки, проникати через відкриті продихові щілини до найближчих міжклітинників, витісняючи з них повітря, в чому легко переконатися за появою на листі прозорих плям. Рідини проникають в продихові щілині залежно від їх ширини: петролейний ефір або бензол — крізь слабко відкриті продихи, ксилол — крізь середньо відкриті, а етиловий спирт — тільки через широко відкриті.
Хід роботи
На нижню поверхню листа нанести окремо маленькі краплі бензолу, ксилолу і етилового спирту. Тримати лист в горизонтальному положенні до повного зникнення крапель, які можуть або випаруватися, або проникнути всередину листа, і розглянути лист на світло.
Досліджувати листя, витримане в різних умовах (свіжі і підв’ялі, освітлені і затемнені і т. п.).
Результати
записати в таблицю 4або
бензолжевіння)ритискайте липку стрічку
до лстка щ на суху масу
листя
Таблиця 4.4
Об'єкт |
Умови досліду |
Бензол |
Ксілол |
Спирт |
Стан продихів |
|
|
|
|
|
|
Завдання: зробити висновки про вплив зовнішніх умов на стан продихів.