- •1.1.1 Стійкий і тимчасовий плазмоліз
- •1.1.2 Вплив різних іонів на форму плазмолізу
- •Проникність мембран живих і мертвих клітин
- •1.2 Виявлення життєздатності клітин
- •1.2.1 Визначення життєздатності насіння методом фарбування (за д. Н. Нелюбовим)
- •1.2.2 Прижиттєве фарбування клітин нейтральним червоним
- •Використання солей тетразолію для виявлення живих і мертвих клітин
- •1.3 Рух цитоплазми
- •1.3.1 Спостереження за рухом цитоплазми у різних об'єктів
- •1.3.2 Визначення швидкості руху цитоплазми
- •Контрольні питання.
- •2.2 Кислотний гідроліз крохмалю
- •2.3 Ферментативний гідроліз крохмалю
- •Визначення ліполітичної активності насіння
- •Екстракція кислої ліпази насіння
- •2. Визначення ліполітичної активності
- •3.1. Явище осмосу. Переміщення води за градієнтом водного потенціалу в штучній «клітинці» Траубе
- •3.2 Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом)
- •3.3 Визначення всисної сили клітин за зміною концентрації розчинів
- •Рефрактометричний метод (за н. А. Максимовим і н. З. Петіновим)
- •3.3.2 Метод цівок (за в. С. Шардаковим)
- •3.4. Визначення водного потенціалу рослинних тканин методом Уршпрунга (за зміною довжини брусків тканини)
- •Питання до семінару «Фізіологія рослинної клітини. Клітина як осмотична система»
- •Питання модульної контрольної роботи №1
- •4.2. Вплив зовнішніх умов на процес гутації
- •4.3. Визначення інтенсивності транспірації за зменшенням маси зрізаного листя
- •4.4. Порівняння транспірації верхньої і нижньої сторін листа хлоркобальтовим методом
- •4.5 Вплив зовнішніх умов на стан продихів (за Молішем)
- •4.6. Визначення стану продихів методом відбитків
- •Підняття води в рослині по судинах
- •Контрольні питання
- •5. Фотосинтетичні пігменти Мета.
- •Питання до обговорення.
- •5.2 Хімічні властивості пігментів
- •Омилення хлорофілу лугом
- •5.3 Розділення суміші фотосинтетичних пігментів
- •Метод Крауса
- •Метод Цвета
- •Приготування витяжки пігментів з листя рослин.
- •Концентрування пігментів в бензині.
- •Приготування адсорбційної колонки.
- •Розділення пігментів.
- •Метод хроматографії на папері
- •Оптичні властивості пігментів зеленого листа
- •Спектри поглинання пігментів
- •Флуоресценція хлорофілу
- •6.2 Визначення інтенсивності фотосинтезу і дихання за зміною вмісту вуглецю
- •Питання до семінару «Фізіологія фотосинтезу»
- •Питання модульної контрольної роботи №2
- •Завдання для самостійної роботи Тема "Фізіологія рослинної клітини"
- •Тема "Водообмін рослин"
- •Тема "Фотосинтез"
- •Приклади розв’язання розрахункових задач за темами: «Фізіологія рослинної клітини»
- •«Водообмін рослин»
- •«Фотосинтез»
- •Рекомендована література
Тема "Водообмін рослин"
Яка фізіологічна природа наступних явищ у житті рослин: а) навесні до розпускання листя, незважаючи на відсутність транспірації, пасока успішно пересувається на висоту стебла; б) вранці відбувається розкривання продихової щілини; в) опівдні під час максимальної температури, змінюється форма замикаючих клітин та продихи закриваються?
У польових умовах амарант та пшениця вирощуються на однаковому ґрунті. За відсутності опадів стійке в'янення в амаранту спостерігається при вологості грунту 18%, у пшениці — при вологості грунту 15%. З якими особливостями рослин пов'язані ці відмінності?
У пасоці рослини виявлено аміак. Як це пояснити?
Скільки води випарує рослина за 5 хв, якщо площа листкової поверхні становить 200 см2, а інтенсивність транспірації — 10г Н2О/ дм2 • год?
За період вегетації рослини накопичили 2,1 кг органічної маси і випарували 525 кг води. Обчисліть транспіраційний коефіцієнт.
Пагін, площа листків якого становить 1,2 дм2, за 4 хв випарував 0,06г води. За аналогічних умов з вільної поверхні води площею 20 см2 за 30 хв випарувалося 0,05 г води. Обчисліть відносну транспірацію (відношення інтенсивності транспірації до інтенсивності вільного випаровування).
Для яких рослин: а) пшениця; б) цукровий буряк; в) кукурудза; г) просо характерна інтенсивність транспірації 5-6 г Н2О/дм2 • год та 7-9 г Н20/ дм2 • год при напруженні факторів середовища (опівдні).
Обчисліть транспіраційний коефіцієнт дерев, які за період вегетації випарували 2 т води і накопичили 10 кг сухої маси.
Маса листка в стані повного насичення водою становила 1,02 г, а після в'янення зменшилася до 0,9 г. Обчисліть величину водного дефіциту, якщо відомо, що абсолютно суха маса цього листка становить 0,42 г.
Рослину вирощували в металевій посудині з ґрунтом. Після того, як рослина добре розвинулася, поверхню ґрунту захистили від випаровування і полив припинили. Коли рослина стала в'янути, з посудини взяли пробу масою 5,15 г і висушили її до постійної маси при температурі 100 °С. Маса грунту після висушування становила 4,80 г. Обчисліть коефіцієнт в'янення.
Транспіраційний коефіцієнт дорівнює 125 мл/год. Обчисліть продуктивність транспірації.
Продуктивність транспірації становить 4 г/л. Обчисліть транспіраційний коефіцієнт.
У деяких кімнатних рослин перед дощем на кінчиках листків з'являються краплі води. Як пояснити це явище?
Маса дослідного пагона відразу після зрізання становила 10,26 г, а через 3 хв — 10,17 г. Площа листкової поверхні пагона становила 240 см2. Обчисліть інтенсивність транспірації.
Продуктивність транспірації дорівнює 6 г/л. Обчисліть транспіраційний коефіцієнт.
Дерево з площею листкової поверхні 12 м2 випарувало за 2 год 3 кг води. Обчисліть інтенсивність транспірації.
Скільки води випарує рослина за 15 хв, якщо площа її листків становить 200 см2, а інтенсивність транспірації — 5г Н2О/ дм2 • год.
Обчисліть інтенсивність транспірації рослини з площею листків 4 м2, якщо відомо, що за 45 хв вона випарувала 750 г води.
З поверхні пагона, площа листків якого становить 1,5 дм2, за 5 хв випарувалося 0,08 г води. За аналогічних умов з вільної водної поверхні площею 20 см2 за 2 год випарувалося 0,6 г води. Обчисліть відносну транспірацію.
Одну кімнатну рослину в глиняному горщику помістили в кристалізатор з водою кімнатної температури, а другу — в кристалізатор з водою, підігрітою до 30оС. Яка з рослин інтенсивніше поглинатиме воду і чому?
З листкової поверхні дерева площею 12 м2 за 2 год випарувалося 3 кг води. Обчисліть інтенсивність транспірації.
Вранці, в умовах достатньо високої вологості повітря, на кінчиках проростків та на краях листків манжетки в злаків з'являються краплі води. Які причини зумовлюють це явище?
Дві однакові посудини заповнили ґрунтом: одну — піщаним, а другу — глинистим. Грунт в обох посудинах полили до повного насичення водою (вміст води відповідає повній вологоємності ґрунту). В якій посудині буде вищим: а) загальний вміст води; б) вміст доступної для рослин води; в) мертвий запас води? Відповідь обгрунтуйте.
Простежте шлях молекули води від краплини дощу, яка потрапила в грунт, до водяної пари, яка надійшла в повітря через продихи листкової поверхні. Опишіть відповідні процеси та назвіть фізичні сили, які керують ними на кожному етапі.
Транспорт води з ґрунтового розчину до ендодерми обумовлюється осмотичними явищами. По стеблу вода піднімається за рахунок капілярних сил. Для яких рослин: а) портулаку; б) пшениці; в) соняшника; г) яблуні; д) секвої достатньо пасивного водопостачання для забезпечення своїх потреб?
Відомо, що в умовах, за яких пригнічується або припиняється транспірація, гутація сприяє транспортуванню речовин по ксилемі. Чи спостерігається гутація у водних рослин, повністю занурених у воду?
Поясніть, чому вода піднімається до вершин високих дерев, тоді як механічним усмоктувальним насосом її можна підняти не більш ніж на 10 м. Які умови необхідні для такого підйому?
Чому і як змінюється товщина стовбурів у дерев опівдні, коли напруга дії метеофакторів максимальна?
Інгібітор росту абсцизова кислота, пригнічує біосинтез гідролітичних ферментів та негативно впливає на рівень вмісту АТФ у рослинних тканинах. Як зміниться стан продихів у рослин після обприскування їх розчином і абсцизової кислоти?
Рослину посаджено в ґрунт, ґрунтовий розчин якого має осмотичний тиск 0,3 МПа. В момент посадки осмотичний тиск клітинного соку кореневих волосків 1 б а тургорний тиск 0,8 МПа. Чи зможе ця рослина жити в даному ґрунті? Поясніть.
В польових умовах на однаковому ґрунті ростуть льон і пшениця. При відсутності опадів стійке зав’ядання льону наступає при вологості ґрунту 19%, а у пшениці – при 15%. З якими особливостями рослин це пов’язано?
Як пояснити, що при загальній невеликій площі продихових щілин (не більше 1% від площі листа) інтенсивність транспірації при сприятливих умовах водопостачання наближається до інтенсивності евапорації (випарювання з вільної водної поверхні)?
На нижню поверхню листа ліщини в різні години ясного літнього дня наносили краплі ксилолу, бензолу та етилового спирту, при цьому спостерігали таке: о 5 год. ранку названі рідини не залишали на листках ніякого сліду, о 7 год. одержали плями від ксилолу та бензолу, о 9 год. одержали плями від усіх трьох рідин, а о 13 год. – плям на листі не спостерігалось. Поясніть результати досліду.
Професор Л.О.Іванов зробив такий дослід: на початку зими з пагонів бузини (без відділення їх від дерева) обережно зняли шар пробки. Бруньки, що знаходились на цих пагонах, до кінця зими загинули. Частина оголених від пробки місць була обгорнута фольгою, і бруньки на них залишились живими. Добре перезимували і бруньки на непошкоджених пагонах. Поясніть результат.
Фільтрувальний папір, просочений розчином хлориду кобальту і просушеним до яскраво-голубого кольору був прикладений до двох сторін листа дуба. З нижньої сторони листа папір порожевів через 15 хв., в той час як папір, прикладений до верхньої сторони, змінив свій колір лише через 3 години. Як пояснити одержані результати?
Пагін, зважений відразу ж після зрізання, важив 10,26 г, а через 3 хв. – 10,17 г. Площа листя пагона дорівнює 240 см2. Знайти інтенсивність транспірації.
Сіянець був двічі зважений з інтервалом 5 хв. Результат першого зважування 2,52 г, а другого – 2,49 г. Після цього рослину висушили до абсолютно сухого стану, причому її маса становила 1,02 г. Знайти економність транспірації (швидкість витрачення запасу води). Відповідь виразити в % за годину.
Визначити економність транспірації за наступними даними: інтенсивність транспірації 25г/м2 , площа листя 50 см2 , сира маса рослини 20г, абсолютно суха маса – 9г.
Дерево за одну годину випарувало 500 г, а коренева система всмоктала за цей же час 450 г води. Які умови зовнішнього середовища могли викликати таке явище? Як це відіб'ється на рослині?
Як пояснити зав'ядання листя в жаркий літній день при достатній кількості вологи в ґрунті і ліквідації водного дефіциту вночі?
Рослину витримали декілька годин в темряві, а потім виставили на пряме сонячне світло. Як зміниться при цьому транспірація? Чому?
В одному з дослідів професора Л.О.Іванова 20-річна сосна була спиляна 3/ХІ, зріз пня був старанно змазаний салом і закритий плівкою, після чого періодично визначалась вологість деревини пня, яка виявилась рівною: 3/ХІ - 60,2% 5/ХІ - 62,2% 9/Х1 -63,7%. Як пояснити одержані результати?
Як пояснити "плач" берези при пораненні стовбура ранньою весною і відсутність цього явища влітку?
В двох посудинах з ґрунтом при однакових умовах виростили проростки кукурудзи. Потім одну посудину помістили в камеру з водою кімнатної температури, а другу - в камеру з водою, підігрітою до 30°С, після чого обидві посудини закрили скляними ковпаками. У яких проростків буде спостерігатися більш інтенсивна гутація? Як це пояснити?
Гілка плакучої верби була зрізана і поставлена в банку з водою. Банку з гілкою закрили скляним ковпаком. Чи буде спостерігатися гутація у цієї гілки? Чому?
Двохрічна гілка сосни зрізана з дерева, нижня частина її очищена від хвої, після чого гілку поставили в банку з розчином червоної фарби (еозину) .Через тиждень зробили поперечний зріз вище рівня рідини в банці. Які частини стебла будуть: а) інтенсивно забарвлені; б) слабо забарвлені; в) зовсім не забарвлені фарбою? Який висновок можна зробити на основі цього досліду?
Дві гілочки бузку, що підв'яли, поставлені в посудину з водою, при чому одній із гілок зріз поновили під водою. Яка з гілок швидше і повніше зможе відновити свій тургор? Чому?
Поясність, виходячи із аналізу водяного балансу рослин: а) чому рослини, що зав’яли удень, вночі повертаються до тургорного стану; б) з якою метою черенки рослин, занурені у пісок для укорінення, покриваються скляним ковпаком?
Як пояснити, що хвоя сосни, яка витримує зимою морози до -40С0, влітку гине при штучному охолодженні до -8°С?
Чому біла акація вимерзає в Санкт-Петербурзі і благополучно зимує в Саратові не дивлячись на те, що морози в Саратовській області значно сильніші?
Що більш небезпечно для рослин: зимові морози чи весняні заморозки? Поясніть.
Яке листя швидше в'яне при ґрунтовій засусі: верхнє чи нижнє? З чим це пов'язано?
Чому сукуленти відрізняються повільним ростом?
Які фізіологічні показники можна використати для визначення строку поливу рослин? Чому ці показники більш надійний критерій потреби рослин в черговому поливі, чим візуально спостерігання зав'ядання листків?
Чому при вирощуванні рослин на поливних ділянках необхідно використовувати підвищені дози мінеральних добрив?
Вкажіть, якими шляхами нестача води може впливати на ріст пагонів. Який ефект зберігається, навіть якщо рослина одержить пізніше достатню кількість води? Чому?
Що призводить до всмоктування води коренями: а/ при інтенсивній транспірації, б/ при слабкій транспірації? Який найбільш вірогідний шлях руху води із ґрунту в ксилему? Чи залежить всмоктування води коренями в двох вказаних вище випадках від якоїсь структурної особливості кореня? Поясніть свою відповідь.
Фермери рідко вносять добрива під посіви під час засухи, так як вони на досвіді переконались в тому, що це може принести шкоду, Поясніть, чому це так.
Посуха і засоленість ґрунту в якійсь мірі схоже впливають на всмоктування води рослиною. Вкажіть, чим це пояснюється,
У рослин, корені яких занурені в чисту воду, при додаванні до неї солі може спостерігатися тимчасове зав'ядання, але через деякий час їхня тургоресцентність поновлюється. Поясніть це явище.
Чому: а) вітер посилює транспірацію? б) опушеність листя зменшує його нагрівання на сонячному світлі?
Деякі бактерії викликають зав'ядання заражених рослин в умовах, коли здорові рослини залишаються тургоресцентними. Які можливі механізми такої дії?
Як можна змінити швидкість руху води в стовбурі дерева не порушуючи його цілісності?
Що перешкоджає розриву водяних ниток в ксилемі? Чому вважається, що розрив все ж можливий?
Відкривання продихів пояснюється тим, що: а) всмоктується калій, б) в результаті цього виникає необхідна осмотична сила, в) всередині замикаючих клітин цією осмотичною силою виникає тиск, який приводить до відкривання продихів. Опишіть експериментальні методи, за допомогою яких можна перевірити ці твердження.