- •Загальні правові засади інституту договірного права
- •Загальні положення про договір (контракт)
- •Загальні правові засади інституту договірного права
- •1.2. Принципи підприємницької діяльності
- •1.3. Суб’єкти підприємництва
- •1.4. Види та умови здійснення підприємницької діяльності
- •2.2. Умови дійсності правочинів. Недійсність правочинів
- •2.3. Правові наслідки недодержання сторонами вимог закону при вчиненні правочину
- •2.4. Нотаріальне посвідчення правочинів
- •3.2. Класифікація цивільних зобов’язань
- •3.3. Принципи зобов’язального права
- •3.4. Суб’єкти та об’єкти цивільних зобов’язань
- •3.5. Зміст цивільних зобов’язань
- •3.6. Підстави виникнення зобов’язально-правових відносин (зобов’язань)
- •Модуль 2 загальні положення про договір (контракт)
- •4.2. Зміст і тлумачення договору
- •4.3. Порядок і способи укладення договору
- •4.1. Договір як універсальний засіб саморегуляції суспільних відносин
- •4.2. Зміст і тлумачення договору
- •4.3. Порядок і способи укладення договору
- •4.4. Структура, форма договору та правові наслідки порушення порядку його укладення
- •5.2. Заміна сторін за договором
- •5.3. Зміна (новація), припинення договору та їх правові підстави
- •6.1. Загальні засади забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •6.2. Неустойка як захід забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •6.3. Договір поруки
- •6.4. Гарантія
- •6.5. Завдаток
- •6.6. Застава як спосіб забезпечення зобов’язання
- •6.7. Притримання
- •7.2. Види договірної відповідальності
- •7.3. Умови договірної відповідальності
- •6.2. Інтегровані договори
- •6.3. Нетипові договори
- •6.4. Особливості публічно-правових договорів
3.2. Класифікація цивільних зобов’язань
Різноманітність цивільних зобов’язань потребує відповідної їх класифікації, яку може бути проведено за наступними критеріями:
Залежно від спрямованості:
Регулятивні зобов’язання – зобов’язання, що спрямовані на регулювання відносин між суб’єктами в нормальному (непорушеному) стані, наприклад, договірні відносини, які здійснюються без порушень;
Охоронні зобов’язання – зобов’язання, які спрямовані на регулювання відносин між суб’єктами в аномальному (порушеному) стані та спрямовані на їх відновлення, наприклад, деліктні зобов’язання.
Залежно від підстав виникнення зобов’язальних правовідносин:
Зобов’язання, що виникають з правочинів, до них, зокрема, належать договірні зобов’язання та зобов’язання, що виникають з односторонніх правочинів;
Зобов’язання, що виникають з неправомірних дій, до них належать зобов’язання, що виникають з деліктів та кондиційні зобов’язання;
Зобов’язання, що виникають з інших юридичних фактів – охоплюють зобов’язання, в основі виникнення яких лежать юридичні вчинки та події.
Залежно від співвідношення прав та обов’язків учасників:
Односторонні зобов’язання – в таких зобов’язаннях одну сторону наділено виключно правами стосовно іншої сторони, а іншу сторону – лише обов’язками, наприклад, за деліктними зобов’язаннями одну сторону наділено виключно правом вимагати відшкодування шкоди, а іншу – зобов’язаннями здійснити таке відшкодування;
Двосторонні (взаємні) зобов’язання – в таких зобов’язаннях кожну з сторін наділено взаємними (кореспондуючими) правами та обов’язками щодо одна одної, наприклад, за договором купівлі-продажу кожну із сторін наділено стосовно іншої правами та обов’язками.
Залежно від характеру правових зв’язків між суб’єктами:
Прості зобов’язання – сторони наділені лише по одному взаємопов’язаному праву та обов’язку, наприклад, договір позики;
Складні зобов’язання – у сторін є поде кілька взаємопов’язаних прав та обов’язків, наприклад, у договорі підряду.
Залежно від визначення об’єкта зобов’язання:
Зобов’язання з конкретно визначеним об’єктом;
Альтернативні зобов’язання – у таких зобов’язаннях боржник повинен вчинити на користь кредитора за власним вибором одну або декілька дій, які передбачено в зобов’язанні, або відмовитися від вчинення однієї з передбачених дій, наприклад, за договором особа повинна або передати певну річ, або оплатити її вартість. Логічна конструкція цього виду зобов’язань опосередковується алгоритмом: або – або;
Факультативні зобов’язання – у таких зобов’язаннях боржник повинен вчинити на користь кредитора конкретну дію чи відмовитись від її вчинення, а у разі невиконання цього зобов’язання – вправі замінити його іншим конкретно визначеним зобов’язанням, наприклад, за зобов’язанням особа повинна передати певну річ, а у разі невиконання цього зобов’язання особа повинна передати іншу річ. Логічна конструкція цього виду зобов’язань опосередковується алгоритмом: якщо ні – то.
Залежно від значимості цивільних зобов’язань:
Основні зобов’язання – зобов’язання, які можуть існувати самостійно, наприклад, договір купівлі-продажу;
Додаткові (акцесорні) зобов’язання – зобов’язання, які забезпечують належне виконання основного зобов’язання та виникають та існують лише за умови існування основного, наприклад, зобов’язання із застави, яке забезпечує виконання зобов’язання за кредитом.
Залежно від того, наскільки їх виконання залежить від персоніфікації суб’єктів:
Неперсоніфіковані зобов’язання – зобов’язання, у яких для виконання зобов’язання не має значення суб’єкт зобов’язання;
Фідуціарні (особистісні) зобов’язання – у яких зобов’язання повинно бути виконано конкретною особою чи перед конкретною особою, а у разі відсутності цієї особи вони не переходять у правонаступництво та припиняються, наприклад, зобов’язання із відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.