- •Загальні правові засади інституту договірного права
- •Загальні положення про договір (контракт)
- •Загальні правові засади інституту договірного права
- •1.2. Принципи підприємницької діяльності
- •1.3. Суб’єкти підприємництва
- •1.4. Види та умови здійснення підприємницької діяльності
- •2.2. Умови дійсності правочинів. Недійсність правочинів
- •2.3. Правові наслідки недодержання сторонами вимог закону при вчиненні правочину
- •2.4. Нотаріальне посвідчення правочинів
- •3.2. Класифікація цивільних зобов’язань
- •3.3. Принципи зобов’язального права
- •3.4. Суб’єкти та об’єкти цивільних зобов’язань
- •3.5. Зміст цивільних зобов’язань
- •3.6. Підстави виникнення зобов’язально-правових відносин (зобов’язань)
- •Модуль 2 загальні положення про договір (контракт)
- •4.2. Зміст і тлумачення договору
- •4.3. Порядок і способи укладення договору
- •4.1. Договір як універсальний засіб саморегуляції суспільних відносин
- •4.2. Зміст і тлумачення договору
- •4.3. Порядок і способи укладення договору
- •4.4. Структура, форма договору та правові наслідки порушення порядку його укладення
- •5.2. Заміна сторін за договором
- •5.3. Зміна (новація), припинення договору та їх правові підстави
- •6.1. Загальні засади забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •6.2. Неустойка як захід забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •6.3. Договір поруки
- •6.4. Гарантія
- •6.5. Завдаток
- •6.6. Застава як спосіб забезпечення зобов’язання
- •6.7. Притримання
- •7.2. Види договірної відповідальності
- •7.3. Умови договірної відповідальності
- •6.2. Інтегровані договори
- •6.3. Нетипові договори
- •6.4. Особливості публічно-правових договорів
Загальні правові засади інституту договірного права
Лекція 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
План:
1.1. Поняття та зміст підприємництва
1.2. Принципи підприємницької діяльності
1.3. Суб’єкти підприємництва
1.4. Види та умови здійснення підприємницької діяльності
1.1. Поняття та зміст підприємництва
Ринкова економіка зумовлює необхідність свободи підприємницької діяльності, за якою структура і характер суспільного виробництва буде визначатися попитом на товар, який, у свою чергу, буде зумовлюватись потребами громадянського суспільства. Суспільне виробництво в умовах ринкової економіки підпорядковане доволі суворим законам ринку – виробляти те, що користується попитом. Отже, спрацьовує ринковий закон – «попит породжує пропозицію». Неякісна, морально застаріла, малоефективна, екологічно небезпечна продукція в умовах ринку попитом користуватися не буде і, отже, не буде стимулу для її виробництва. Але досягти цього можна лише в умовах вільної ринкової конкуренції, коли підприємці будуть змагатись між собою за конкурентоздатність своєї продукції, за збільшення ринкової частки. Саме ці фактори обумовлюють необхідність створення найбільш сприятливих організаційно-правових умов для розвитку підприємницької діяльності в Україні.
Підприємництво, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (ГКУ), це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями ) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
З цього визначення випливають певні необхідні правові вимоги до підприємницької діяльності, а саме:
насамперед, це діяльність з власної ініціативи, яка носить систематичний характер (тобто підприємець проводить свою діяльність на власний розсуд, без будь-яких застережень. Безумовно, ця ініціатива буде обумовлюватись потребами ринку. Підприємницька діяльність повинна носити постійний характер);
підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик підприємця (тобто підприємець приймає на себе будь-які наслідки підприємницької діяльності як позитивні, так і негативні. Держава за борги підприємця відповідальності не несе, випадкова загибель майна підприємця також покладається на нього);
метою підприємницької діяльності є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (тобто характерною ознакою підприємницької діяльності є її комерційний характер.
Стаття 42 Конституції України зазначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Даною статтею також закріплено держані зобов’язання щодо захисту конкуренції у підприємницькій діяльності – «не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. ... Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів».
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених чинним законодавством, на вибір підприємця.