1.2.5 Несприятливі природно – антропогенні процеси Чугуївського району.

Негативні чинники антропогенного та природного походження, що впливають на стан навколишнього середовище, перш за все відносять до несприятливих природно-антропогенних процесів, які можуть призводити до порушення стану природних компонентів, становити загрозу для життєдіяльності населення та викликати суттєве погіршення екологічної ситуації та господарської діяльності. До таких явищ на території Чугуївського району можна віднести такі процеси: водну та вітрову ерозію, зсуви, підтоплення [3,12].

Вітрова та водна ерозія грунтів є справжнім стихійним лихом. Цей природний процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства, нераціональної організації території, використання застарілих методів обробітку грунтів та цілого ряду інших причин [3].

Водна та вітрова ерозія на території Чугуївського району набула досить великого поширення. Ступінь еродованості с/г угідь району складає 55,2 %, а еродованість ріллі досягла 34,8 %. Причому водна ерозія ріллі складає 41,4 %, а вітрова лише 2,1 % (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 - Характеристика еродованості ріллі (вітрова ерозія)

Чугуївського району [29]

Площа с.-г. угідь, га	Площа ріллі, га	У т.ч. піддана вітровій ерозії		3 них за ступенем еродованості
				слабо		середньо			Сильно
		Площа, га	% до ріллі	Площа, га	% до ріллі		Площа, га	% до ріллі		Площа, га	%до Ріллі
71004,4	46806,0	671,0	2,1	543,0	1,2		128,0	0,27		0,0	0,0

Головною причиною активації ерозійних процесів є високий ступінь розораності земель (38,8 %), малий відсоток лісистості (25,2 %). Водна та вітрова ерозія характерна для крутих схилів балок, ярів та річкових долин району.

Спостерігається еродованість орних земель, розташованих на схилах із крутизною до 2°. Першочерговими заходами щодо вирішення цієї проблеми є: збільшення насаджень полезахисних лісосмуг; використання заходів націлених на зменшення поверхневого стоку (мульчування, щілювання, кротування); регулювання снігозатримання (створення водорегулюючих лісосмуг, прибалкових та прияружних лісосмуг); введення та використання контурно-меліоративної системи землеробства; виведення середньо- та сильно еродованих земель з сільськогосподарського використання (в умовах Чугуївського району, як показують розрахунки спеціалістів, необхідно зменшити площі ріллі майже на 29 %) [11].

Подальше використання земель, які виводять з ріллі, слід планувати на основі спеціально складених проектів для кожного господарства, де загальне правило, запропоноване спеціалістами, наступне: землі на схилах 2-5°, як менш небезпечні в ерозійному відношенні, використовувати під високо інтенсивні сіножаті; землі на схилах 5-10° - відводити під пасовища з покращенням травостоїв; землі на схилах 10-15°, а також генетично малорозвинені ґрунти використовувати під суцільне заліснення. При чому, відношення площі ріллі до площі екологічно стійких угідь (сіножаті, пасовища, ліси тощо) повинна бути не більше за одиницю.

Таке явище як підтоплення для території Чугуївського району є досить поширеним. Підтоплення ґрунтовими водами території Чугуївського району є однією з причин погіршення екологічного і санітарного стану, умов експлуатації житлового фонду та інженерних мереж забудованих територій.

При підтопленні погіршуються санітарно-гігієнічні умови проживання населення, псується житло, інженерні комунікації, ускладнюється експлуатація заглиблених частин будівельних споруд. В умовах підтоплення істотно зменшується врожайність сільськогосподарських культур[26].

На території міст та інших населених пунктів відбуваються процеси зміни рельєфу: загальне нівелювання, згладжування геоморфологічних меж на поверхні, зникнення природного мікрорельєфу, поява антропогенного мікрорельєфу, що сприяє винекненню неблагоприємних екологічних ситуацій: підтоплення та заболочування території, активації ерозійних процесів. До територій, що потерпають від підтоплень у Чугуївському районі відносяться такі населені пункти, (що знаходяться в заплавах річок):

с. Миколаївка, с. Малинівка та ін..

Небезпечним явищем на території Чугуївського району є зсуви. Основними типами зсувів на території району можна визначити зсуви видавлення та зсуви течії. Основними факторами утворення зсувів є рельєф (крутизна схилів) (табл. 1.6) - схили з крутизною 3 та більше градусів вважаються зсувонебезпечними,, геологічна будова, гідрокліматичні особливості (характер і кількість опадів, модуль стоку та ін.) та інженерно- господарська діяльність людини. Вони проявляються здебільшого там, де мало місце необмірковане втручання людини в природні процеси: розорювання крутих схилів; забудова схилів балок та ярів та ін. У межах району найбільш зсувонебезпечними ділянками є схили балок у околицях селища Кам’яна Яруга, Бабчанка та ін.[23].

Таблиця 1.6 - Експлікація земель Чугуївського району за ухилом

Ухил,0	<1	1-2	2-3	3-5	5-7	7-10	10-15	>15
Площа, га	18295	19300	12799	12447	737	250	5	0
%	27,79	29,31	19,44	18,91	4,16	0,32	0,01	0

Площа зсувонебезпечної території з крутизною схилів більше 3 градусів у Чугуївському районі складає 12481 гектарів або 19,2 %. Посилюють зсувонебезпечність схилів балок їх розорання та ненормоване випасання худоби. Крім того зсуви схилів балок можуть бути результатом підтоплення території.

На території району мають місце і такі несприятливі процеси як заболочування ґрунтів, що складає 2,9% від загальної площі району Внаслідок підйому рівня ґрунтових вод, в селищах вода заливає льохи, через це стан питної води значно погіршується. Це явище характерне для земель, що розташовані на заплаві р. Уди, Сів. Дінець. Засолення та осолонцювання ґрунтів - складає 1,6 % від ріллі. Цей процес має місце через застосування науково не обгрунтованих меліоративних заходів (зрошення мінералізованими водами). Підкислення ґрунтів - складає 4,5% від загальної площі району. Підкислення сільскогосподарських ґрунтів відбувається за рахунок застосування фізіологічно кислих добрив, що не є науково обґрунтованим заходом [18].

До числа несприятливих кліматичних явищ в Чугуївському районі відносяться часті зливи в теплий період року, що призводить до активації лінійної та площинної ерозії, підтоплення населених пунктів. Крім того, на територіях, де присутні джерела забруднення, під час зливових дощів відбувається інтенсивний змив забруднюючих речовин до поверхневих та підземних вод, суттєво погіршує якість колодязних вод[16].