Висновок

1). Чугуївський район має індустріально – аграрну спрямованість господарства. Довкілля Чугуївського району піддається значному антропогенному навантаженню з боку стаціонарних та пересувних джерел забруднення. У районі 13 промислових підприємств семи галузей, розвинений автомобільний і залізничний транспорт. Щільність викидів автотранспортом забруднюючих речовин становить у середньому 5654,9 кг /км².

2). Визначили метеорологічний потенціал атмосфери (самоочисну здатність) території Чугуївського району за допомогою коефіцієнта (^км ), який характеризує переважання тих чи інших процесів (накопичення або розсіювання) протягом року. В результаті розрахунків метеорологічного потенціалу атмосфери Чугуївського району встановлено, що його значення (К_м) = 0,4, тобто - К_м < 1. Отже в районі переважають процеси, які сприяють самоочищенню атмосфери розсіювання забруднюючих речовин та виявляє здатність до самоочищення атмосфери, незважаючи на те, що на його території розташовані досить потужні промислові підприємства.

3). Температурний режим і кольоровість води суттєво впливають на біотичну складову потенціалу стійкості водних об'єктів. З фондових матеріалів Харківського обласного центру з гідрометеорології визначено, що кольоровість води річки Сів. Дінець становить 0,8, а кількість днів з температурою води понад +16°С становить 115.Отже біотична складова стійкості р. Сіверський Дінець дорівнює Б=0,25

Таким чином, значення природного потенціалу самоочищення р. Сів Дінець становитиме: В=8,5. З отриманих результатів можна сказати, що р Сіверський Дінець має середній показник природного потенціалу самоочищення.

3). Ґрунтовий покрив території Чугуївського району є типовим для лісосте пу і відрізняється великою різноманітністю. Стійкість чорноземів типових середньо гумусних Чугуївського району складає: ^ 100С26 _{= 52} 50

Оцінюючи (Г) стійкость чорнозему типового середньогумусного за Барановським В.А. [4], відносимо цей тип ґрунту до середньостійких ґрунтів, які стійкі до техногенного впливу, але за умов нераціонального використання, затоплення та підтоплення родючих земель виникає загроза стрімкого зниження потенціалу їх самовідновлення.

4). Біотичний потенціал — це властивість ландшафту (особливо природно-заповідних об'єктів) зберігати або відновлювати генофонд, біологічне різноманіття і стійкість екосистем різного рівня. Отримані значення гідротермічного потенціалу продуктивності фітомаси - 5,4 та фактичного приросту фітомаси - 119,6 є середнім та типовим для лісостепового ландшафту, до якого і належить Чугуївський район.

5). Негативні чинники антропогенного та природного походження, що впливають на стан навколишнього середовище, перш за все відносять до несприятливих природно-антропогенних процесів, які можуть призводити до порушення стану природних компонентів, становити загрозу для життєдіяльності населення та викликати суттєве погіршення екологічної ситуації та господарської діяльності. До таких явищ на території Чугуївського району можна віднести такі процеси: водну та вітрову ерозію, зсуви, підтоплення.

6). Хімічний аналіз відібраних зразків проб свідчить про те, що важкі метали здатні накопичуватися і повільно виводяться. Найбільше важких металів накопичується в лісовій підстилці та в корінні дерев. Це можно пояснити тим, що лісова підстилка і коріння сосни є головними накопичувачами усіх елементів, наявних у біогеоценозі. Лісова підстилка виступає основним джерелом повернення в грунт органічних та зональних речовин. Власне лісова підстилка – це верхній генетичний горизонт лісових грунтів. Вона утворюється протягом років із опадаючого листя, хвої, гілок, квіток, плодів, шишок тощо.

Вміст хімічних металів в корінні сосни порівнюючи з лісовою підстилкою можно сказати, що перевищення хімічних металів становить для феруму у 100,03 рази, для купруму у 3,77 рази, для нікелю у 31,13 рази, для хрому у 7,4 рази. Значне перевищення мангану спостерігається в лісовій підстилці у 3,84, для цинку у 1,49 рази, для плюмбуму у 4,6 рази, для алюмінію у 7,5.

Розглянувши всі інші зразки проб можно сказати, що накопичення важких металів відбувається нерівномірно і перш за все це залежить від здатності рослин накопичувати ті чи інші елементи, наявних у біогеоценозі.

7). Перевищення ГДК за даними результатами спостерігалося в грунті на глибині 0-10см для хрому в 1,4 рази. Це свідчить про те, що верхні шари грунту здатні більше накопичувати хімічні елементи, ніж нижчі шари грунту.

Метали, для яких не встановлено ГДК порівнювалися із фоновим вмістом для данного типу грунтів. Як бачимо, вміст кадмію на глибині 0 – 10 см перевищує фон у 0,8 рази, на глибині 10 -20 см – у 1,4 рази. Вміст заліза перевищує фонові значення на глибині 0 – 10 см у 2,49 рази, а на глибині 10 – 20 см – у 1,935 рази.