2.3 Результати дослідження

Результати лабораторних аналізів зразків грунту показані в таблиці 2.1. як видно з даних, наведених в таблиці 2.1, перевищення ГДК спостерігається в хромі на глибині 0 -10 см, у всіх інших варіантах вміст жодного із металів на не перевищує ГДК.

Перевищення ГДК за даними результатами спостерігалося в грунті на глибині 0-10см для хрому в 1,4 рази. Це свідчить про те, що верхні шари грунту здатні більше накопичувати хімічні елементи, ніж нижчі шари грунту.

Метали, для яких не встановлено ГДК порівнювалися із фоновим вмістом для данного типу грунтів. Як бачимо, вміст кадмію на глибині 0 – 10 см перевищує фон у 0,8 рази, на глибині 10 -20 см – у 1,4 рази. Вміст заліза перевищує фонові значення на глибині 0 – 10 см у 2,49 рази, а на глибині 10 – 20 см – у 1,935 рази.

Таблиця 2.1 – Вміст металів у грунті, мг/кг [за автором]

Елемент	Визначена концентрація на глибині:		ГДК хімічних елементів	Фон
	0- 10 см	10-20 см
Fe	4,98	3,87	-	2,00
Mn	37,6	19,6	50,00	43,00
Zn	10,6	2,44	23,00	0,10
Cu	1,0	0,88	3,00	0,50
Ni	1,2	1,26	4,00	1,00
Pb	2,38	2,31	6,00	0,50
Аl	3,2	3,16	-	-
Co	1,06	0,96	5,00	0,50
Cr	8,45	2,46	6,00	0,10
Cd	0,08	0,14	-	0,10

Для усіх інших варіантів також спостерігається перевищення фонових значень для даного типу грунту, що свідчить про безперечну забрудненість грунтів (рис. 2.3 – 2.4).

Рисунок 2.3 - Вміст металів у грунті на глибині 0 – 10 см [за автором]

Рисунок 2.4 – Вміст металів у грунті на глибині 10 – 20 см [за автором]

Просторовий розподіл металів у грунті наступний: пік концентрація у верхніх шарах грунту (у данному випадку на глибині 0 – 10 см), потім спостерігається зниженя важких металів у грунті на глибині 10 – 20 см. проте вміст більшості металів у грунті коливається незначно (рис.2.5).

Рисунок 2.5 - Вміст металів у грунті на різній глибині [за автором]

Як видно із рисунку 2.5,виняток у загальному просторовому розподілі металів у грунті становить для Fe, Mn, Zn, Cr, концентрація яких найбільша, для відібраних зразків на різній глибині.

Результати хімічного аналізу лісної підстилки, коріння та кори сосни, а також кропиви наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Вміст металів у пробах рослин, мг/кг [за автором]

Елемент	Визначена концентрація:
	Лісова підстилка	Коріння дерев (сосни)	Кора дерев (сосна)	Кропива
Fe	5,72	576,03	602,52	14,9
Mn	112,9	29,15	15,97	9,4
Zn	12,6	8,45	10,26	1,4
Cu	1,02	3,85	3,37	2,0
Ni	1,29	40,16	0,47	0,44
Pb	2,4	0,52	5,11	0,31
Аl	3,3	0,44	1,62	0,9
Co	1,1	0,92	3,51	0,17
Cr	12,5	92,98	3,55	0,12
Cd	0,02	0,33	0,298	0,14

За даними результатів хімічного аналізу можна спостерігати значне накопичення таких металів як: ферум, манган, нікель, хром,а також цинк.

Вміст всіх інших металів незначний, для даних зразків проб (рис 2.6).

Рисунок 2.6 – Вміст металів у відібраних зразках рослинного походження [за автором]

Згідно отриманих даних, що зображено графічно на рис. 2.7 – 2.10, відмічаємо, що в корінні сосни та в лісовій підстилці відбувається найбільше накопичення важких металів порівняно з іншими зразками проб. Це можно пояснити тим, що лісова підстилка і коріння сосни є головними накопичувачами усіх елементів, наявних у біогеоценозі. Лісова підстилка виступає основним джерелом повернення в грунт органічних та зональних речовин. Власне лісова підстилка – це верхній генетичний горизонт лісових грунтів. Вона утворюється протягом років із опадаючого листя, хвої, гілок, квіток, плодів, шишок тощо.

Вміст хімічних металів в корінні сосни порівнюючи з лісовою підстилкою можно сказати, що перевищення хімічних металів становить для феруму у 100,03 рази, для купруму у 3,77 рази, для нікелю у 31,13 рази, для хрому у 7,4 рази. Значне перевищення мангану спостерігається в лісовій підстилці у 3,84, для цинку у 1,49 рази, для плюмбуму у 4,6 рази, для алюмінію у 7,5 (рис 2.7). Це свідчить про те, що ці елементи найбільше здатні накопичуватися у лісний підстилці та корінні дерев.

Рисунок 2.7 – Концентрація визначених хімічних елементів в лісовій підстилці та корінні сосни [за автором]

Порівнюючи вміст хімічних металів в системі коріння сосни - кора сосни, можно сказати за даними результатами, що накопичення важких металів відбувається нерівномірно. Перевищення вмісту металів у корінні сосни, становить для маргану у 1,82 рази, для нікелю у 85,4 рази, для хрому у 26,19 рази. Перевищення вмісту металів у корі сосни становить для феруму у 1,04 рази, для цинку у 1,2 рази,для плюмбуму у 9,82 рази, для алюмінію у 3,68 рази, для кобальту у 3,8 рази.

Рисунок 2.8 - Концентрація визначених хімічних елементів у корінні та корі сосни [за автором]

Рисунок 2.9 - Визначена концентрація хімічних елементів в кропиві та корі сосни [за автором]

Рисунок 2.10 - Визначена концентрація хімічних елементів в кропиві та лісовій підстилці [за автором]

Розглянувши всі інші зразки проб можно сказати, що накопичення важких металів відбувається нерівномірно і перш за все це залежить від здатності рослин накопичувати ті чи інші елементи, наявних у біогеоценозі.