- •Лекція 4.
- •Домінантні стани
- •Фрустрація
- •Бездіяльність
- •Збудження
- •Депресивні стани
- •Нічна психіка
- •Ейфорія
- •Тривога та її похідні
- •Астенії
- •Безсоння
- •Не 2.2. Заняття 5. Практичне. Психопрофілактика станів ризику
- •Методика експрес-діагностування неврозу к.Хека та X.Хесса
- •Тест «Яка ваша стійкість щодо стресу?» (за в.М.Панкратовим)
- •Методика оцінки стресостійкості та соціальної адаптації Холмса та Раге
Не 2.2. Заняття 5. Практичне. Психопрофілактика станів ризику
Мета: Сформувати навички психодіагностики та психопрофілактики станів ризику.
Питання:
Які стани називають станами ризику?
Що ви розумієте під поняттям «тензійні стани»?
«активацій стани»?
«тонічні стани»?
«гострі кризові стани»?
3. На яких основних засадах ґрунтується профілактика станів ризику?
Практичні завдання: 1. Розділіть аркуш паперу на 6 колонок. Пригадайте, які стани ризику виникали у вас протягом останнього року. Запишіть ті з них, які доводилося найчастіше переживати, у першу колонку. Які чинники сприяли їхньому розвиткові? Запишіть їх у дугу колонку навпроти станів. Чим нашкодили вам ці чинники? А яку користь вони вам принесли? що вам подарували? що навчили робити? Запишіть шкоду і користь від кожного чинника навпроти кожного з них відповідно у третю і четверту колонки. Що ви зробили тоді, щоб пережити ці стани ризику? Запишіть ці дії у п’яту колонку. А що ще можна було б зробити, щоб їх подолати? Запишіть відповідь у шосту колонку. Ще раз перегляньте свої записи і зробіть для себе висновок-пораду. Запишіть його нижче. Чого навчила вас ця вправа?
2. Опрацюйте методики для визначення ймовірності виникнення станів ризику (Додатки 2, 3, 4).
3. Запропонуйте 4-5 технік психопрофілактики станів ризику, охарактеризуйте їх.
Завдання для самостійної роботи:
1. Опрацюйте статті:
а) Некрасова Ю. Б. О психических состояниях, их диагностике, управлении и направленном формировании. //Вопросы психологии. - 1994 - №6.
б) Москвин В. А. Межполушарная асимметрия и проблема алкоголизма. //Вопросы психологии. - 1999. - №5
Теми рефератів:
«Психічні стани як показники і як детермінанти здоров’я»
«Роль фрустрації у формуванні психологічного здоров’я особистості»
«Саморегуляція як метод подолання станів ризику»
«Техніки оптимізації станів ризику »
Література:
Бодров В. Проблема преодоления стресса //Психолог. ж-л. – 2006. – Т. 27, № . – С. 122 – 134.
Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М.,1984. – С. 31 – 78.
Леви В. Искусство быть собой. – М., 1991.
Линдеман Х. Аутогенная тренировка. – М.,1985.
Панкратов В.Н. Саморегуляция психического здоровья: Практическое пособие. – М., 2001. – С. 115 - 208.
Петров Н.Н. Аутогенная тренировка для Вас. – М., 1990.
Куликов Л.В. Психогигиена личности. Вопросы психологи-ческой устойчивости и психопрофилактики. – С-Пб., 2004. – С. 218 – 292.
Романовська Д.Д. Як зняти емоційне напруження, або Що таке релаксація? //Практична психологія та соц. робота. – 2002. - № 2. – С. 23 - 33.
Фролова Ю.Г. Самоконтроль и здоровье человека. //Вестн. Белорус. ун-та . Сер. 3., - 2000. - №1. – С. 50 – 55.
Додаток 2
Методика експрес-діагностування неврозу к.Хека та X.Хесса
Інструкція: Ознайомившись із питанням або судженням, дайте відповідь «Так» або «Ні».
Я внутрішньо напружений(а)?
Я часто так сильно у щось занурений(а), що не можу заснути.
Я почуваю себе легко вразливим.
4.Мені важко заговорити з незнайомими людьми.
5.Часто чи без особливих причин у мене виникає почуття байдужості й втоми.
У мене часто виникає відчуття, що люди мене критично розглядають.
Чи часто Вас переслідують марні, даремні думки, котрі не виходять із голови, хоч Ви і намагаєтесь їх позбутися?
Я доволі нервовий(а).
Мені здається, що мене ніхто не розуміє.
Я досить дратівливий(а).
Якби проти мене не були налаштовані, мої справи просувалися би більш успішно.
Я надто близько й надовго приймаю до серця неприємності.
Навіть думка про можливу невдачу мене хвилює.
У мене були дуже дивні й незвичайні переживання.
Чи буває Вам то радісно, то сумно без видимих причин?
Протягом всього дня я мрію і фантазую більше, ніж потрібно.
Чи легко змінити ваш настрій?
Я часто борюся з собою, щоб не показати свою сором’язливість.
Я хотів би бути таким же щасливим, якими мені здаються інші люди.
Інколи я тремчу чи відчуваю напади лихоманки.
Чи часто змінюється Ваш настрій у залежності від серйозної причини чи без неї?
Чи переживаєте Ви інколи почуття страху навіть при відсутності реальної небезпеки?
Критика чи догана мене дуже вражають.
Часом я буваю таким(ою) занепокоєним(ою), що навіть не можу всидіти на одному місті.
Чи непокоїтеся Ви інколи надто сильно через незначні речі?
Я часто відчуваю незадоволення.
Мені важко сконцентруватися при виконанні будь-якого завдання чи роботи.
Я роблю багато такого, у чому приходиться каятися.
У більшості я щасливий.
Я недостатньо впевнений(а) в собі.
Інколи я здаюся собі дійсно нікчемним(ою).
Часто я почуваю себе просто погано.
Я багато копаюся в собі.
Я страждаю від почуття неповноцінності.
Інколи у мене все болить.
У мене буває гнітючий стан.
У мене щось з нервами.
Мені важко підтримувати розмову при знайомстві.
Сама важка боротьба для мене - це боротьба с самим(ою) собою.
Чи відчуваєте Ви інколи, що труднощі великі і непереборні?
Обробка даних
Підрахуйте кількість ствердних відповідей. Результат, вищий за 24 бали свідчить про високу ймовірність неврозу.
Додаток 3