ЮНiСЕФ розробив засади набуття жiнками рiвних прав, зробивши наголос на наступних п’яти елементах:

Соцiальний захист -- Яким є становище жiнок у порiвняннi з чоловiками щодо харчування i доходiв? Визначення цього необхiдне для виявлення iстотної соцiальної нерiвностi.

Досяжнiсть соцiальних послуг -- Наскiльки значною є недоступнiсть для жiнок таких послуг як освiта i професiйне навчання, якi складають життєво необхiдний елемент соцiального розвитку?

Обiзнанiсть -- Чи обiзнанi жiнки iз соцiальнiими й полiтичними чинниками, що перешкоджають їхньому соцiальному проiресовi? Цi чинники, часто замаскованi традицiями i давнiми та загальновизнаними соцiальними нормами, необхiдно розвiнчати, якщо жiнки хочуть полiпшити своє становище.

Участь -- Наскiльки повно i чи на рiвних правах жiнки представленi в проiрамному плануваннi, починаючи з оцiнки потреб i закiнчуючи управлiнською дiяльнiстю, стадiєю здiйснення i поцiновування результатiв? Якщо вiдповiдь неiативна, то проiрами вiдбиватимуть i повторюватимуть безпораднiсть жiночого становища в цiлому.

Контроль -- Чи вiдiграють жiнки однакову з чоловiками роль у прийняттi рiшень, контролюваннi виробничих чинникiв i розподiлi прибуткiв? Така рiвнiсть є необхiдною, якщо жiнки хочуть здобути економiчну силу, вiд якої залежить проiрес.

ЮНiСЕФ вживає також заходiв щодо прищеплення розумiння проблем статi i жiнок в наших власних установах. Комплекс навчальних заходiв, що базується на п’яти засадах набуття жiнками рiвних прав, було розроблено вiдповiдно до потреб ЮНiСЕФ i проiрам, здiйснюваних в конкретних країнах, для полiпшення здатностi орiанiзацiї вирiшувати проблеми, пов’язанi зi статтю. За останнi два роки бiля 800 керiвникiв проiрам i представникiв ЮНiСЕФ в усьому свiтi вiдвiдували курси, а в багатьох країнах орiанiзовано пiдготовку вiдповiдальних за це питання осiб в урядi i партнерiв ЮНiСЕФ.

Тепер я б хотiла зупинитися докладнiше на декiлькох приорiтетних дiлянках, куди, як ми в ЮНiСЕФ вважаємо, можна спрямувати волю i де сконцентрувати увагу i ресурси для забезпечення жiнкам i всьому свiту вiдчутного й iстотного проiресу.

По-перше, ми закликаємо всi країни ратифiкувати i дотримуватися Конвенцiї про усунення всiх форм дискримiнацiї жiнок (КУДЖ) i Конвенцiю про права дитини, якi є правовими й етичними засобами поступових соцiальних змiн, що взаємно доповнюють i пiдтримують одна одну.

КУДЖ є одним з найпотужнiших засобiв для методичного усунення гноблення за ознакою статi. Чим зараз не найкращий i не найпридатнiший час для її ратифiкацiї в масштабах всього свiту, тепер, коли наближається зустрiч у Пекiнi? Конвенцiї про усунення всiх форм дискримiнацiї жiнок слiд неухильно дотримуватися як щодо її лiтери, так i стосовно духу. Для нагляду i забезпечення цiлковитого її додержання необхiдно створити вiдповiдальнi контрольнi орiани. Такi орiани задовольнили б також потребу у збираннi й обробцi необхiдних конкретних вiдомостей i статистичних даних, пов’язаних зi статями i вiком.

“Платформа дiй” повинна зажадати вiд урядiв переглянути свої застереження, зробленi пiд час ратифiкацiї, маючи на увазi їхнє скасування. Цi застереження обмежують сферу застосування Конвенцiї i фактично увiльняють вiд обов’язку усунути дискримiнацiю.

Конвенцiя про права дитини, якою дiтям, без огляду на стать, недвозначно iарантуються їхнi права i захист, є чудовим засобом, який можна застосовувати разом з КУЖД для викорiнення упослiдження i упередженого ставлення на пiдставi статевої приналежностi ще в раннi роки життя кожної дитини.

Тiшить те, що вже 167 країн ратифiкували Конвенцiю про права дитини, почавши цим докорiннi перетворення в своїх суспiльствах. Нинi для всiх країн, а надто для тих iруп, якi працюють в iнтересах жiнок, на часi користати з неї i застосовувати її в повному обсязi.

По-друге, для полiпшення ситуацiї з жiнками уряди мають потребу у визначеннi конкретних задач i часових меж, впродовж яких цi цiлi мають бути реалiзованi.

Визначення цiлей й задач не завжди придається, але якщо взято полiтичнi й соцiальнi зобов’язання та наявнi системи нагляду за станом справ, визначенi задачi можуть стати могутнiми мобiлiзуючими чинниками. Дозвольте менi навести приклад того, як визначення задач дало поштовх нашiй роботi. На початку 1980-х рокiв лише 10 вiдсоткiв дiтей у свiтi були щепленi. Станом на 1990 рiк, пiсля проведення добре скоординованої всесвiтньої кампанiї на пiдтримку поставленої задачi, було досягнуто орiєнтир у 80 вiдсоткiв немовлят, якi отримали щеплення ще до свого народження. Цiлi суспiльства були змобiлiзованi на досягнення цiєї мети. Нинi приблизно 125 мiльйонiв дiтей на рiк отримують п’ять щеплень ще до свого народження, що дозволяє зберегти 3 мiльйони життiв.

Так само й ми на цiй нарадi повиннi визначити конкретнi завдання для їхнього включення до остаточного варiанту проiрами дiй, яку маємо затвердити у Пекiнi, i вимагати створення систем i орiанiв, що мають спостерiгати за їхнiм виконанням. Зобов’язання без постановки задач мають тенденцiю забуватися.

По-третє, справедливе представництво i участь жiнок в орiанах i на посадах, якi дають можливiсть приймати рiшення i розробляти полiтичнi рiшення, є проблемою, яку важливо негайно вирiшувати.

Справедливе представництво є основним принципом демократiї. i незважаючи на це жiнки наразi мають менше 12 вiдсоткiв парламентських мiсць в Захiднiй Європi, Сполучених Штатах, Канадi, Японiї, Австралiї й Новiй Зеландiї. Коли ухвалюються рiшення з фiнансових питань, якi зачiпають все суспiльство загалом, скiльки з них ухвалюються жiнками? Скiльки мiнiстерств фiнансiв, скiльки банкiв i скiльки великих корпорацiй очолюються жiнками? Можливо, й бiльше, нiж 20 рокiв тому, але ганебно мало на порозi 21-го сторiччя.

Ми в ООН гостро розумiємо потребу в полiпшеннi своїх результатiв на цiй дiлянцi. iенеральна Асамблея Орiанiзацiї Об’єднаних Нацiй поставила задачу забезпечити, щоб на 1995 рiк жiнки обiймали принаймнi 35 вiдсоткiв усiх фахових посад, хоча сам iенеральний секретар вимагав цiлковитого паритету статей для вищого посадового рiвня, що було б гiдною вiдзнакою 50-рiччя ОНН в наступному роцi. Наразi жiнки обiймають 32.4 вiдсотка посад фахiвцiв в ООН. Лише чотири з 32 спецiалiзованих установ i проiрам ООН очолюють жiнки. Як голова керiвного комiтету з питань полiпшення становища жiнок в ООН можу сказати вам, що досягнуто певного проiресу, але на мою думку змiни вiдбуваються недосить швидко. Ми пiдiйшли ближче до нашої мети -- паритету статей серед штату фахiвцiв -- в ЮНiСЕФ, де нинi 39.3 вiдсотка наших фахiвцiв є жiнками, а нашою задачею є досягти паритету до 2000 року. Отже, ви бачите, ми повиннi краще працювати, якщо справдi хочемо здiйснити те, що проповiдуємо.

Четверте, ми закликаємо уряди видiлити грошовi кошти, необхiднi для пiдтримки рiвностi статей.

Ми не можемо закiнчити цю Конференцiю, не домiгшися вiд кожної країни твердих зобов’язань надати додатковi кошти на подолання наслiдкiв соцiальної та економiчної дискримiнацiї жiночої статi. Слiв уже замало.

Бiльше того, країни цього реiiону мають нести подвiйну вiдповiдальнiсть. Повинно бути достатньо грошових ресурсiв не лише для жiнок своєї країни; ми маємо зобов’язання щодо наших сестер за кордоном.

З цiєю метою ЮНДП, ЮНФПА, ЮНЕСКО ТА ЮНiСЕФ об’єднали зусилля для сприяння так званiй iнiцiативi 20/20. Це практична формула фiнансування основних соцiальних послуг на час проведення державної полiтики суворої економiки i скорочення коштiв, що йдуть на допомогу розвитковi особи.

iнiцiатива закликає уряди-донори спрямовувати 20 вiдсоткiв вiд загальних обсягiв такої допомоги на задоволення основних потреб людини. Водночас уряди країн, що розвиваються, могли б видiляти тi ж 20 вiдсоткiв вiд намiчених бюджетних асиiнувань на догляд за дiтьми, початкову освiту, основнi потреби охорони здоров’я, iнформацiю i послуги, пов’язанi з плануванням сiм’ї, та на iншi потреби людей.

Досвiд показує, що вкладання грошей у здоров’я дiвчат i жiнок, освiту i загальний добробут є одним iз видiв iнвестування, якi дають найвищу вiддачу як для сiмей, так i для суспiльства загалом.

iнiцiативу 20/20 слiд використати на Всесвiтньому саммiтi за соцiальний розвиток, а на Конференцiї з проблем жiноцтва втiлити в ще бiльш конкретнi зобов’язання щодо полiпшення життя жiнок i дiвчат.

П’яте, щоб покласти край насильству над жiнками необхiдно докласти набагато бiльших зусиль.

Пригноблення за ознакою статi, расизм, великi злиднi, полiтичнi репресiї -- все це форми i гримаси насильства. За самою своєю природою вони сприяють несправедливостi i породжують вiдкрите насильство. В Сполучених Штатах жорстоке поводження з жiнками є головною причиною тiлесних ушкоджень у жiнок репродуктивного вiку. В Канадi 62 вiдсотки вбитих за один рiк жiнок померли внаслiдок насильства в домашнiх умовах. У 1989 роцi п’ята частина з 150 опитаних в Норвеiiї жiнок засвiдчили, що їхнi партнери-чоловiки фiзично й сексуально знущаються над ними. У 1993 роцi в Українi було зафiксовано понад 2000 зiвалтувань i 30 вбивств жiнок на сексуальному iрунтi. В Росiйськiй Федерацiї у 1993 роцi 14500 жiнок було вбито i понад 56000 зазнали тiлесних ушкоджень вiд своїх чоловiкiв. Таке насильство широко поширене i в країнах, що розвиваються, де деякi культурнi звичаї помножують число жертв. Вiд скалiчення жiночих статевих орiанiв, наприклад, щорiчно за оцiнками потерпають 2 мiльйони дiвчат. Сексуальна експлуатацiя дiвчат i жiнок -- в тому числi дитяча порноiрафiя i орiанiзацiя секс-турiв -- є iншим iлобально поширеним надуживанням, що за самою своєю природою є насильством.

Всiм цим формам жорстоких розправ над жiночою статтю необхiдно покласти край. Уряди повиннi захищати вiд них жiнок i фiнансувати вiдповiднi проiрами на дотримання Декларацiї про усунення насильства над жiнками. А в свiтi, який роздирають численнi конфлiкти, що часто зачiпають жiнок або роблять їх безпосереднiми мiшенями, жiнкам багато чого належить зробити в планi миротворчої дiяльностi. Вони мають вiдiгравати важливу i рiвноправну роль у мирному посередництвi та просвiтi. ЮНiСЕФ пишається своєю допомогою в орiанiзацiї наради з обмiну досвiдом щодо пов’язаного зi статтю насильства в рамках форуму неурядових орiанiзацiй, що передував нинiшнiй нарадi.