4. Фази розвитку групи.
Кожна мала група проходить ряд етапів свого розвитку.
Такими етапами розвитку є:
а) Взаємне ознайомлення. Декілька осіб в організації придивляються один до одного, схвалюють погляди, дії.
б) Комунікативний етап. Якщо виникає потреба порадитись, висловити свої сумніви, просто поговорити, ці люди контактують між собою.
в) Етап вибухової активності. Члени групи беззастережно підтримують один одного, відчувають єдність в думках і розраховують на підтримку своїх вчинків.
г) Етап становлення. Певний час група діє як єдиний органом, про неї говорить керівництво, з нею намагаються утримувати добрі стосунки інші члени організації. Але проходить певний час. Учасники групи починають критично аналізувати не тільки дії групи в цілому, а й дії кожного її члена зокрема. У процесі такого аналізу члени групи можуть ще більше "зцементуватись", але таке явище, зазначає американський вчений, у житті груп зустрічається рідко.
д) Етап розпаду. Як правило, з часом виникають непорозуміння, суперечки, незгоди, приховування інформації і т. п. Це руйнує структуру групи, вона практично розпадається. Хоча, коли виникає якась нова ситуація, члени колишньої групи швидко об'єднуються: їм непотрібно витрачати час на вивчення один одного. Зміна може наступити лише в модифікації структури і, звичайно, у визначенні способів досягнення нової мети.
Групові норми та нормативна поведінка.
Групові (соціальні) норми є стандартом поведінки в малій групі, регулятором відносин, які в ній складаються. У процесі життєдіяльності групи виникають і розвиваються певні групові норми і цінності, які в тій чи іншій мірі повинні поділяти всі учасники.
Характеристикою життєдіяльності групи є функціонування в ній процесів нормативної поведінки, пов'язаної з реалізацією групових норм.
Під нормою розуміється стандартизовані норми поведінки, прийняті членами групи, вони регулюють діяльність групи, як організованої одиниці. Функціонування групових норм безпосередньо пов'язано з соціальним контролем і поведінкою індивіда. Дотримання норм забезпечується відповідними санкціями.
Групові норми - це певні правила, вироблені групою,прийняті її більшістю і які регулюють взаємовідносини між членами групи. Для забезпечення дотримання цих норм усіма членами групи виробляється також і система санкцій. Санкції можуть мати заохочувальний або заборонний характер. При заохочувальному характері група заохочує тих членів, які виконують вимоги групи - зростає їх статус,підвищується рівень їхнього емоційного прийняття, застосовуються інші психологічні заходи, винагороди. При заборонному характері група більшою мірою схильна на покарання для тих осіб, поведінка яких невідповідає нормам. Це можуть бути психологічні методи впливу,зниження спілкування з «винними», зниження їхнього статусу усередині груповихзв'язків.
Визначити характеристику функціонування норм в малій групі можна за такими ознаками: 1) групові норми є продуктом соціальної взаємодії людей і виникають у процесі життєдіяльності групи, а також вводяться в неї більш великою соціальною спільністю (організацією); 2) група не встановлює норм поведінки для кожної можливої ситуації, вони формуються тільки щодо дій і ситуацій, що мають певну значимість для групи; 3) норми можуть додаватися до ситуації в цілому, не ставлячись до окремих членів групи і ролі, покладеної на них, а можуть регламентувати і стандарти поведінки окремих індивідів, що виконують ті чи інші соціальні ролі; 4) норми розрізняються за ступенем прийняття їх групою: деякі норми схвалюються майже всіма членами групи, а інші підтримуються лише незначною меншістю або не схвалюються зовсім; 5) норми відрізняються також за діапазоном застосовуваних санкцій (від несхвалення вчинку людини до виключення його з групи).
Ознакою соціально-психологічних явищ в групі є нормативність поведінки індивіда. Соціальні норми виконують функції орієнтації поведінки, її оцінки та контролю за нею.
Соціальні норми поведінки забезпечують особливу уніфікацію поведінки членів групи, а також регулюють відмінності в середині групи, підтримують стабільність її існування. Мета, поставлена собі індивідом, визначається груповими нормами. Вплив групи на індивіда виявляється в його бажанні узгоджувати свої дії з нормами, прийнятими в групі, і уникати дій, які можуть бути розглянутими як відхилення від них.
Нормативний вплив - це конкретизація більш загальної проблеми – впливу групи на поведінку індивіда, яка може бути диференційована, як дослідження чотирьох відносно самостійних питань:вплив норми групової більшості,нормативного впливу групової меншини, наслідки відступу індивіда від групових норм.
Особливо гостро стоїть проблема прийняття системи групових норм для нового члена групи. Пізнаючи, якими правилами керуються члени групи в своїй поведінці, якими цінностями дорожать і які взаємини сповідують, перед новим членом групи постає проблема прийняття чи відкидання цих правил і цінностей
При цьому можливі наступні варіанти його ставлення до цієї проблеми: 1) свідоме, вільне прийняття норм і цінностей групи; 2) вимушене прийняття під загрозою санкцій групи; 3) демонстрація антагонізму по відношенню до групи (за принципом «білої ворони»); 4) усвідомлене, вільне відкидання групових норм і цінностей з урахуванням можливих наслідків (аж до відходу з групи).