- •Національний медичний університет імені о.О.Богомольця
- •1.Конкретні цілі:
- •2. Базовий рівень підготовки.
- •Організація змісту навчального матеріалу.
- •3.1 Зміст теми:
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:
- •3.5 Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Диференціація епідемічного і ендемічного поворотного тифу
- •Темнопольна мікроскопія
- •План і організаційна структура навчального заняття.
- •Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •Підготовчий етап.
- •. Основний етап.
- •. Заключний етап.
- •Додатки:
- •Рекомендована література.
. Основний етап.
Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:
Студенти записують назву практичного заняття, план, мету та замальовують схему його виконання.
Студенти записують у протокол заняття схеми мікробіологічної діагностики сифілісу, поворотного тифу та лептоспірозів, постановки основного досліду реакції Васермана, таблицю диференціації епідемічного і ендемічного поворотного тифу, препарати, які використовуються для діагностики, лікування і специфічної профілактики сифілісу, поворотного тифу та лептоспірозів.
3. Викладач пояснює правила мікроскопії препарату з використанням імерсійних об’єктивів, а також демонструє: малюнок мікроскопічного препарату, виготовленого з крові хворого на поворотний тиф і робить висновок про результати мікроскопії; малюнок мікроскопічного препарату, виготовленого з матеріалу хворого на сифіліс ( з твердого шанкру), і робить висновок про виявленого мікроба.
4. Далі кожний студент самостійно вивчає бактеріальні препарати-мазки із трепонем та борелій, досліджує їх в мікроскопі, замальовує мікроорганізми у протоколі, робить висновки.
. Заключний етап.
Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.
Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.
Додатки:
Додаток 1. Матеріали для самоконтролю студентів.
Яке положення в системі мікроорганізмів займають патогенні спірохети?
На які групи поділяють патогенні для людини спірохети?
Історичні дані про збудників поворотного тифу, сифілісу та лептоспірозів?
У чому полягають біологічні особливості збудників спірохетозів та критерії диференціації їх від сапрофітних мікроорганізмів такої ж морфології?
Які є форми поворотного тифу, переносники та патогенез хвороби?
Патогенез, клінічні форми сифілісу, імунітет.
Які біологічні властивості у лептоспір?
Патогенез, клінічні форми, імунітет, специфічна профілактика лептоспірозу, імунітет, специфічна профілактика.
Який механізм імунітету при захворюваннях, викликаних трепонемами, бореліями та лептоспірами?
Як можна обґрунтувати принципи мікробіологічної діагностики спірохетозів і лептоспірозів і які методи діагностики застосовують?
Яке теоретичне обґрунтування терапії та профілактики спірохетозів і лептоспірозів?
Додаток 2. Тестові завдання до заняття по темі:
“Спірохетози”
І варіант |
І варіант |
1. Для культивування патогенної Treponema pallidum проводять?
|
2. Для серологічної діагностики сифілісу використовують?
|
3. При первинному сифілісі основним методом діагностики є ?
|
4. При нейросифілісі основним методом діагностики є ? А. Серологічний В. Бактеріологічний С. Алергічний Д. Біологічний Е. Бактеріоскопічний
|
5. Для вивчення рухливості патогенних спірохет застосовують?
|
6. Для морфології спірохет характерно?
Е. Наявність пучка джгутиків на двох кінцях |
7. Який метод використовується для фарбування патогенних спірохет?
|
8. Який механізм передачі поворотного тифу?
|
9.Збудником епідемічного поворотного тифу є ? А. Borrelia duttonii В. Borrelia recurrentis С. Borrelia typhy Д. Borrelia burgdorferi Е. Borrelia persica |
10. Який тест найбільш широко використовують в діагностиці лептоспірозів? А.Виділення гемокультури В.Виявлення збудника мікроскопією С. Біологічна проба на кролях Д. Реакція іммобілізації лептоспір Е. Виділення урінокультури
|
Тестові завдання до заняття по темі:
“Спірохетози”
ІІ варіант |
ІІ варіант |
1.Для серологічної діагностики сифілісу використовують? А. Реакцію Відаля В. Реакцію Вассермана С. Реакцію Райта Д. Реакцію Хедельсона Е. Реакцію Манту
|
2. Для культивування патогенних Treponema pallidum проводять ? А. Посів на сироватковий агар В. Посів на яєчне середовище.Левенштейна-Йенсена С. Інфікування кролів у яєчко Д. Інфікування мишей внутрішньовенно Е. Інфікування клітинних культур.
|
3. Для вивчення рухливості патогенних спірохет застосовують ? А. Метод висячої краплі В. Імерсійну мікроскопію С. Метод роздавленої краплі Д. Темнопольну мікроскопію Е. Люмінесцентну мікроскопію
|
4. При нейросифілісі основним методом діагностики є ? А. Серологічний В. Бактеріологічний С. Алергічний Д. Біологічний Е. Бактеріоскопічний
|
5. При первинному сифілісі основним методом діагностики є ? А. Серологічний В. Бактеріологічний С. Алергічний Д. Біологічний Е. Бактеріоскопічний
|
6 . Збудником епідемічного поворотного тифу є ? А. Borrelia duttonii В. Borrelia recurrentis С. Borrelia typhy Д. Borrelia burgdorferi Е. Borrelia persica
|
7. Який тест найбільш широко використовують в діагностиці лептоспірозів? А.Виділення гемокультури В.Виявлення збудника мікроскопією С. Біологічна проба на кролях Д. Реакція іммобілізації лептоспір Е. Виділення урінокультури
|
8. . Який механізм передачі поворотного тифу? А. Статевий В. Повітряно-крапельний С. Аліментарний Д. Фекально-оральний Е. Трансмісивний |
9. Для морфології спірохет характерно? А. Наявність периплазматичних джгутиків В. Розташування джгутиків по всій поверхні клітини С. Наявність 1 джгутика на одному полюсі спірохети Д. Наявність пучка джгутиків на одному полюсі спірохети Е. Наявність пучка джгутиків на двох кінцях |
10. Який метод використовується для фарбування патогенних спірохет? А. За Лефлером В. За Нейсером С. За Грамом Д. За Романовським-Гімза Е. За Цілем-Нільсеном
|
Тестові завдання до заняття по темі:
“Спірохетози”
ІІІ варіант |
ІІІ варіант |
1. При нейросифілісі основним методом діагностики є ? А. Серологічний В. Бактеріологічний С. Алергічний Д. Біологічний Е. Бактеріоскопічний
|
2. Для вивчення рухливості патогенних спірохет застосовують ? А. Метод висячої краплі В. Імерсійну мікроскопію С. Метод роздавленої краплі Д. Темнопольну мікроскопію Е. Люмінесцентну мікроскопію
|
3. Для фарбування патогенних спірохет використовують методи А. За Лефлером В. За Нейсером С. За Грамом Д. За Романовським-Гімза Е. За Цілем-Нільсеном
|
4. Для культивування патогенної Treponema pallidum проводять? А. Посів на сироватковий агар В. Посів на яєчне середовище Левенштейна-Йенсена С. Інфікування кролів у яєчко Д. Інфікування мишей внутрішньовенно Е. Інфікування клітинних культур
|
5. Для серологічної діагностики сифілісу використовують ? А. Реакцію Відаля В. Реакцію Вассермана С. Реакцію Райта Д. Реакцію Хедельсона Е. Реакцію Манту
|
6. Який тест найбільш широко використовують в діагностиці лептоспірозів? А.Виділення гемокультури В.Виявлення збудника мікроскопією С. Біологічна проба на кролях Д. Реакція іммобілізації лептоспір Е. Виділення урінокультури
|
7. При первинному сифілісі основним методом діагностики є ? А. Серологічний В. Бактеріологічний С. Алергічний Д. Біологічний Е. Бактеріоскопічний
|
8. .Збудником епідемічного зворотного тифу є ?
Д. Borrelia persica Е. Borrelia typhy
|
9. Який механізм передачі поворотного тифу? А. Статевий В. Повітряно-крапельний С. Аліментарний Д. Фекально-оральний Е. Трансмісивний
|
10. Для морфології спірохет характерно? А. Наявність периплазматичних джгутиків В. Розташування джгутиків по всій поверхні клітини С. Наявність 1 джгутика на одному полюсі спірохети Д. Наявність пучка джгутиків на одному полюсі спірохети Е. Наявність пучка джгутиків на двох кінцях |
Коди відповідей на тему “Лабораторна діагностика спірохетозів”
І варіант |
ІІ варіант |
ІІІ варіант |
1 – С |
1 – В |
1 – А |
2 - В |
2 - С |
2 - С |
3 – Е |
3 – С |
3 – Д |
4 – А |
4 – А |
4 – С |
5 – С |
5 – Е |
5 – В |
6 – А |
6 – В |
6 – А |
7 – Д |
7 – А |
7 – Д |
8 – Е |
8 – Е |
8 – В |
9 – В |
9 – А |
9 – Е |
10 - А |
10 - Д |
10 - А |
Коди відповідей на тему “Лабораторна діагностика спірохетозів”
І варіант |
ІІ варіант |
ІІІ варіант |
1 – С |
1 – В |
1 – А |
2 - В |
2 - С |
2 - С |
3 – Е |
3 – С |
3 – Д |
4 – А |
4 – А |
4 – С |
5 – С |
5 – Е |
5 – В |
6 – А |
6 – В |
6 – А |
7 – Д |
7 – А |
7 – Д |
8 – Е |
8 – Е |
8 – В |
9 – В |
9 – А |
9 – Е |
10 - А |
10 - Д |
10 - А |