Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІНІСТЕРСТВО.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
42.05 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Реферат

на тему:

Етапи медичної евакуації, вимоги до них та завдання

Підготувала: Студентка II курсу, медичного факультету №1, 14 групи Бойко Катерина Олександрівна

Київ - 2012

План

  1. Вступ……………………………………………………3

  2. Етап медичної евакуації……………………………….4

  3. Поняття, завдання, схема медичної евакуації…………………………………………………...5

  4. Види та обсяг медичної допомоги………………..…10

  5. Висновок……………………………………………....20

  6. Література……………………………………………..21

Вступ

Розглядаючи тему: «Медична евакуація», потрібно дати загальне визначення терміну евакуація населення.

Отже, евакуація населення – це комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення із районів (місць ), зон можливого впливу наслідків надзвичайної ситуації природного або техногенного характеру і розміщення його поза зонами дії вражаючих факторів джерел НС у безпечних районах (місцях), у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров'ю людей.

Це є важливим етапом, можна навіть сказати відповідальним і одним з головних для життя людей, які потрапили в НС.

В цьому етапі можна виділити медичну евакуацію, як базисну допомогу при НС.

Таким чином, медична евакуація – це система заходів лікувально-евакуаційного забезпечення, направлених на своєчасне надання медичної допомоги та видалення із зони НС постраждалих, які потребують медичної допомоги та лікування за її межами.

Шлях, яким здійснюється медична евакуація, має назву шляху медичної евакуації.

Етапи медичної евакуації поєднані шляхами евакуації отримали назву лікувально-евакуаційного напрямку.

Евакуація постраждалих може здійснюватися як санітарним транспортом, так і іншими транспортними засобами Це може бути автомобільний, залізничний, водний та повітряний транспорт. Медична евакуація здійснюється в основному за принципом “на себе”, але не виключається можливість евакуації і за принципом “від себе”.

Етап медичної евакуації

Під етапом медичної евакуації розуміють сили й засоби медичної служби (МСГО, збережені заклади охорони здоров'я, медичні формування військ ДО та інших) розгорнуті шляхах евакуації і призначені прийому, медичної сортування уражених, надання їм медичної допомоги, лікування та профілактики підготовки до подальшої евакуації.

Як перших етапів медичної евакуації (в2-х етапною системі ЛЭМ) може бути медичні загони МСГО (ЗМУ), які збереглися кордоні вогнища масових санітарних втрат заклади охорони здоров'я, медичні підрозділи (частини) військ ДО та інших.

Перші етапами медичної евакуації призначені з метою першої лікарської допомоги, заходів кваліфікована і підготовки постраждалих до евакуації на другі етапи.

Другими етапами медичної евакуації служать лікувальні установи (головні, профільовані, багатопрофільні та інші лікарні)МСГО розгорнуті у складі Л.Э.Н. (>Б.Б.) в заміській зоні.

На других етапах завершується надання кваліфікованої медичної допомоги, надають спеціалізовану, лікування та реабілітація.

Поняття про етап медичної евакуації. Завдання, які він виконує. Принципова схема розгортання.

Медична допомога пораненим i хворим (окрім першої i долікарської) та їх лікування здійснюється на медичних пунктах i в лікувальних установах які розгортуються на шляхах евакуації i розміщених від фронту в тил у певній послідовності. Медичні пункти i лікувальні установи отримали узагальнюючу назву етапів медичної евакуації.

Етап медичної евакуації - це сили i засоби медичної служби (медичні пункти i лікувальні установи), що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, сортування поранених i хворих, надання їм медичної допомоги, лікування i підготовки до подальшої евакуації тих з них, хто цього потребує.

Принципова схема етапу медичної евакуації подана на рис.1.

У сучасній системі лікувально-евакуаційних заходів основними етапами медичної евакуації являються: медичний пункт полку, окремий медичний батальйон дивізії, окремий медичний загін армії (фронту), лікувальні установи госпітальної бази фронту, тилові госпіталі Міністерства охорони здоров’я.

До числа етапів медичної евакуації може бути занесений МПБ, якщо він розгортується i працює на місці (наприклад, в обороні). Кожному етапу медичної евакуації характерний визначений (типовий) вид медичної допомоги (медичному пункту полку – перша лікарська допомога, окремому медичному батальйону і окремому медичному загону – кваліфікована медична допомога, госпітальній базі фронту – спеціалізована медична допомога).

Однак в сучасній війні часто будуть складатись умови, при яких кількість поранених і хворих, які потребують того чи іншого виду медичної допомоги, властивого даному етапу медичної допомоги, суттєво перевищить можливості її надання. Тому сучасна лікувально-евакуаційна система і передбачає групування заходів першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги по терміновості її надання і відповідні зміни обсягу допомоги. Ці зміни визначаються конкретними умовами бойової і тилової обстановки, величиною і структурою санітарних втрат, забезпеченістю підрозділів, частин і установ медичної служби силами і засобами, які

дозволяють надавати той чи інший вид медичної допомоги, можливістю сучасної доставки поранених і хворих на наступні етапи медичної евакуації і т. інші.

Зміна обсягу медичної допомоги в сторону його скорочення на даному етапі медичної евакуації може привести до зміни на наступному етапі не тільки обсягу, але і виду медичної допомоги. Так, наприклад, у зв`язку із скороченням обсягу медичної допомоги на медичних пунктах полків, в окремих медичних батальйонах і в окремих медичних загонах виникне необхідність надавати не тільки кваліфіковану медичну допомогу, але і першу лікарську допомогу значній кількості поранених і хворих.

Поряд зі сказаним важливо підкреслити недопустимість недостатньо обґрунтованої зміни виду, скорочення обсягу медичної допомоги, яка надається на тому чи іншому етапі медичної евакуації. Можливості кожного медичного пункту, кожної лікувальної установи повинні використовуватись максимально ефективно для надання відповідної допомоги найбільшій кількості поранених і хворих.

Всім етапам медичної евакуації властиві певні особливості в організації роботи, які залежать від їх завдань i місця в загальній системі лікувально-евакуаційних заходів, а також від бойової, тилової та медичної обстановки. Однак, у складі кожного етапу медичної евакуації, як правило, розгортується ряд типових функціональних підрозділів, які виконують наступні, загальні для кожного з них завдання: прийом, реєстрацію, медичне сортування поранених і хворих, що надходять; проведення по показанням санітарної обробки поранених і хворих, дезінфекції, дезактивації та дегазації їх одягу та знаряддя; надання пораненим та хворим медичної допомоги; стаціонарне лікування поранених та хворих (починаючи з окремого медичного батальйону, окремого медичного загону); підготовку до евакуації поранених та хворих, що підлягають лікуванню на наступних етапах; ізоляцію інфекційних хворих.

Для прийому і сортування поранених i хворих, призначені сортувально-евакуаційні (на медичному пункті полку, в окремому медичному батальйоні, окремому медичному загоні) або приймально-сортувальні (у лікувальних установах госпітальної бази) відділення. Якщо у відповідності з установленим обсягом медичної допомоги частина поранених буде евакуйована далі в тил безпосередньо після сортування, без спрямування їx в інші функціональні підрозділи окремого медичного батальйону (окремого медичного загону), вони розміщуються i готуються до евакуації в евакуаційних наметах сортувально-евакуаційного відділення. 3 лікувальних установ евакуація поранених i хворих ведеться, як правило, безпосередньо із госпітальних (лікувальних) відділень.

Часткова або повна санітарна обробка поранених i хворих, часткова дегазація i дезактивація, дезінфекція їх одягу, а також санітарного транспорту та нош здійснюється у відділенні (на майданчику) спеціальної обробки.

Надання медичної допомоги пораненим i хворим в обсязі, властивому даному етапові медичної евакуації, здійснюється у перев'язувальній медичного пункту полку, операційно-перев'язувальному або госпітальному відділеннях окремого медичного батальйону (окремого медичного загону), в операційних, перев'язувальних, процедурних різних госпіталів.

Для госпіталізації та лікування поранених i хворих призначається госпітальне відділення.

Для ізоляції інфекційних хворих розгортується ізолятор.

У складі етапів медичної евакуації передбачаються підрозділи, які здійснюють керівництво їх роботою та матеріально-технічне забезпечення - управління (штаб), аптека, лабораторія, кухня, склади та iн.

Місця (райони) для розгортання медичних пунктів i лікувальних установ вибираються з врахуванням конкретних умов (характеру бойових завдань військ та її шикування, організації тилу, наявності та якості шляхів, радіаційної та хімічної обстановка, наявності джерел доброякісної води, санітарно-епідемічного стану району, можливості використання місцевих засобів для захисту i маскування).

Однак у всіх випадках слід намагатись розгортати медичні пункти та лікувальні установи поблизу шляхів підвозу та евакуації; по можливості в стороні від об'єктів, які можуть привернути увагу противника; у районах, де забезпечується вигідне розміщення функціональних підрозділів, їх достатній захист i маскування, а також можливість організації наземної охорони i оборони.

Етапи медичної евакуації повинні бути постійно готовими до роботи в різних умовах, до швидкої зміни місця розташування, до одночасного прийому великої кількості поранених i хворих, у тому числі i безпосередньо з осередків масового ураження.

Райони, терміни розгортання i порядок переміщення окремого медичного батальйону (окремого медичного загону), медичного пункту полку визначається начальником медичної служби дивізії (полку) у відповідності з вказівками командира дивізії (командира полку).

В умовах, які вимагають негайного переміщення окремого медичного батальйону, окремого медичного загону, медичного пункту полку - начальник медичної служби дивізії (полку) віддає розпорядження на переміщення самостійно. Про переміщення i місце розгортання окремого медичного батальйону, окремого медичного загону, медичного пункту полку начальник медичної служби дивізії (полку) терміново доповідає командиру дивізії (командиру полку або начальнику штабу полку), вищому начальнику медичної служби, а також повідомляє командирів i начальників медичної служби частин (підрозділів) дивізії (полку).

Окремий медичний батальйон дивізії розгортає:

  • командний пункт;

  • сортувально-евакуаційне відділення;

  • відділення спеціальної обробки;

  • операційно-перев'язувальне відділення;

  • госпітальне відділення;

  • відділення медичного постачання;

  • військову медичну лабораторію;

  • кухню-їдальню;

  • склади;

  • підрозділи забезпечення.

Окремий медичний батальйон повинен бути розгорнутим повністю за 2 години влітку i 3 години взимку. Поблизу місця розгортання окремого медичного батальйону обладнується злітно-посадкова смуга (майданчик) для санітарних літаків (вертольотів).

У складі медичного пункту полку розгортається:

  • пункт управління;

  • сортувально-евакуаційне відділення (сортувальний пост, сортувальний майданчик, майданчик спеціальної обробки, приймально-сортувальна та евакуаційна);

  • перев'язувальна;

  • ізолятор;

  • аптека;

  • обладнується майданчик для розміщення кухні, місця для транспорту i збору зброї, яка приймається від поранених i хворих.

Медичний пункт полку повністю розгортається протягом 30 хвилин влітку i через 45 хвилин взимку.