13

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет імені о.О.Богомольця

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри мікробіології,

вірусології та імунології

Завідувач кафедри

академік НАН України

професор Широбоков В.П.

__________________________

“___” _______________200 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна	“МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ ТА ІМУНОЛОГІЯ”
Модуль № 2	Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
Змістовий модуль № 12	Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
Тема заняття	Клінічна мікробіологія
Курс	3-й
Факультет	Медичний

Методичні рекомендації розробила: асистент Кудрявська В.М.

Київ – 2008

1. Конкретні цілі:

• Визначити предмет і завдання клінічної мікробіології. Вивчити роль умовно-патогенних мікроорганізмів в патології людини, особливості етіології, клінічної картини і діагностики захворювань, які вони викликають.

• Ознайомитись з проблемою дисбактеріозу і госпітальних інфекцій. Вивчити біологічні властивості госпітальних штамів, шляхи зараження і виявлення джерел лікарняних інфекцій.

• Засвоїти методи мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій та критерії оцінки етіологічної ролі умовно-патогенних мікроорганізмів в гнійно-запальних і лікарняних інфекціях.

2. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія людини	Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія, цитологія, ембріологія	Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин
Медична і біологічна фізика	Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі біологічних процесів.
Медична біологія	Пояснювати на молекулярно-біологічному та клітинному рівні закономірності біологічних процесів
Медична хімія	Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів розвитку клітин

3. Організація змісту навчального матеріалу.

3.1 Зміст теми:

На практичному занятті студенти повинні створити схему мікробіологічної діагностики гнійно-запальних процесів, самостійно провести бактеріоскопічне дослідження гнійного матеріалу від хворого; студенти здійснюють кількісний посів гною на різні поживні середовища з метою виділення ймовірних збудників інфекції, знайомляться з принципами ідентифікації УПМ, визначають чутливість бактерій до антибіотиків методом дифузії в агар за допомогою дисків. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

2. Теоретичні питання до заняття:

• Які питання вивчає клінічна мікробіологія?

• Мікрофлора організму людини та її роль в нормі і патології.

• Дисбактеріоз. Причини розвитку і принципи діагностики дисбактеріозу.

• Біологічні властивості умовно-патогенних мікроорганізмів. Особливості етіології, патогенезу і мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій.

• Лікарняні інфекції. Властивості госпітальних ековарів бактерій. Етіологія ятрогенних інфекцій. Виявлення джерел інфекцій.

• Методи мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій та критерії оцінки результатів діагностики гнійно-запальних і лікарняних інфекцій.