Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М2Т14.кл_н_чна м_кроб_олог_я для викладач_в.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
202.24 Кб
Скачать

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

    1. Підготовчий етап.

Викладач формує тему практичного заняття, пояснює, що клінічна мікробіологія – це розділ мікробіології, в якому вивчають умовно-патогенні мікроорганізми (УПМ) і опортуністичні інфекції, які вони викликають. Наголошує, що опортуністичні інфекції є проблемою більшості неінфекційних клінік різного профілю. З ними пов’язані також госпітальні інфекції, які отримують пацієнти як ендогенним, так і екзогенним шляхом зараження. Діагностика гнійно-запальних процесів, спричинених УПМ, має певні труднощі. Це пов’язано з відсутністю специфічної клінічної картини і поліетіологічністю цих захворювань. З патологічного матеріалу таких хворих досить часто висіваються асоціації мікробів, які складаються зі збудника, представників нормальної мікрофлори ураженого органа та транзиторних мікроорганізмів. Тому для визначення збудника гнійно-запальних захворювань і лікарняних інфекцій обов’язковим є бактеріологічні дослідження з вивченням широкого спектру збудників, з застосуванням ефективного набору диференціально-діагностичних середовищ і кількісних методів посіву.

В завдання клінічної мікробіології входять також такі актуальні питання, як стан нормальної мікрофлори людини, дисбактеріоз, чутливість мікробів до антибіотиків, дезінфектантів. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі, треба перейти до наступного етапу.

    1. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

  1. Студент записує у протокол занять перелік і ознаки захворювань, які викликають УПМ; особливості умовно-патогенних мікроорганізмів і лікарняних ековарів мікробів; критерії умовно-патогенних мікроорганізмів, виділених при бактеріологічній діагностиці внутрішньолікарняних інфекцій; препарати для корекції нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту.

  2. Користуючись імерсійним об’єктивом мікроскопу, студенти досліджують препарати гною, зроблені від хворого з запальним процесом і забарвлені за Грамом. Викладач звертає увагу, що в препараті крім великої кількості лейкоцитів, зустрічаються мікроби, які можуть бути збудниками запального процесу. Студент визначає морфологічні, тинкторіальні властивості бактерій і їх розташування в препараті; замальовує побачене в протокол, робить висновки.

  3. Студенти вивчають схему бактеріологічної діагностики гнійно-запальних захворювань, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами і замальовують її в протокол. Викладач нагадує методи і принципи ідентифікації бактерій, які вивчались на попередніх заняттях.

  4. Викладач пояснює, що, враховуючи поліетіологічність умовно-патогенних інфекцій, а також те, що результат бактеріологічного дослідження залежить від використання ефективного набору живильних середовищ, матеріал від хворого (гной з рани, гнійний ексудат та ін.) засівають на різні поживні середовища (селективні, диференціально-діагностичні, елективні), наприклад, ЖСА для виявлення стафілококів, кров’яний агар для стрептококів та інших гемолітичних бактерій, середовище Сабуро для грибів.

Одним з головним критеріїв етіологічної ролі УПМ є кількісні показники (високі концентрації) наявності цих бактерій в патологічному матеріалі. Тому необхідно матеріал від хворого засівати кількісними методами (метод секторального посіву, серійних розведень). Перший метод, секторальних посівів, описаний в демонстраційній таблиці. Для виконання методу серійних розведень попередньо з гною чи іншого матеріалу готують 10-кратні розведення (10-1-10-6). По одній краплі (0,05мл) розведень 10-2, 10-4, 10-6 засівають на чашку з середовищем. Викладач розповідає, як проводяться підрахунки мікробного числа (кількості бактерій в 1 мл або 1 г патологічного матеріалу).

Студенти здійснюють посів патологічного матеріалу (гною) на різні поживні середовища кількісним методом.

  1. Викладач стисло інформує, що з метою обґрунтування раціональної хіміотерапії у хворих з запальними захворюваннями визначають чутливість виділених збудників до антибіотиків. На практиці для цього користуються методом дифузії в агар за допомогою паперових дисків з антибіотиками. Студенти, які знайомились з цим методом на попередніх заняттях, розпочинають визначати чутливість виділеної культури бактерій, використовуючи вищеназваний метод.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.