3. Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

6. Додатки:

Додаток 1. Матеріали для самоконтролю студентів.

1. Задачі клінічної мікробіології.

2. Яка роль нормальної мікрофлори людини в нормі і патології?

3. Які причини розвитку дисбактеріозу? Принципи діагностики і лікування дисбактеріозу.

4. Дати визначення і характеристику УПМ. Які фактори сприяють розвитку захворювань, спричинених УПМ?

5. Які особливості етіології, клінічної картини і мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій?

6. Внутрішньолікарняні інфекції. Біологічні властивості госпітальних ековарів бактерій. Які причини наростання і розповсюдження ятрогенних інфекцій в лікарняних закладах?

7. Методи мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій. Які критерії етіологічної ролі УПМ, виділених при бактеріологічній діагностиці гнійно-запальних і лікарняних інфекцій?

Додаток 2. Тестові завдання до заняття по темі:

Варіант 1.

1. Пацієнт після обстеження в урологічній клініці з застосуванням катетеризації захворів на гострий цистит, зумовлений кишковою паличкою. Як називається інфекція, яка викликана проведенням медичних процедур?

A. Ятрогенна

B. Вторинна

C. Опортуністична

D. Антропонозна

E. Суперінфекція

2. У пологовому будинку збільшилась кількість інфекційних захворювань, викликаних S.aureus. Який епідемічний маркер використовується при дослідженні госпітальних інфекцій, обумовлених патогенними стафілококами?

A.Визначення серовару

B. Визначення фаговару

C. Визначення коліциновару

D. Визначення антибіотикограми

E. Визначення біовару

3. Основним методом мікробіологічної діагностики гнійно-запальних процесів, викликаних умовно-патогенними бактеріями є:

A. Серологічний

B. Біологічний

C. Бактеріологіний

D. Алергічний

E. Бактеріоскопічний

4. Які серологічні реакції мають практичне значення при серодіагностиці захворювань, викликаних УПМ?

A. РА зі стандартним діагностикумом

B. РА з аутоштамом, при зростанні специфічних антитіл більше ніж в 4 рази

C. Реакція непрямої гемаглютинації

D. Реакція Відаля

E. Реакція зв’язування комплементу

5. Для госпітальних штамів бактерій характерні всі перелічені ознаки, окрім:

A. Множинна стійкість до антибіотиків

B. Підвищена стійкість до дезінфектантів

C. Фагостійкість, знижена вірулентність

D. Адаптація до умов лікарні

E. Підвищена популяційна мінливість (інтенсивний обмін генетичним матеріалом)

6. Для оцінки стану мікрофлори кишківника важливим є:

A. Визначення процентного співвідношення кількості бактерій різних видів

B. Факт відсутності анаеробних видів бактерій

C. Факт відсутності дріжджеподібних грибів

D. Факт наявності не більше п’яти видів бактерій

E. Факт наявності не менше Сіми видів бактерій

7. Співробітники хірургічних клінік планово обстежуються на носійство патогенних стафілококів. Яке поживне середовище доцільно застосувати для виділення патогенного стафілококу?

A. Лужну пептонну воду

B. МПА

C. Жовточно-сольовий агар

D. Середовище Левіна

E. Середовище Ру

8. Для визначення етіологічної ролі умовно-патогенних мікробів у гнійно-запальних захворюваннях беруть до уваги всі перелічені критерії окрім:

A. Висока концентрація мікробів в інфікованому матеріалі (не менш ніж 10⁵-10⁷ бактерій на 1 мл або грам)

B. Неодноразове виділення тих самих мікроорганізмів з патологічного матеріалу в високій концентрації

C. Виділення збудника з патологічного матеріалу, який в нормі є стерильним (кров, спинномозкова рідина)

D. Виявлення УПМ в незначній кількості, але з високими антагоністичними властивостями.

E. Зростання титру антитіл до збудника в 4 і більше разів.

9. Від хворого з запаленням легень виділена Klebsiella pneumonia. За допомогою якого з наведених методів можна визначити чутливість виділеного збудника до антибіотиків та встановити мінімальну пригнічуючи концентрацію (МПК)?

A. Метод дисків

B. Метод серійних розведень

C. Метод лунок

D. Метод циліндрів

E. Імуноферментний метод

10. При мікроскопії гнійних виділень з рани виявлені грампозитивні коки, розташовані ланцюгами. На яке поживне середовище необхідно посіяти гній для подальшого бактеріологічного дослідження?

A. Жовточно-сольовий агар

B. М’ясо-пептонний агар

C. Середовище Ендо

D. Кров’яний агар

E. Середовище Левенштейна-Йенсена

Додаток 2. Тестові завдання для заняття по темі:

Варіант 2.

1. Патогенний стафілокок викликає патологічні процеси:

A. В різних тканинах організму людини

B. В підшкірно-жировій клітковині

C. В слизових оболонках

D. В паренхіматозних органах

E. В нервовій тканині

2. Співробітники хірургічних клінік планово обстежуються на носійство патогенних стафілококів. Яке поживне середовище доцільно застосувати для виділення патогенного стафілококу?

A. Середовище Ру

B. Жовточно-сольовий агар

C. МПА

D. Середовище Левіна

E. Лужну пептонну воду

3. Які серологічні реакції мають практичне значення при серодіагностиці захворювань, викликаних УПМ?

A. Реакція непрямої гемаглютинації

B. Реакція зв’язування комплементу

C. РА зі стандартним діагностикумом

D. Реакція Відаля

E. РА з аутоштамом, при зростанні специфічних антитіл більше ніж в 4 рази

4. Основним методом мікробіологічної діагностики гнійно-запальних процесів, викликаних умовно-патогенними бактеріями є:

A. Біологічний

B. Серологічний

C. Бактеріологіний

D. Бактеріоскопічний

E. Алергічний

5. Пацієнт після обстеження в урологічній клініці з застосуванням катетеризації захворів на гострий цистит, зумовлений кишковою паличкою. Як називається інфекція, яка викликана проведенням медичних процедур?

A. Антропонозна

B. Суперінфекція

C. Опортуністична

D. Ятрогенна

E. Вторинна

6. При мікроскопії гнійних виділень з рани виявлені грампозитивні коки, розташовані ланцюгами. На яке поживне середовище необхідно посіяти гній для подальшого бактеріологічного дослідження?

A. Кров’яний агар

B. Жовточно-сольовий агар

C. Середовище Ендо

D. М’ясо-пептонний агар