6.Проаналізуйте наведені аргументації, з’ясуйте їх структуру, вид (доказова чи недоказова, пряма чи непряма).

1) “Оскільки живі організми проходять у своєму розвитку ступені народження, розквіту, занепаду й загибелі, остільки й суспільство в своєму розвитку проходить саме ці ступені” (О.Шпенглер).

2) “На твою думку, у світі є тільки 3 нещастя: жити взимку у холодному помешканні, влітку носити вузькі чоботи і ночувати в кімнаті, де кричить дитина... У мене немає ні першого, ні другого, ні третього. Отже, немає у мене нещастя”(І.С.Тургенєв. “Рудін”).

3) “Смерть для нас нічого не означає, бо те, що розкладається, позбавлене почуття, а тіло, що позбавлене почуття, нас зовсім не обходить” (Епікур).

4) “Віслюк знаходиться між двома однаковими оберемками сіна однакової якості і однакового розміру. Якщо б він не мав свободи волі, то помер би з голоду, тому що немає ніяких підстав для того, щоб він надав перевагу якомусь одному оберемку. Поза як на практиці у таких випадках віслюки не помирають, то можна стверджувати, що вони мають свободу волі, отже, свобода волі існує” (Буридан).

5) “Намагатися за допомогою війни вирішувати політичні суперечки між державами, намагатися досягти сили і слави – це все одно, що змусити усіх людей країни пити одні й ті самі ліки для лікування різних хвороб, бо користі від цього, можливо, лише 4-5 людям” (Мо-цзи).

6) “Якщо люди хороші, то покарання зайве; якщо вони дурні, то покарання немає сенсу. Але люди або хороші, або дурні. Отже, покарання або немає сенсу, або марне”.

7.Визначте структуру та вид критики (пряма чи непряма):

1) “Якщо Ю.Л.Успенський насправді б задумав убивство та ще й так хитро і довго готувався до нього, для того, щоб можна було повірити, що Галина Муракова покінчила з собою, то дозвольте прохати вас поміркувати, чи став би він напередодні вбивства давати в руки того, хто бажає помститися за дочку таку грізну зброю проти себе, чи став би він, повторюю, напередодні смерті дружини писати її матері, попереджаючи, що він задумав убивство її дочки?” (“Ораторские речи в суде”).

2) “Уявімо собі на хвилину, що Семенова отримала ці речі не злочинним шляхом, а їх насправді втиснули, насильно нав’язали. Простіше за все було б піти й оголосити про це поліції або хоч дочекатися ранку, щоб дізнатися, у чому справа, зрозуміти, як з тим бути далі. Але ні! Зараз же виникає і поспішно здійснюється природний лише для крайніх випадків небезпеки ...засіб – втеча...” (“Из речи М.П.Коробчевского по делу Мироновича// Речи известных русских юристов”.

8. .Визначте необґрунтованість аргументів або демонстрації:

1) К. не здійснював крадіжку, адже крадіжка – таємне розкрадання чужого майна, а він виніс і продав комп’ютер, який належав його підприємству.

2) Це не може бути правдою, бо це неправда.

3) Судження “Будь-яка захватницька війна є несправедливою” є заперечним, бо за кількістю воно є загальним, а за якістю –заперечним.

4) Якщо який-небудь телесеріал збирає велику аудиторію біля екранів телевізору, то він має, безсумнівно, художні позитивні якості. Латиноамериканські серіали – високохудожні твори, бо вони збирають численну аудиторію біля екранів телевізорів.

8) Ліки, що рекламуються, прекрасно запаковані і продаються по досить високим цінам. Безумовно, вони досить ефективні.

9.Чи може таке бути в доказовій аргументації:

а) аргументи – недостовірні твердження,

б)деякі аргументи-достовірні, деякі – ймовірні твердження,

в) теза – ймовірне твердження.

10.Наведіть приклади, де застосовується метод “зведення до абсурду”.

11.Наведіть приклади критики, яка будується шляхом обгрунтування антитези.

12.Проаналізуйте наведені тексти, визначте помилки:

1) - Отже, по-вашому переконань немає. - Немає, і не існує.

• Це ваше переконання? - Так.

• Як же ви говорите, що їх немає? Ось вам перше переконання.

2)Двічі по два є 4- каже розум. Двічі по два є 5 – каже варвар, ударяючи мечем по столу, де розкладені написані плани і рахунки. І поки той меч на столі, двічі по два є 5...

3)У старій гімназії учень запитує: “Пане вчителю, хто такий був Діоген?” “Діоген...Хм..Діоген? Ну, ти ще малий, щоб ставити такі запитання”.

4) “Панове присяжні засідателі, пане суддя! Мій клієнт зізнався, що крав.Це цінне і щире визнання.Я б, навіть, сказав, що воно свідчить про надзвичайну цілісність і глибину натури, про людину сміливу і чесну. Але, чи можливо, панове, щоб людина, яка має такі якості, була злодієм?”