Хід роботи

1 Кислі солі

1.1 Одержання та властивості кальцій гідрогенкарбонату

Налийте в пробірку 3 мл розчину кальцій гідроксиду та пропускайте через нього з апарату Кіппа карбон (IV) оксид до утворення осаду. Відзначте колір осаду та продовжуйте пропускати газ. Що спостерігаєте? Напишіть рівняння реакцій одержання кальцій карбонату і перетворення його в гідрогенкарбонат.

Одержаний розчин розділіть у дві пробірки. В одну пробірку додайте розчину кальцій гідроксиду, а вміст другої нагрійте до кипіння. Які зміни відбуваються в пробірках?

1.2 Властивості калій гідрогенсульфату

У 3 мл води розчиніть декілька кристаликів калій гідросульфату. Перевірте реакцію розчину синім лакмусовим папірцем. Як змінився його колір? Напишіть рівняння реакції електролітичної дисоціації калій гідрогенсульфату. Долийте в пробірку 2-3 мл розчину соди (натрій карбонату).

2 Основні солі

2.1 Одержання та властивості кобальт (ІІ) гідроксохлориду

До 3 мл розчину кобальт (ІІ) хлориду краплями додавайте розчин натрій гідроксиду до утворення синього осаду кобальт (ІІ) гідроксохлориду. Складіть рівняння реакції. Вміст пробірки перемішайте і розділіть на дві частини. До однієї долийте розведеного розчину HCl до розчинення осаду, а до другої – концентрованого розчину NaOH.

2.2 Основні солі алюмінію

До 2 мл розчину алюміній сульфату прилийте розчину амоній гідроксиду. Що відбувається?

В результаті реакції, залежно від кількості прилитого амоній гідроксиду, можуть утворюватися алюміній гідроксосульфат, алюміній дигідроксосульфат або алюміній гідроксид.

Зразок картки контролю знань

1. Назвіть сполуки: Ca(HSiO₃)₂, KNO₂, CoOHBr.

2. Напишіть хімічні формули таких сполук: натрій ортоарсенат, магній гідрогенселеніт, дигідроксохром (ІІІ) нітрат.

3. Закінчіть рівняння тих реакцій, які проходять.

B₂O₃ + BaO ® KOH + Ga₂O₃ ®

Ca(OH)₂ + VO ® SeO₃ + Bi(OH)₃®

Література

[1] Розд. 7, с. 141-145

7 Класи неорганічних сполук

(семінарське заняття, 2 год.)

Завдання на теоретичну підготовку:

1. Оксиди. Класифікація, номенклатура, хімічні властивості.

2. Гідрати оксидів. Класифікація, номенклатура, хімічні властивості.

3. Солі. Класифікація, номенклатура, хімічні властивості.

4. Кислотно-основні взаємодії.

Зразок картки контролю знань

1. Визначте ступінь окиснення підкресленого елемента в сполуках:

Mn₂O₇, HVO₃.

2. Назвіть сполуки: KMnO₄, NaHSO₃, H₂B₄O₇, V(OH)₂, (BeOH)₂CO₃, Cs₂O

3. Напишіть хімічні формули таких сполук: ціанідна кислота, кальцій телурид, дигідроксоіндій (ІІІ) селенат, манган (ІІІ)оксид, плюмбум (ІІ) гідроксид, барій гідрогенметасилікат.

4. Закінчіть рівняння тих реакцій, які проходять:

HNO₃ + SnO ® Ga₂O₃ + KOH ®

Mn(OH)₃ + Fe(OH)₂ ® Cr(OH)₃ + SeO₃ ®

CO₂ + V₂O₅ ® HClO + TlOH ®

Cu(OH)₂ + BaO ® Cd(OH)₂ + K₂O ®

Поясніть, чому не відбуваються інші реакції.

Література

[1] Розд. 7, с. 134-146

8 Комплексні сполуки (лабораторна робота №4, 2год.) Короткі теоретичні відомості

Комплексними називають сполуки утворені за рахунок координації одним атомом (йоном) електронейтральних або протилежно заряджених йонів. Будову та властивості комплексних сполук пояснює координаційна теорія, основи якої були закладені А. Вернером у 1893 р.

У комплексних сполуках розрізняють внутрішню та зовнішню сфери. Внутрішня сфера, або комплекс складається з центрального атома, або комплексоутворювача, та лігандів, які розміщуються (координуються) навколо нього. Йони, що не входять у внутрішню сферу, складають зовнішню сферу комплексної сполуки.

Центральними атомами в комплексних сполуках найчастіше виступають позитивно заряджені йони або атоми d-металів, рідше – s- та p-металів. Деякі неметали (B, Si, N, P) також можуть бути комплексоутворювачами.

Як ліганди можуть виступати прості (Cl^-, Br^-, I^-) або складні (CO₃^2-, S₂O₃^-, NO₂^- та ін.) йони, нейтральні молекули (у більшості випадків полярні) – як неорганічні (Н₂O, NH₃, CO), так і органічні (NH₂CH₂NH₂, C₂H₅NH₂).

Кількість місць у внутрішній сфері комплексу, які можуть бути зайняті лігандами, називають координаційним числом (КЧ) комплексоутворювача. Значення координаційних чисел перебуває в межах 1…12.

Комплексні сполуки класифікують за знаком заряду комплексу.

Розрізняють такі комплекси:

• катіонні [Co(NH₃)₆]³⁺, Al[(H₂O)₅OH]²⁺,

• аніонні [Fe(CN₆)]^3-, [Zn(OH)₄]^2-,

• нейтральні [Ni(CO)₄], [Co(NH₃)₃Cl₃].

Хімічні властивості комплексів в основному такі ж як у відповідних їм класів сполук. Особливістю є дисоціація комплексів та їх руйнування сильними кислотами та основами.

Дисоціація відбувається ступінчасто: спочатку сполука дисоціює на йони зовнішньої сфери та комплексний йон (1 ступінь), потім комплексний йон – на комплексоутворювач та ліганди (2 ступінь), причому дисоціація по 2-ому ступеню незначна:

K₃[Fe(CN)₆]  3K⁺ +[Fe(CN)₆]^3-,

[Fe(CN)₆]^3-  Fe³⁺ + 6CN^-.

Кислоти та основи руйнують комплекси за різними механізмами. У випадку кислот комплекс руйнується за рахунок витіснення сильнішою кислотою слабшої, аніон якої входить в склад комплексу як ліганд, або утворення сполуки з лігандами (у випадку нейтральних молекул). Можливе також утворення нерозчинної солі комплексоутворювача. У випадку основ процес полягає в утворенні нерозчинного гідроксиду комплексоутворювача. Цей процес проходить не завжди і залежить від константи нестійкості комплексу та добутку розчинності відповідного гідроксиду.

Na₃[Ag(S₂O₃)₂] + 4HNO₃ = 3NaNO₃ + AgNO₃ + 2H₂S₂O₃,

Na₂[Cu(CN)₄] + KOH = 2NaCN + Cu(OH)₂ + 2KCN.