- •Кафедра хімії Романко п. Д., Побережний л. Я. Загальна хімія
- •Правила оформлення звітів лабораторних робіт
- •1 Основи техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •2 Основні поняття хімії
- •Завдання на теоретичну підготовку:
- •Зразок картки контролю знань
- •Література
- •4 Оксиди
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хімічні властивості основних оксидів
- •Хімічні властивості кислотних оксидів
- •Хімічні властивості амфотерних оксидів
- •Хід роботи
- •1 Кислотні оксиди
- •2 Основні оксиди
- •3 Амфотерні оксиди
- •Зразок картки контролю знань
- •Література
- •5 Гідрати оксидів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хімічні властивості гідратів оксидів.
- •Хід роботи.
- •1 Одержання та властивості малорозчинних у воді основ та амфотерних гідратів оксидів
- •Зразок картки контролю знань
- •Література
- •(Лабораторна робота №3, 2 год.) Короткі теоретичні відомості
- •Хімічні властивості солей
- •Хід роботи
- •1 Кислі солі
- •2 Основні солі
- •Література
- •8 Комплексні сполуки (лабораторна робота №4, 2год.) Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1 Комплексні катіони
- •2 Комплексні аніони
- •Зразок картки контролю знань
- •Література
- •10 Хімічна кінетика та рівновага. Каталіз (семінарське заняття, 2 год.) Завдання на теоретичну підготовку:
- •Зразок картки контролю знань
- •Література
- •11 Окисно-відновні реакції (лабораторна робота №5, 2 год.) Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1 Окисні властивості калій перманганату в кислому середовищі
- •2 Окисні властивості калій дихромату
- •3 Відновлення перманганату калію в залежності від середовища
- •(Семінарське заняття, 2 год.)
- •Зразок картки контролю знань
- •Література
- •14 Гідроліз солей
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи.
- •(Лабораторна робота №7, 2 год.)
- •Хід роботи
- •1 Взаємодія міді з кислотами
- •2 Взаємодія цинку з кислотами
- •Ряд електрохімічних потенціалів металів
- •Електроліз
- •Корозія металів
- •Хід роботи
- •1 Взаємодія металів з розчинами солей
- •2 Гальванічний елемент
- •Додаткові
- •Використані джерела
- •Кафедра хімії Лабораторна робота №1
- •Хімічні властивості основних оксидів
- •Хімічні властивості кислотних оксидів
- •Хімічні властивості амфотерних оксидів
- •Хід роботи
- •1 Кислотні оксиди
- •2 Основні оксиди
- •3 Амфотерні оксиди
- •Додаток б
Хід роботи
1 Кислі солі
1.1 Одержання та властивості кальцій гідрогенкарбонату
Налийте в пробірку 3 мл розчину кальцій гідроксиду та пропускайте через нього з апарату Кіппа карбон (IV) оксид до утворення осаду. Відзначте колір осаду та продовжуйте пропускати газ. Що спостерігаєте? Напишіть рівняння реакцій одержання кальцій карбонату і перетворення його в гідрогенкарбонат.
Одержаний розчин розділіть у дві пробірки. В одну пробірку додайте розчину кальцій гідроксиду, а вміст другої нагрійте до кипіння. Які зміни відбуваються в пробірках?
1.2 Властивості калій гідрогенсульфату
У 3 мл води розчиніть декілька кристаликів калій гідросульфату. Перевірте реакцію розчину синім лакмусовим папірцем. Як змінився його колір? Напишіть рівняння реакції електролітичної дисоціації калій гідрогенсульфату. Долийте в пробірку 2-3 мл розчину соди (натрій карбонату).
2 Основні солі
2.1 Одержання та властивості кобальт (ІІ) гідроксохлориду
До 3 мл розчину кобальт (ІІ) хлориду краплями додавайте розчин натрій гідроксиду до утворення синього осаду кобальт (ІІ) гідроксохлориду. Складіть рівняння реакції. Вміст пробірки перемішайте і розділіть на дві частини. До однієї долийте розведеного розчину HCl до розчинення осаду, а до другої – концентрованого розчину NaOH.
2.2 Основні солі алюмінію
До 2 мл розчину алюміній сульфату прилийте розчину амоній гідроксиду. Що відбувається?
В результаті реакції, залежно від кількості прилитого амоній гідроксиду, можуть утворюватися алюміній гідроксосульфат, алюміній дигідроксосульфат або алюміній гідроксид.
Зразок картки контролю знань
Назвіть сполуки: Ca(HSiO3)2, KNO2, CoOHBr.
Напишіть хімічні формули таких сполук: натрій ортоарсенат, магній гідрогенселеніт, дигідроксохром (ІІІ) нітрат.
Закінчіть рівняння тих реакцій, які проходять.
B2O3 + BaO ® KOH + Ga2O3 ®
Ca(OH)2 + VO ® SeO3 + Bi(OH)3®
Література
[1] Розд. 7, с. 141-145
7 Класи неорганічних сполук
(семінарське заняття, 2 год.)
Завдання на теоретичну підготовку:
Оксиди. Класифікація, номенклатура, хімічні властивості.
Гідрати оксидів. Класифікація, номенклатура, хімічні властивості.
Солі. Класифікація, номенклатура, хімічні властивості.
Кислотно-основні взаємодії.
Зразок картки контролю знань
Визначте ступінь окиснення підкресленого елемента в сполуках:
Mn2O7, HVO3.
Назвіть сполуки: KMnO4, NaHSO3, H2B4O7, V(OH)2, (BeOH)2CO3, Cs2O
Напишіть хімічні формули таких сполук: ціанідна кислота, кальцій телурид, дигідроксоіндій (ІІІ) селенат, манган (ІІІ)оксид, плюмбум (ІІ) гідроксид, барій гідрогенметасилікат.
Закінчіть рівняння тих реакцій, які проходять:
HNO3 + SnO ® Ga2O3 + KOH ®
Mn(OH)3 + Fe(OH)2 ® Cr(OH)3 + SeO3 ®
CO2 + V2O5 ® HClO + TlOH ®
Cu(OH)2 + BaO ® Cd(OH)2 + K2O ®
Поясніть, чому не відбуваються інші реакції.
Література
[1] Розд. 7, с. 134-146
8 Комплексні сполуки (лабораторна робота №4, 2год.) Короткі теоретичні відомості
Комплексними називають сполуки утворені за рахунок координації одним атомом (йоном) електронейтральних або протилежно заряджених йонів. Будову та властивості комплексних сполук пояснює координаційна теорія, основи якої були закладені А. Вернером у 1893 р.
У комплексних сполуках розрізняють внутрішню та зовнішню сфери. Внутрішня сфера, або комплекс складається з центрального атома, або комплексоутворювача, та лігандів, які розміщуються (координуються) навколо нього. Йони, що не входять у внутрішню сферу, складають зовнішню сферу комплексної сполуки.
Центральними атомами в комплексних сполуках найчастіше виступають позитивно заряджені йони або атоми d-металів, рідше – s- та p-металів. Деякі неметали (B, Si, N, P) також можуть бути комплексоутворювачами.
Як ліганди можуть виступати прості (Cl-, Br-, I-) або складні (CO32-, S2O3-, NO2- та ін.) йони, нейтральні молекули (у більшості випадків полярні) – як неорганічні (Н2O, NH3, CO), так і органічні (NH2CH2NH2, C2H5NH2).
Кількість місць у внутрішній сфері комплексу, які можуть бути зайняті лігандами, називають координаційним числом (КЧ) комплексоутворювача. Значення координаційних чисел перебуває в межах 1…12.
Комплексні сполуки класифікують за знаком заряду комплексу.
Розрізняють такі комплекси:
катіонні [Co(NH3)6]3+, Al[(H2O)5OH]2+,
аніонні [Fe(CN6)]3-, [Zn(OH)4]2-,
нейтральні [Ni(CO)4], [Co(NH3)3Cl3].
Хімічні властивості комплексів в основному такі ж як у відповідних їм класів сполук. Особливістю є дисоціація комплексів та їх руйнування сильними кислотами та основами.
Дисоціація відбувається ступінчасто: спочатку сполука дисоціює на йони зовнішньої сфери та комплексний йон (1 ступінь), потім комплексний йон – на комплексоутворювач та ліганди (2 ступінь), причому дисоціація по 2-ому ступеню незначна:
K3[Fe(CN)6] 3K+ +[Fe(CN)6]3-,
[Fe(CN)6]3- Fe3+ + 6CN-.
Кислоти та основи руйнують комплекси за різними механізмами. У випадку кислот комплекс руйнується за рахунок витіснення сильнішою кислотою слабшої, аніон якої входить в склад комплексу як ліганд, або утворення сполуки з лігандами (у випадку нейтральних молекул). Можливе також утворення нерозчинної солі комплексоутворювача. У випадку основ процес полягає в утворенні нерозчинного гідроксиду комплексоутворювача. Цей процес проходить не завжди і залежить від константи нестійкості комплексу та добутку розчинності відповідного гідроксиду.
Na3[Ag(S2O3)2] + 4HNO3 = 3NaNO3 + AgNO3 + 2H2S2O3,
Na2[Cu(CN)4] + KOH = 2NaCN + Cu(OH)2 + 2KCN.