6. Підкачувальні насоси

Для забезпечення рівномірної подачі палива з бака до паливного ішсоса і подолання гідравлічного опору фільтрів і паливопроводів ти головують підкачувальний насос (помпу). Для видалення повіт

ря із системи живлення перед пуском і для заповнення системи їм/швом після складання помпа обладнана ручним гіідкачувальним шм'псом. На тракторних дизелях застосовують поршневі насоси, Мри йод яких здійснюється від ексцентрика кулачкового вала ПНВТ.

Підкачувальний насос 21.1106010-02 (рис. 7.6) кріпиться до бо- шїііої розточки корпуса насоса високого тиску двома шпильками і fit ілдається з чавунного корпуса 3, у горизонтальній розточці якого рі) »міщений поршень 21. Поршень притискується до штока 20 пружи­ниш 22, яка другим кінцем впирається у пробку 6. У розточці з боку ф м п ця по одній осі з поршнем установлено роликовий штовхач. Ро- 17 штовхача притискується до ексцентрика вала регулятора што- ін їм 20. У нижній частині корпуса у спеціальних розточках розміщені N НІІІІИІИ — впускний 8 і випускний 4, притиснуті до сідел пружинами Î і пробками 5 і 9.

• хему роботи підкачувального насоса наведено на рис. 7.7.

Позиція а. При повороті ексцентрика кулачкового вала 1 ролик 2 иммичлча переміщується вниз. Поршень 5 під дією пружини 3 також

Рис. 7.6. Підкачувальний насос 21.1106010-02:

1 — болт поворотного кутника; 2 — трубка відводу палива; 3 — корпус насоса; 4 — клапан випускний; 6 — пробка пружини; 7 — пружина клапана; 8 — клапан впускний; 5 і 9 — пробки клапанів; 10 і 21 — поршні; 11 — циліндр ручного насоса; 12, 20 — шток поршня; 13 — кришка циліндра; 14 — рукоятка насоса; 15 — втулка штока; 16 — кільце; 17 — ролик штовхана;

18 — вісь штовхана; 19 — штовхан поршня; 22 — пружина поршня

переміщується, вниз, в порожнині Б створюється розрідження. Кла­пан 7 закривається, клапан 8 відкривається, і паливо з випускного клапана потрапляє в камеру Б, заповнюючи об’єм, який звільняє пор­шень, рухаючись вниз. При цьому поршень витискує паливо з камери А, яке через канал 6 потрапляє у нагнітальний канал і далі до фільтра.

Позиція б. Ексцентрик кулачкового вала 1 піднімається, через ролик і шток стискує пружину 3 і переміщує поршень 5 уверх. Об’єм камери Б при цьому зменшується. При підвищенні тиску клапан 8 закривається і паливо потрапляє до каналу 6. У цей час па­ливом заповнюється камера А. При наступному опусканні поршня паливо з камери А через канал 6 переходить до фільтра тонкої очи­стки, і процес повторюється.

Позиція в. При підвищеному тиску в нагнітальному каналі 6 і в камері А пружина 3, переміщуючи поршень 5, зустрічає великий тиск з боку палива в камері А. Пружина не може подолати опір

Рис. 7.7. Схема роботи підкачувального насоса:

І ексцентрик вала приводу: 2 — ролик штовхана; 3 — пружина; 4 — шток, 5 — поршень; 6 — канал; 7 — випускний клапан; 8 — впускний клапан; А і Б — камери

іш /шва, і поршень відходить від штока 4. Розміщення поршня в цьо­му иипадку залежить від витрати палива. Чим менше його витрата,

І им вищий тиск у камері А, тим скоріше зупиниться поршень і і мені питься його робочий хід. Таким чином, обмежується макси-

ч,і іміий тиск палива у нагнітальному каналі підкачувального насо-

• міри різних частотах обертання кулачкового вала і різних витра- і і ч иалива. При зниженні тиску палива у нагнітальній порожнині мийний хід поршня знову відновлюється.

Тиск, створений підкачувальним насосом для дизелів типу

• МД-60, становить 0,22...0,30 МПа при частоті обертання кулачко- іимо вала насоса 1000... 1050 хв¹. Для заповнення системи живлення іи.м»ля паливом і видалення з неї повітря на корпусі підкачувально- і •» насоса змонтований ручний насос (рис. 7.6), внутрішніми канала­ми ( получений з підклапанною порожниною впускного клапана.

Паливо прокачують зворотно-поступальним рухом поршня ручного насоса. При русі поршня вверх у підклапанній порожнині нну< кного клапана створюється розрідження, клапан відкривається і н,і і и во надходить у циліндр ручного насоса, нагнітальний клапан, у їм й час закритий. При русі поршня вниз під тиском палива впуск­ний канал закривається, а випускний — відкривається, і паливо че- |и і підпоршневу порожнину підкачувального насоса надходить у Пні нітальну порожнину і далі — до фільтрів тонкої очистки. При ньому разом з паливом прокачується і повітря, яке потрапило у си- ІІТгму при заповненні її свіжим паливом.

Нкщо повітря у системі живлення немає, паливо витікає із за­їм и иої трубки фільтра при відкритому продувному вентилі без йу іібашок. Після повного видалення повітря і заповнення системи $шикчіня паливом ручний насос відключається від неї. Рукоятку І І (рис.7.6) переміщують униз і щільно нагвинчують на кришку нн ііндра 11, поршень 10 опускається на гумову прокладку і пере­йм ипжає надходженню палива у ручний насос.

СИСТЕМА ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ ТА ВИЛУЧЕННЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ

Система очищення повітря обмежує попадання в циліндри дви­гуна пилу, кількість якого у повітрі визначається багатьма факторами, у тому числі і видом сільськогосподарських робіт, машино-трактор- ним агрегатом, типом тракторного рушія і кліматичними умовами праці. В 1 м³ повітря може бути 0,0003... 1,5 г пилу, а в умовах значної запиленості —до 2 г/м³. При таких рівнях запиленості, в середньому за одну зміну (8... 10 годин) роботи трактора МТЗ-80, в циліндри двигуна Д-240 може потрапити більше 2 кг пилу, а трактора ХТЗ-17021 до 4 кг.

Пилинки мають розміри від десятих часток мікрона до сотень мікрон і складаються на 75% з кремнезему, який, потрапляючи в двигун, призводить до інтенсивного спрацювання деталей криво­шипно-шатунного механізму та інших деталей. Найбільше спрацьо­вується дзеркало циліндрів, поршневі кільця, поршні, шийки колінчастого вала, вкладиші та ін. Якщо повітря не очищати, спра­цювання тертьових поверхонь двигуна може зростати у 5... 10 разів. Інтенсивність спрацювання деталей залежить від розмірів і власти­востей абразиву. Найнебезпечніші частки з високою твердістю (кварцевий пил), у суміші з маслом вони діють як наждачна паста.

Рис. 7.8. Передочисник типу моноциклон:

1 — хомут стяжний; 2 — патрубок моно- циклона; 3 — фланець опорний патрубка моноциклона; 4 — ковпак; 5 — щілина викидаюча ковпака моноциклона; 6 — гайка баранчик; 7 — шпилька стяжна; 8 — завихрювач; 9 — сітка захисна

Щоб уникнути попадання пилу в камеру згоряння, на трактор­них двигунах встановлюють повітроочисники. За способом очи­щення їх поділяють на інерційні, фільтруючі і комбіновані (поєднан­ня двох перших). Тракторні повітроочисники розраховані на очи­щення повітря підвищеної запиле­ності. Вони мають багатоступінчас­ту очистку і збільшену висоту розміщення повітрозабирача.

На тракторних і комбайнових дизелях застосовують дво- і тристу­пінчасті комбіновані повітроочис­ники. Триступінчаста система очи­щення повітря застосовується на дизелях Д-120, Д-240, Д-37Е, Д-144 і СМД-31Т. На останніх дизелях СМД застосовується двоступінчас­та система, яка забезпечує ко­ефіцієнт очистки повітря 99,95%.

На тракторних дизелях СМД- 18Н, СМД-60 для першого ступеня очищення повітря застосовується передочисник типу моноциклон. Конструкція такого передочисника (рис.7.8) для дизелів СМД-18Н і

і МД 60 практично однакова, а розміри через різні витрати повітря І>1 ми, тому вони взаємно не замінюються. Принцип дії передочисни- і і ннаслідок розрідження, що виникає при такті впуску у циліндри, т ніп ря через сітку 9 засмоктується у моноциклон, і пройшовши між її нитями завихрювача 8, набуває обертального руху.

Очищення повітря на дизелях СМД відбувається у повітроочис­никах сухого типу з фільтруючими елементами, паперовими фільтр- патронами, встановленими один в одний. На тракторному дизелі СМД-18Н застосовують повітроочисники з горизонтальним розмі­щенням фільтр-патронів (рис.7.10), а на дизелях типу СМД-60 з вер­тикальним (рис.7.11).

Фільтр-патрон повітроочисника складається із зовнішньої і внутрішньої металевих стінок, паперової фільтруючої штори, замкну­тої всередині сіткою і двома днищами, які герметично скріплені епок­сидною смолою або поліетиленом.

Для контролю за гранично допустимим засміченням фільтр-па­тронів тракторних і комбайнових дизелів передбачено індикатор ИЗВ-700 (рис. 7.12). На дизелях без газотурбінного наддуву він підключається до впускного колектора, а на дизелях з наддувом — до патрубка, який з’єднує повітроочисник і турбокомпресор.

Сигнальним пристроєм індикатора є барабан 5 з яскраво-червони­ми смугами. При забрудненні фільтр-патронів вище допустимої нор­ми у вікнах ковпака 3 з’являються смуги, які вказують на необхідність проведення технічного обслуговування. Після виконаної роботи бара-

14 1

Рис. 7.10. Повітроочисник тракторних рядних дизелів СМД-18Н:

1 — кришка; 2 — гайки баранчики; 3 — маховичок; 4, 6 — шайби; 5-болт стяжний; 7 — фільтр патрон основний; 8 — фільтр патрон запобіжний; 9, 10, 14 — кільця ущільнюючі; 11 — патрубок вихідний; 12 — корпус повітроочисника; 13 — патрубок вхідний

Рис. 7.11. Повітроочисник тракторних дизелів типу СМД-60:

І патрубок вихідний; 2 — корпус повітроочисника; 3 — болт стяжний; 4 — патрубок вхідний; ^ шайби; 6,7,8 — гайки баранчики; 9 — кришка; 10,13,14 — кільця ущільнювальні; 11 — фільтр мікрон основний; 12 — фільтр патрон запобіжний; 15 — бонка для підключення трубопроводу індикатора забрудненості повітроочисника або засобів діагностування

fi.ni індикатора повертають у початкове Положення, для чого диск 4 з накаткою їм миїртають за стрілкою до упору.

Система вилучення відпрацьова­них газів. Ці гази містять шкідливі для організму людини продукти згоряння нмлива. Крім того, відпрацьовані гази Ппжежонебезпечні і є однією основних причин шуму двигуна. Тому система нидалення їх повинна відповідати ви­могам техніки безпеки, особливо влітку Нри збиранні врожаю, забезпечувати рфнтівне глушіння шуму та відведен­им і нзів від робочого місця тракториста.

Иипускна система тракторного дви- іунн складається з випускних колек- іпріи, випускної труби, ежектора і і іммника шуму випуску відпрацьова-

Рис. 7.12. Індикатор забрудненості повітроочисника:

1 — штуцер монтажний, 2 — кор­пус індикатора; 3 — ковпак корпу­са індикатора, 4 — диск; 5 — бара­бан; 6 — дріт для прочищення монтажного штуцера

них газів. На сільськогосподарських тракторах найчастіше застосовують глушники з резонансною газовою ка­мерою 6 циліндричної форми, всере­дині якої проходить труба 7 з кількома рядами поперечних отворів (рис.7.13). Від співвідношення об’єму камери, кількості й розмірів отворів та площі прохідного розрізу труби залежать ре­зонансні коливання і ступінь погли­нання шуму.

До труби глушника зверху стяж­ним хомутом 5 кріпиться ежектор 4, який являє собою трубу із змінним розрізом. У найменшому розрізі тру­би ежектора встановлено (отвором у напряму газів) трубку, по якій пере­дається розрідженість у пилезбирач бункера повітроочисника. Таким чи­ном, пил і бруд відсмоктуються із бункера і разом з випускними газами викидаються в атмосферу. Зверху ежектора встановлюється кришка З, яка при непрацюючому двигуні за­криває випускну трубу, запобігаючи попаданню атмосферних опадів.

Рис. 7.13. Випускна труба з глушником

та ежектором двигунів типу СМД-60:

1 — кільце труби глушника; 2 — глушник; 3 — кришка ежектора; 4 — ежектор; 5, 8 — хомути; 6 — резо­нансна камера; 7 — труба глушника; 9 — крон­штейн; 10 — патрубок; 11, 12 — труба і кожух випускної труби; 13 — кільце

ТУРБОКОМПРЕСОРИ. ПРОМІЖНЕ ОХОЛОДЖЕННЯ НАДДУВНОГО ПОВІТРЯ

Потужність двигуна можна підвищити до 30%, якщо в його циліндри додатково подавати стиснуте повітря і відповідну кількість палива, яке повністю згорить, виділивши більшу енергію.

На тракторних дизелях встановлюють турбокомпресори, при­значені для нагнітання повітря під тиском у циліндри двигуна.

Турбокомпресор складається з відцентрового компресора і газо­вої турбіни. Відпрацьовані гази по випускному трубопроводу по­трапляють у камеру газової турбіни, потім на лопаті робочого коле-

(рис.7.14) і примушують його обертатися разом з валом 26.

І » п мідирлцьовані гази викидаються в атмосферу через випускну і |і\ і »у, 11іі малу 26 з протилежного боку закріплено колесо компресо­ві -*М, яке всмоктує повітря з атмосфери через повітроочисник і під і ht 11 ні 11 копим тиском 0,045. ..0,085 МПа нагнітає по випускному тру- Гм »проводу в циліндри двигуна, збільшуючи наповнення їх повітрям.

Колеса турбіни і компресора на номінальному режимі роботи шипуна обертаються з частотою 45000...90000 хв². Дизелі СМД-60, ( М Д 62 обладнані турбокомпресорами типу ТКР-11Н-1 з діаметром кп 1(1,1 компресора і турбіни 110 мм (рис.7.14). Він складається з мі і центрового одноступінчастого компресора з лопатковим дифузо- і м їм і радіальної доцентрової турбіни. Корпус турбіни 16 відлито з ча- нуну, л діюма вхідними каналами з фланцями, прикріплених до випу- « і и пч колекторів за допомогою компенсаторів. У корпусі знаходить-

• і иг гайка 22, яка утворює з сопловим вінцем 14 і колесом турбіни 20 проточну частину для проходу випускних газів. Корпус 1 компресо­ри підлитий з алюмінієвого сплаву, має центральний вхідний патру-