11. Різновид вибірок. Визначення обсягу вибірки.

На практиці досліджувані сукупності,як правило, мають не одну альтернативну основу для вибірки. Наукове обґрунтування та правильний вибір основи – це перша передумова забезпечення репрезентативності результатів вибіркового спостереження. Найчастіше використовуються такі способи добору:

1.простий випадковий добір – проводиться жеребкуванням або за доп. таблиця випадкових чисел. Цей відбір є класичним способом формування вибірки.

2.механіяний добір – осн. його вибірки є впорядкована множина елементів сукупності. Добір здійснюється через рівні інтервали. Крок інтервалу обчислюється діленням обсягу сукупності на передбачуваний обсяг вибірки. За наявності циклічних коливань можливий зсув вибіркових оцінок.

3.розшарований добір (районований типовий) – це спосіб формування вибірки з урахуванням структури генеральної сукупності. На відміну від 2 попередніх видів,розшарований передбачає попередню структуризацію вибірки та незалежний добір елементів у кожній складовій. Похибку розшарованої вибірки обчислюють використовуючи середню з групових дисперсій:

Різновидом розшарованої вибірки є метод квот (обсяг частинних вибірок визначається завчасно).

4.серійний добір – серії скл. з одиниць, які пов’язані територіально або організаційно і потім становлять основу вибірки. Самі ж серії формуються за схемою механічної або простої випадкової вибірки. Взята серія розглядається як одне ціле. Обстеженню підлягають всі без винятку елементи серії.

В процесі проектування вибіркових спостережень визначають min достатній обсяг вибірки. При якому вибіркові оцінки достатньо добре відтворювали властивості генеральної сукупності. У відповідності до формули граничної похибки min обсяг вибірки можна знайти за формулою:

Для альтернативної ознаки, коли немає інформації про структуру сукупності застосовують max значення дисперсії 0,25. Коли розрахований обсяг вибірки перевищує 5% обсягу генеральної його коригують на безповоротність вибірки.

12. Суть і складові елементи динамічного ряду. Характеристики інтенсивності динамік.

Динамічний ряд – це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи ін. соц. – екон. явища в часі.

Елементами динамічного ряду є перелік хронологічних дат або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які наз. рівнями ряду. При вивчені динаміки важливо, щоб часові інтервали між рівнями були однаковими. Динамічні ряди: 1.первинні та похідні; 2.ряди абсолютних, середніх і відносних величин; 3.моментні та інтервальні. Соц.-екон. процеси динамічні і проявляються сталою зміною рівнів динамічного ряду. Поряд з динамічністю їм притаманна інерційність: зберігається механізм формування явищ і характер розвитку. При значній інерційності процесу та незмінності комплексу умов можна очікувати у майбутньому ті властивості, які було виявлено в минулому. Передумовою аналізу б. – я. динамічного ряду є порівнюваність статистичних даних, які його формують. Непорівнюв. зумовлена:

1.змінами в методології обліку, розрахунку показника та використанні різних одиниць вимірювання;

2.зміни в структурі сукупності або територіальні зміни;

3.різними критичними моментами реєстрації;

4.зміною цін для вартісних показників.

Швидкість та інтенсивність розвитку різних суспільних явищ значно відрізняється. Це позначається на структурі відповідних різних динамічних рядів. Для цього використовують характеристики динаміки. При порівняні певної множини база порівняння може бути постійною або змінною. За постійну базу обираємо початковий рівень або рівень, що вважається вихідним для даного явища. Характеристики динаміки обчислені відносно постійної бази наз. базисними. Якщо кожен рівень ряду у порівнювати з попереднім у-1, то такі характеристики наз. ланцюговими. Характеристики динаміки:

1. абсолютний приріст – характ. абсолютний розмір збільшення (зменш.) рівня ряду за певний часовий інтервал і обчислюється як різниця рівнів ряду.

2.темп зростання – показує у скільки разів один рівень > або < від бази порівняння.

3.темп приросту – показує на скільки % один рівень >(<) від бази порівняння.

4.абсолютне значення 1% приросту – показує чого вартий 1% приросту в поточному році.

Якщо швидкість розвитку в межах періоду неоднакова, то для порівняння однойменних характеристик швидкості вимірюється прискорення чи уповільнення динаміки. На базі абсолютних приростів оцінюють:

1.абсолютне прискорення – різниця між абсолютними приростами

2.відносне прискорення – відношення базисних характеристик

Якщо дельта>0, то має місце прискорення, якщо <0 - уповільнення.