9. Дисперсія. Її види та математичні властивості

1) якщо всі значення варіант зменшити на б.-я. стале число, то сер. квадрат. відхилення від цього не зміниться; 2) якщо всі знач. варіант поділити на б.-я. стале число і , то дисперсія зменшиться в і² разів, а сер квадр. відхил. в і разів; 3)

якщо обчислити квадрат відхилень б.-я. величини А , що відмінна від сер. арифм. , то він завжди буде більшим за дисперсію.

При вивч. дисперсії визн-ть три показники коливання ознаки: 1) заг. дисперсія, 2) між групова; 3) сер. із групових дисперсій.

3. Форми, види і способи стат. Спостереж.. Помилки стат. Спостереж. Та способи контролю зібраних даних

Форми:1) звітність– відомості надх-ть у стат. органи від підпр-в, установ та орг-цій у вигляді обовязк. звітів про їх діяль-сть; джерелом відомостей є первинні облікові записи в док-ах бух. та операт.-техн. обліку. Бувають: – заг.держ.– обовязк. для всіх підпр-в, установ для потреб держуправл.; – відомча– збир-ся для своїх потреб міністерствами і т. д.; – типова – має однакові показники для однієї або всіх галузей народного господ.; – спеціаліз. – відбиває специфіку тієї або іншої галузі і підгалузі; – періодичні(квартальна, місячна, поточна); – за способом подання термінову і поштову. 2) спеціально організ. стат спостереж. – являє собою збирання відомостей за допомогою переписів, одночасних обліків і обстежень, у результаті яких отримують дані про явища і процеси, які не охоплюють стат. звітністю. Перепис – спрямований на облік чисельності і складу певних об’єктів, а також на встановлення якісних хар-к їх сукупностей на певний момент часу(особливості: одночасність проведення на всій території, єдність пограми, стислість строків і т.д.). Види: 1) залежно від ступеня охоплення одиниць сукупності:

– суцільне – обстеженню підлягають всі усі одиниці сукупності; – несуцільне(обстеж-ся тільки частина сукупності: визнач. якості насіння, жирність молока), яке також поділ-ся на вибіркове, монографічне(докладний всебічний опис окремих одиниць сукупності, об’єктом може бути сім'я, місто, заклад), анкетне(розсилання анкет певному колу осіб або установ), основного масиву(спостереж. за частиною найб. крупних одиниць, напр.. ринковою торгівлею) 2) за способом реєстрації або отрим. стат. даних.: – безпосереднє – здійсн-ся шляхом реєстрації дослідж. одиниць та їх ознак на основі безпосер. огляду, підрах, зважув., є досить точним і надійним джерелом стат. даних; – документальне – використ. різних док-ів первинного обліку підпр-в, орг-цій; – опитування – відомості отрим-ть зі слів опитувальних осіб, може бути усним і письмовим. Способи опитування: 1) експедиційний– спеціально підготовлені реєстратори на основі опитування заповнюють переписні формуляри, одночасно контролюючи правильність отриманих відповідей; 2) самореєєстрація – спеціально виділені особи безпосер. вступають в контакт з тими, від кого потрібно одержати відомості, роздаючи бланки, які мають бути заповнені до призначеного часу; 3) кореспондентський – необхідні відомості надають особи, які добровільно виявили бажання відповісти на поставлені в анкетах питання. За часом провед. стат. спостереж. поділ-ть на безперервне і перервне (періодичне, одночасне)

Помилки спостережень – похибки і неточності у процесі збирання даних. Групи помилок: 1) помилки реєстрації – виникають внаслідок неправильного встановлення фактів у процесі спостереження або помилкового запису їх: – систематичні – виникають внаслідок Ії певних постійних причин(закруглення віку); поділ-ся на навмисні і ненавмисні.2) помилки репрезентативності – притаманні несу цільному спостереженню, виникають внаслідок того, що вибіркова сукупність недостатньо точно відображає хар-ки генеральної сукупності; можуть бути випадковими( відхилення, які виникають при несу цільному спостереж.внаслідок того,що сукупність відібраних одиниць неповно відтвор.є генеральну сукупність) і систематичними(виникають внасл. порушення принципів відбору одиниць у вибіркову сукупність). Для виявлення і усунення допущених при реєстрації помилок застос-ть лічильний(лічильна перевірка підсумкових і розрахункових показників) та розрахунковий контроль(ґрунтується на логічному взаємозв’язку між ознаками)