9. Дисперсія. Її види та математичні властивості

Дисперсію викор-ть не для оцінки варіації , а й при вимірюванні взаємозв’язків , для перевірки стат. гіпотез. У структурованій сукупності, чка поділена на групи за факторною ознакою Х, дисперсія результативної ознаки У може бути розкладена на : дисперсію у кожній групі (внутрішньогрупову) та дисперсію між групами(міжгрупову). Загальна дисперсія хар-є варіацію ознаки У за рахунок впливу всіх причин, між групова – за рах. фактора Х , покладеного в основу групування, а внутрішньо групові – за рах. інших факторів, не враховуваних у групуванні.

Міжгрупова дисперсія

Внутрішньогруп. розрах-ся окремо для кожної групи

Для всіх груп в цілому обчислюється середня з внутр. групових дисперсій

Властивості дисперсії:

1) якщо всі значення варіант зменшити на б.-я. стале число, то сер. квадрат. відхилення від цього не зміниться; 2) якщо всі знач. варіант поділити на б.-я. стале число і , то дисперсія зменшиться в і² разів, а сер квадр. відхил. в і разів; 3)

якщо обчислити квадрат відхилень б.-я. величини А , що відмінна від сер. арифм. , то він завжди буде більшим за дисперсію.

При вивч. дисперсії визн-ть три показники коливання ознаки: 1) заг. дисперсія, 2) між групова; 3) сер. із групових дисперсій.

2. Суть статист. Спостереж.. Прогр.-методолог. Та організац. Питання стат. Спостереж.

Для того щобо вивчити кількісну сторону масових сусп. явищ і процесів, насамперед необх. зібрати про них необх. статист. інф-цію. з цією метою організ-ся масове стат. спостереж., яке є першим етапом стат. дослідж. Матеріали стат. спостреж. є основою для одерж. узагальнюючих показників, які хар-ть ті чи інші явища і процеси.

Стат. спостереж. – це планомірне, наук.-організ. збирання або одержання масових відомостей про явища і процеси сусп. життя; це робота, яка скл-ся з підготовчих робіт, безпосер. збирання даних та їх контролю. Метою спостереж. є збирання вірогідної та та повної стат. інф-ції про дослідж. соц.-економ. явища і процеси. Завдання: одерж. масових даних про стан досліджув. об’єкта, в обліку стану явищ, які впливають на об’єкт, вивчення даних про процес розвитку явищ. Стат. спостереж. здійсн-ть за заздалегідь розробленим планом, який включає вирішення двох груп питань: програмно-метологічних та організац. До прогр.-метолог. належать: формулюв. цілей і завдань спостереж, визнач. об’єкта та одиниці спостереж. , розробл. програми спостереж.; до організац.– встановл. місця, часу і строків спостереж., добір, розміщ. та навч. кадрів, а також питання пов’язані з підготовуою, орг-цією та безпосер. провед. стат. спостереж.. Об’єктом назив-ть таку сукупність соу.-економ. явищ і процесів, про яку потр. мати необх. дані, та підпр-ва, орг-ції, установи, населення, продукція і т. д. Поряд з об’єктом необх. встановити одиницю спостереж.(первинний елемент об’єкта стат. спостереж., який є носієм ознак, що підлягають реєстрації) та одиницю обліку(той первинний осередок, від якого мають бути одерж. необх. відомості). Програми спостереж.– перелік запитань, на які слід отримати відповідь в процесі проведення спостережень. Одночасно з програмами спостереж. розробл-ть його інструментарій, який включає формуляри та інструкції щодо їх заповнення.В формулярі фікс-ся відповіді на запитання програми. Види носіїв інф-ції: карткові(призначені для занесення відомостей про одну одиницю спостреж) і спискові формуляри(по кількох одиницях). Інструкція– перелік вказівок і основних положень, якими слід керуватися при заповнення док-ів.