1. Своєрідність індустріального суспільства: однотипні технології, однаковий рівень знання, однаковий набір професій та видів праці.

2. "Революція менеджерів" Дж. Бернхема. Основні ідеї цієї книги.

3. Формулювання концепції "постіндустріальної цивілізації", "третинної цивілізації", "цивілізації послуг".

4. Специфіка, природа та суперечності постіндустріального суспільства.

Зміна соціально-філософських та соціологічних уявлень про визначальні чинники соціально-економічного розвитку. Доля марксистського вчення про спосіб виробництва як основну підставу для аналізу суспільства. Спроба розрізнити капіталізм з його центрального темою накопичення капіталу і індустріалізм. Основні характеристики індустріального суспільства: акцент на виробництві товарів, поширення раціоналізації, наявність "нових" людей (інженерів, промисловців), зорієнтованість на знання. Своєрідність індустріального суспільства: однотипні технології, однаковий рівень знання, однаковий набір професій та видів праці, однотипність та одноманітність праці.

"Революція менеджерів" Дж. Бернхема. Основні ідеї цієї книги. Піднесення технократії та бюрократії. Адміністративна бюрократія та її роль у формуванні нової конфігурації суспільства. Роль науково-технічної революції у трансформації суспільства. Зростаюче значення науки в економічному розвитку. Пріоритет науки над виробництвом.

Формулювання концепції "постіндустріальної цивілізації", "третинної цивілізації", "цивілізації послуг". Система стратифікації нового суспільства. Виникнення нових наукових і технічних еліт. Теза про конвергенцію західних і східних економічних систем. Розрізнення між конвергенцією і інтернаціоналізацією для постіндустріального суспільства як концептуальна схема. Новий осьовий принцип соціальної організації. Перехід до центральної ролі теоретичних знань.

Специфіка соціально-економічного розвитку постіндустріального суспільства. Зростаюча роль технічної майстерності і відповідно – знання. Природа індустріального суспільства ("взаємодія з перетвореною природою") у порівнянні з природою постіндустріального суспільства ("гра між людьми"). Проблема капіталу versus проблема організації науки. Нові суперечності постіндустріального суспільства. Зростання ролі людського чинника.

Література:

1. Белл Даниел. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования . – М., 1999.

2. Белл Д. Культурні суперечності капіталізму //Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. – К., 1996.

3. Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики //Новая индустриальная волна на Западе. – М., 1986

4. Мартин Дж. Телематическое общество. Вызов ближайшего будущего

//Новая индустриальная волна на Западе. – М., 1986

5. Суспільство на порозі ХХІ століття: філософське осмислення плинного світу. – К., 1999.

Тема 6. "Третя хвиля" цивілізації та її особливості (4 год.)

План лекції:

1. Ідея Е.Тоффлера про зіткнення двох хвиль розвитку людської цивілізації.

2. Неоднозначна оцінка цивілізації Другої хвилі.

3. Виникнення нової матриці формування цивілізації Третьої хвилі.

4. Ознаки цивілізації Третьої хвилі.

5. Особистість майбутнього, конфігуративне “Я”.

Ідея Е. Тоффлера про зіткнення двох хвиль розвитку людської цивілізації. Відмінність концепції “трьох хвиль” суспільного розвитку від ідей “Футурошока”. Переміщення уваги від прискорення і зростання змін до пошуку напряму розвитку цивілізації. Основні кодуючі принципи індустріальної цивілізації (стандартизація, спеціалізація, синхронізація, концентрація, максимілізація, централізація). Ієрархічність влади. Експансія індустріалізму у світовому масштабі. Принцип прогресу. Формування індуст-реальності.

Неоднозначна оцінка цивілізації Другої хвилі. Висновок О.Тоффлера про завершення індустріальної гри (“війна з природою” небезпечна, вичерпаність енергетичних запасів). Цивілізація Другої хвилі перебуває в кризі. Необхідність розпізнавання ознак Третьої хвилі.

Руйнування Третьою хвилею цементуючих принципів цивілізації Другої хвилі. Виникнення нової матриці, навколо якої формується цивілізація Третьої хвилі. Зміна централізуючих принципів індустріальної системи на протилежні. Горизонтальна ієрархія. Поява виробника-споживача. Можливості “трансринкової” цивілізації. “Дерево” прогресу замість однолінійного техніко-економічного прогресу.

Ознаки цивілізації Третьої хвилі, що поєднують її з цивілізацією Першої хвилі (децентралізація виробництва, відновлювана енергія, деурбанізація, виробництво-для-споживання). Нові можливості. Домівка як поліфункціональний осередок майбутнього суспільства. Майбутній світ як “практопія”.

Особистість майбутнього, конфігуративне “Я”. Різноманітність входження в доросле життя. Новий робітник. Просьюмер-етика. Демократія ХХІ століття (влада меншості, напівпряма демократія, розподіл сфери рішень тощо).

Література:

1. Тоффлер Е. Третя хвиля – К., 2000.

2. Тоффлер А. Футурошок. – Спб., 1997.

3. Тоффлер О. Смещение власти: знание, богатство и принуждение на пороге ХХІ века. – М., 1991.

4. Тоффлер О. Третя хвиля //Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. – К., 1996.

5. Лях В.В. “Информационное общество” как новая парадигма общественного развития //Социальная перспектива. – К., 1992.