- •План-конспект
- •"Актуальні проблеми сучасного суспільствознавства" Тема 1. Основні концепції суспільного розвитку кінця хіх – 60-х років хх століття (2 год.)
- •Тема 2. Цивілізаційні та формаційні підходи до аналізу суспільства (2 год.)
- •Тема 3. Зміна соціокультурних орієнтацій та їх роль
- •Тема 4. Від індустріального суспільства до постіндустріального: основні теоретичні підходи (2 год.)
- •Тема 5. Формування та розвиток концепції
- •Специфіка, природа та суперечності постіндустріального суспільства.
- •Тема 6. "Третя хвиля" цивілізації та її особливості (4 год.)
- •Тема 7. Концепція "інформаційного суспільства":
- •Тема 8. Формування концепції глобалізації.
- •Тема 9. Формування “однополюсного”
- •Тема 10. Інформаційна доба: шлях до невизначеного
- •Тема 11. "Конфлікт цивілізацій". Проблема виживання людства в умовах суперечностей цивілізацій та їх нерівномірного розвитку (2 год.)
Тема 2. Цивілізаційні та формаційні підходи до аналізу суспільства (2 год.)
План лекції:
Перехід від формаційного до цивілізаційних підходів щодо аналізу суспільного розвитку.
Концепція О. Шпенглера про культурний і цивілізаційний розвиток. Етапи розвитку культури.
Теорія цивілізаційного розвитку А. Тойнбі.
Концепція динаміки культури і суспільства П. Сорокіна. Різні форми культури.
Перехід від формаційного до цивілізаційних підходів щодо аналізу суспільного розвитку. Формаційний підхід: основні характеристики. Поняття “суспільно-економічної формації”. Матеріальне суспільне виробництво як предмет формаційного аналізу. Продуктивні можливості та межі використання вчення про формацію. Цивілізаційний підхід: класична парадигма формування та розвитку. Поняття “цивілізації” та його інтерпретації. Спроба нетрадиційного осмислення цивілізації (М.Я.Данилевський).
Концепція О. Шпенглера про культурний і цивілізаційний розвиток. Культури як предмет морфології, етапи розвитку культури. Уявлення про "душу" культури. Культури, що утворюють історію. Культура і доля, цивілізація і каузальність. Перехід "культури" в "цивілізацію"
Концепція цивілізаційного розвитку А. Тойнбі. Його інтерпретація поняття “цивілізації”. Розвиток цивілізації як послідовність циклів "виклик – відповідь". Уявлення про “творчу меншість” (“генераторів ідей”) як рушійну силу цивілізацій. Надлом цивілізації. Старість цивілізації. Занепад цивілізації: три основні стадії. Циклічність і поступ у цивілізаційному процесі.
Концепція П. Сорокіна про динаміку культури і суспільства. Констатація кризи (розпад основоположних форм західної культури і суспільства). Три діагнози кризи. Ідеаціональна, чуттєва і ідеалістична форми вираження культури і суспільства. Руйнування чуттєвої форми західної культури і суспільства (криза в мистецтвах, системах істини, криза етики і права). Можливості передбачення цивілізаційних процесів з точки зору зміни форм культури.
Література:
Тойнбі А. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.
Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. В 2-х т. – М., 1993. – Т. 1.
Сорокин П. Социокультурная динамика //Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.
Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2000.
Трёльч Э. Историзм и его проблемы. – М., 1994.
Тема 3. Зміна соціокультурних орієнтацій та їх роль
у становленні постіндустріального суспільства (2 год.)
План лекції:
Загальні уявлення про соціокультурні орієнтації різних суспільств.
Від “протестантської етики” до “соціальної етики”. Суперечливість установок соціальної етики.
Рух “нових лівих” (кінець 60-х – початок 70-х років) та пошук нових цінностей.
Контркультура та її аксіологічні установки.
Контркультурний тип особистості.
Загальні уявлення про необхідність відповідних соціокультурних орієнтацій (“психосфери”) для становлення нового суспільства. М. Вебер про “дух капіталізму” та його роль для становлення певного типу суспільства. Соціокультурні цінності як передумова для відповідних соціально-економічних перетворень.
Від “протестантської етики” до “соціальної етики”. Формування нової соціально-економічної реальності в 60-х роках ХХ століття. Наростання гедоністичної тенденції в надрах “суспільства масового споживання”. Суперечливість установок "соціальної етики".
Рух “нових лівих” (кінець 60-х – початок 70-х років). “Бунт” проти раціональності та пошук нових цінностей. “Революція” через зміну свідомості. Спонтанність як основна форма самовиразу. Ідеологи “нових лівих”. Неоднозначна оцінка руху “нових лівих” (Д.Белл, Зб.Бжезінський, М.Кастельс).
Контркультура та її аксіологічні установки. Джерела контркультурної орієнтації. Опозиція до традиційної культурної орієнтації. Ідея “альтернативного” суспільства. Соціально-активне та пасивно-споглядальне розгалуження в контркультурі. Контркультура як пошук автентичного буття (Т. Роззак).
Контркультурний тип особистості. Етика “вільних манер”. Концепція “нової свідомості” (“Свідомість ІІІ”) Ч. Рейча. Нові якості людини, які формує Свідомість ІІІ. Ціннісні орієнтації і формування нового працівника.
Література:
Рейч Ч.Молодая Америка //Мировая экономика и международные отношения. – М., 1971, №10.
Белл Даниел. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования . – М., 1999
Кастельс М. Информационная эпоха. – М., 2000.
Лях В.В. Західноєвропейська філософія про зміни соціокультурних орієнтацій в умовах переходу до постіндустріального суспільства //Наукові записки КІТЕП. – К., 2001.
