63. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр

Основні особливості українського національного руху:

- Західноукраїнський національний рух почав набувати ознак, властивих третьому політичному етапу націотворення

- Головними питаннями, які намагалися вирішити під час революційних подій західні українці, були селянське і національне

- Пробудження національних почуттів західних українців в умовах активізації польського руху спричинило висування ними вимог територіального розмежування та надання прав самоврядування

- Боротьбу західних українців за їхні права очолило греко-католицьке духовенство. Його переконаність у необхідності підтримувати Габсбурґів, оскільки лише це дозволить подолати поляків і угорців, обумовлювала консервативність українського руху

2 травня 1848 р. у Львові була утворена перша русько-українська політична організація - Головна Руська Рада. У своєму першому маніфесті вона оголосила, що галицькі русини є частиною великого українського народу, який мав славне минуле і власну державу. Головною вимогою Головної Руської Ради був поділ Галичини на українську і польську частини (провінції) з окремими адміністраціями.

64. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях в др. Пол. Хіх ст.

Вимоги національно-політичного характеру посідали у суспільно-політичному житті України дедалі значніше місце, поступово набираючи загальноукраїнського масштабу. Галицькі українці, наприклад, створюють свої організації, впроваджують українську мову в школах.

У 1867 р. за допомогою українців зі сходу у Львові було започатковано часопис „Правда”, в якому друкувалися твори П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, М. Драгоманова, П. Мирного та ін.

Важливу роль у формуванні національної свідомості та піднесенні культурно-освітнього рівня народу відіграло створення у 1868 р. (у Львові) товариства „Просвіта”, яке видавало популярні книжки, підручники, організовувало читальні для населення.

У 1873 р. за сприяння меценатів із Наддніпрянщини у Львові постало Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка, яке в 1892 р. було реорганізоване в наукове (НТШ). У товаристві працювали М. Грушевський, І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Вовк та ін.

Виникають у Галичині й перші політичні партії. У 1890 р. під впливом М. Драгоманова з ініціативи І. Франка і М. Павлика тут була заснована Русько-українська радикальна партія. Через дев’ять років вона розпалася на Українську соціал-демократичну партію на чолі з прихильниками марксизму М. Ганкевичем та Ю. Бачинським і Національно-демократичну партію, очолювану І. Франком і К. Левицьким.

65. Революція 1905-1907 рр і Україна.

Російська революція 1905 — 1907 р.р., розпочавшись у столиці імперії «Кривавою неділею», негайно перекинулася в українські губернії. Соціально-економічні і політичні суперечності, що викликали революцію, в Україні були навіть гостріші, ніж у центральних губерніях Росії. Економічний визиск селянства і робітництва тут був більший, ніж у Росії. Податки з українських земель також перевищували відповідні показники по російських губерніях. Українці відчували на собі національний гніт, якого не знали росіяни, де б вони не знаходилися на території імперії.

Страйки негайно охопили великі підприємства України.

В першій половині 1905 р. селянські заворушення охопили половину повітів України. У червні 1905 р. підняв повстання флагман Чорноморського флоту ескадрений броненосець «Князь Потьомкін», у багатонаціональному екіпажі якого переважали українці.

Результати та значення російської революції 1905-1907 рр.

- Спонукала уряд до проведення низки реформ, сприяла активізації соціально-політичного життя та розгортанню національно-визвольного руху укр. народу.

- Відіграла позитивну роль для українського руху. Було скасовано Ємський указ, з'явилася україномовна преса, розгорнули діяльність різні українські організації

- Скасовано викупні платежі селян за землю, запроваджені 1861 р.

- Перше набуття досвіду парламентської діяльності українцями Наддніпрянщини.