95. Визволення України від фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.

Завершення визволення України було здійснено під час проведення яссько-Кишинівської та Карпато-Ужгородської операції. Останній населений пункт УРСР в її довоєнних мережах – село Лавочне Дрогобицької області - німці залишили 8 жовтня 1944 р., а Закарпаття було повністю очищене від окупантів 28 жовтня 1944р.

На фронтах Вітчизняної війни у складі радянських військ було близько 6 млн українців; кожен другий із них загинув, кожен другий із тих, хто залишився живим, став довічним калікою. 2072 українці було удостоєно вищого звання в СРСР - Героя Радянського Союзу, із них 32 - двічі, а І. Кожедуба - тричі.

Із 7 млн нагороджених 2,5 млн становили воїни-українці.Із 15 фронтів більше половини очолювалося маршалами та генералами - українцями з походження. Це, зокрема, А. Єременко, С. Тимошенко, Р. Малиновський, П. Рибалко, К.Москаленко.

Героїчні зусилля знадобилися під час евакуації підприємств на схід країни. Разом з устаткуванням і технікою на схід їхали кваліфіковані робітники, фахівці.. На нових місцях доводилося працювати ненормований час у надзвичайно важких умовах - за відсутності житла, кепського харчування. Всього з України в глиб СРСР було евакуйовано понад 3,5 млн жителів.

Також евакуювали власність колгоспів і радгоспів. З України в тил СРСР у перші місяці війни було переправлено понад 5 млн голів худоби.

Великий внесок в перемогу зробили також українські вчені, викладачі, діячі мистецтва.

96. Ідеологічна реакція в Україні у повоєнний період (1945- початок 1950-х рр.).

В ідеології перемога над фашизмом використовувалася для насадження сталінізму. Все, що суперечило сталінізму, оголошувалось ворожим. У повоєнний час в Україні теж починається хвиля ідеологічних репресій під гаслом боротьби проти “націоналізму”. Вже у 1946 р. ЦК КП(б)У ухвалив ряд постанов “Про перекручення і помилки у висвітленні української літератури в..які містили три ключові тези: критика “націонілізму”, заходи про надостатнє висвітлення у художній творчості проблем сучасності; заклик до розгортання більшовицької критики і самокритики. активізувалась боротьба із призначенням Л.Кагановича у 1947 р. на посаду першого секретаря ЦК КП(б)У. В серпні 1947 р. на пленумі Спілки радянських письменників було започатковано брутальну критику письменників, ідеологічна атака на українських науковців. Л.Каганович створив групу для перевірки роботи Інституту історії Академії Наук України. Другий напрям кампанії морально-політичного тиску на суспільство відкриває розгорнута з кінця 1948 р. боротьба проти “низькопоклонства” перед Заходом, а згодом – проти “космополі-тизму”.мета: посилити культурно-ідеологічну ізоляцію країни розколоти інтелігенцію; розпалити шовіністичні та антисемітські настрої; відновити образ внутрішнього ворога, наслідки:зникло поняття мистецької школи; ізоляція від надбань західної культури; обмежена свобода творчості.. знищення Української греко-католицької церкви (УГКЦ), яка діяла головним чином як церква національна. Розгорнулась пропагандистська робота щодо дискредитації УГКУ, як “ворога народу”,. Була створена ініціативна группа,що скликала Собор у Львові щодо об»єднання з російською Церквою