- •Кримінальне право україни
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
- •§ 2. Види злочинів проти національної безпеки України
- •§ 1. Злочини проти життя
- •§ 2. Злочини проти здоров'я
- •§ 3. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування
- •§ 4. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя та здоров'я людини
- •§ 1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •§ 4. Злочини в сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •§ 5. Злочини проти інших особистих прав і свобод людини та громадянина
- •§ 6. Злочини проти сім'ї
- •§ 7. Злочини проти свободи совісті
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти власності
- •§ 2. Корисливі злочини, пов'язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб
- •§ 3. Корисливі злочини проти власності, не пов'язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб
- •§ 4. Некорисливі злочини проти власності
- •§ 1. Поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 4. Злочини у сфері банкрутства
- •§ 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
- •§ 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів та захисту їх прав
- •§ 7. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти довкілля
- •§ 2. Злочини проти екологічної безпеки
- •§ 3. Злочини у сфері землевикористання, охорони надр та атмосферного повітря
- •§ 4. Злочини у сфері водних ресурсів
- •§ 5. Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •§ 2. Створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об'єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов'язані з ними
- •§ 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами
- •§ 4. Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку
- •§1. Поняття та види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Злочини у сфері безпеки праці
- •§ 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва
- •§ 7. Поняття і система транспортних злочинів
- •§ 2. Злочини, що посягають на безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту
- •§ 3. Злочини, які посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту
- •§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту
- •§ 1. Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності
- •§ 2. Злочини проти громадського порядку
- •§ 3. Злочини проти суспільної моральності
- •§ 7. Поняття і види злочинів проти здоров'я населення
- •§ 2. Злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення
- •§ 3. Злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення
- •§ 4. Злочини, пов'язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу
- •§ 5. Інші злочини проти здоров'я населення
- •§ 1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації
- •§ 2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону
- •§ 3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність
- •§ 2. Злочини у сфері використання державних символів
- •§ 3. Злочини, пов'язані із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян
- •§ 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
- •§ 5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •§ 6. Інші злочини проти авторитету держави та діяльності об'єднань громадян
- •§ 1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку
- •§ 2. Види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку
- •§ 1. Поняття та ознаки злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Види злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 1. Види злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду
- •§ 3. Злочини, які посягають на життя, здоров'я, особисту безпеку, майно суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства
- •§ 4. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі
- •§ 5. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю та присіченню злочинів
- •§ 6. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення, ухвали, постанови) та призначеного до відбування покарання
- •§ 1. Поняття та види військових злочинів
- •§ 2. Злочини проти порядку підлеглості та військової честі
- •§ 3. Злочини проти порядку проходження військової служби
- •§ 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання
- •§ 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
- •§ 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб
- •§ 7. Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці
- •§ 8. Військові службові злочини
- •§ 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою та в районі воєнних дій
- •§ 10. Злочини проти законів і звичаїв війни
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти миру, безпеки людства й міжнародного правопорядку
- •§ 2. Злочини проти миру
- •§ 3. Злочини проти безпеки людства
- •§ 4. Злочини проти міжнародного правопорядку
- •Кримінальне право україни Особлива частина
§ 7. Поняття і система транспортних злочинів
Із розвитком транспорту збільшується потужність транспортних засобів і швидкість їх руху, що має важливе значення для розвитку суспільства. Проте це зумовлює і негативні явища, оскільки більш тяжкими стають наслідки транспортних подій, у яких гинуть люди, матеріальні цінності. Боротьба з транспортними злочинами в сучасних умовах набуває важливого значення, про що свідчить виділення цих злочинів у самостійний розділ Особливої частини КК. Головною ознакою, за якою транспортні злочини об'єднано в одну групу, є їх єдиний родовий об'єкт. Таким об'єктом є відносини, які забезпечують безпеку руху та експлуатації усіх видів механічного транспорту.
Безпосередні об'єкти окремих транспортних злочинів лежать у площині родового об'єкта, хоча і мають свої особливості. Вони залежать, насамперед, від видів транспорту, на яких можуть бути вчинені ці злочини, а також від характеру об'єктивної сторони і кваліфікуючих обставин. Наприклад, деякі злочини можуть бути вчинені із застосуванням насильства або погроз, в зв'язку з чим виникає питання про додатковий безпосередній об'єкт - життя та здоров'я особи.
Предметом цих злочинів є транспортні засоби, шляхи сполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв'язку, сигналізації, автоматизації, які забезпечують безпеку руху транспортних засобів.
З об'єктивної сторони ці злочини сконструйовано по-різному. Більшу частину цих посягань описано в законі як злочини з матеріальним складом, меншу частину - з формальним.
У злочинах із матеріальним складом об'єктивна сторона містить у собі діяння, наслідки і причинний зв'язок між ними.
Діяння в цих злочинах полягає в дії або бездіяльності особи. Деякі злочини (наприклад, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів) можуть бути вчинені лише шляхом дії.
У багатьох злочинах діяння виражається в порушенні певних правил. Це означає, що диспозиції таких статей є бланкетні, тому для встановлення факту порушення цих правил необхідно звертатися до відомчих нормативних актів, які регламентують поведінку працівника транспорту або іншого учасника дорожнього руху. Важливо точно визначити, які статті, пункти, параграфи нормативних актів порушено й у чому це порушення полягало.
Обов'язковою ознакою злочинів із матеріальним складом є наслідки.
Наслідками у статтях цього розділу КК названо: загибель однієї або кількох осіб, тяжкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також велику матеріальну шкоду, інші тяжкі наслідки.
Відповідальність за транспортні злочини диференційовано залежно від тяжкості наслідків, що настали. Тому тяжкі тілесні ушкодження, загибель однієї або кількох осіб вказано в деяких статтях як кваліфікуючі обставини.
Під іншими тяжкими наслідками, які зазначені в деяких статтях, слід розуміти тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також велику матеріальну шкоду.
При встановленні матеріальної шкоди, яка спричиняється в транспортних подіях, необхідно враховувати вартість знищених або пошкоджених транспортних засобів, вантажів, шляхів сполучення, споруд на них тощо.
Своєрідними наслідками, які вказані у деяких статтях, є створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків, що виникає внаслідок порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, недоброякісного ремонту або пошкодження шляхів сполучення чи транспортних засобів. У технічній системі транспорту відбуваються певні зміни і створюється реальна можливість настання тяжких наслідків, тобто висока ступінь імовірності їх настання. Ці зміни в технічній сис-
темі транспорту порушують нормальне її функціонування, чим заподіюється збиток об'єкту злочину. Така небезпека (загроза) є і властивість злочинного діяння, і нерозривний із ним своєрідний наслідок. Обов'язковим у таких ситуаціях є встановлення причинного зв'язку між діянням особи та змінами, що відбулися в технічній системі транспорту.
Третьою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів із матеріальним складом є причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали. По справах цієї категорії для його встановлення призначаються експертизи.
Суб'єктивна сторона транспортних злочинів визначається залежно від складності її об'єктивної сторони. Злочини з формальним складом вчинюються з прямим умислом. У злочинах із матеріальним складом необхідно встановлювати психічне ставлення особи до діяння і його наслідків, що має важливе значення для кваліфікації та призначення покарань.
Суб'єктом транспортних злочинів є особа, яка досягла 16-ти років. Лише за пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 ), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278), а також незаконне заволодіння транспортними засобами (частини 2 і 3 ст. 289) відповідальність настає з 14-літнього віку.
Деякі транспортні злочини може здійснювати лише працівник транспорту, тобто спеціальний суб'єкт.
Отже, під транспортними злочинами слід розуміти передбачені кримінальним законом суспільна небезпечні діяння, що посягають на безпеку руху та експлуатації усіх видів механічного транспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту.
У розділі XI Особливої частини КК ці злочини розміщені в певній системі. При цьому враховується тяжкість злочину, а також види транспорту, на яких вони вчиняються. На першому місці є злочини, які вчиняються на залізничному, водному і повітряному транспорті (статті 276-285), на другому - на автомобільному і міському електротранспорті (статті 286-290). Завершують главу злочини, що виражаються в порушенні чинних на транспорті правил та в пошкодженні магістральних трубопроводів (статті 291, 292).
Розміщення транспортних злочинів у певній системі дає можливість більш правильно конструювати санкції цих статей, що, зокрема, підвищить ефективність кримінально-правових заходів боротьби з цими посяганнями, поліпшить статистичний облік цих злочинів.
Безпосереднім об'єктом першої групи посягань є відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту; другої групи - безпеку руху та експлуатації автомобільного і міського електротранспорту; третьої групи - безпечне функціонування всіх видів механічного та магістрального трубопровідного транспорту.
Як уже було зазначено, відповідальність за більшість транспортних злочинів диференційовано залежно від тяжкості наслідків, що настали. Враховуються при цьому тяжкість тілесного ушкодження, загибель однієї чи кількох осіб, а також розмір матеріальної шкоди. Крім того, у статтях цього розділу законодавець передбачає інші кваліфікуючі обставини, такі як: здійснення злочину 3а попередньою 3мовою групою осіб (ч.2 ст. 278, ч.2 ст. 280, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 292); органі3ованою групою (ч.3 ст. 278, ч.3 ст. 280, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 292); 3 насильством, яке не є небе3печним для життя чи 3доров'я потерпілого або 3 погро3ою 3астосування такого насильства (ч.2 ст. 278, ч.2 ст. 289); 3 насильством, небе3печним для життя чи 3доров'я потерпілого або 3 погро3ою 3астосування такого насильства (ч.3 ст. 278, ч.3 ст. 280, ч.3 ст. 289); вчинення 3лочину повторно (ч.2 ст. 280, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 292).
Розглянемо ці обставини. Поняття групи, що вчинила ці злочини за попередньою змовою або організованою групою, дається в ст. 28 КК.
Якщо така організована група озброєна вогнепальною або холодною зброєю і має мету нападу на транспортні підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, то відповідальність настає за бандитизм (ст. 257).
Під насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, слід розуміти завдання ударів, побоїв, викручування рук, утримання, зв'язування або позбавлення волі іншим способом, заподіяння легкого тілесного ушкодження, яке не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати
працездатності. Психічне насильство полягає в погрозі застосування зазначеного фізичного насильства.
Небезпечним для життя і здоров'я насильством визнається заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не спричинили вказаних наслідків, але були небезпечними в момент застосування такого насильства. Це насильство, що спричинило втрату свідомості, здавлювання шиї, скидання з транспортного засобу, що рухається, застосування спеціальних засобів, зброї тощо.
Повторністю злочинів відповідно до ч.1 ст. 32 КК визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Наприклад, повторним вважається заволодіння транспортним засобом якщо йому передувало таке саме заволодіння (ч.2 ст. 289 КК).