- •Кримінальне право україни
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
- •§ 2. Види злочинів проти національної безпеки України
- •§ 1. Злочини проти життя
- •§ 2. Злочини проти здоров'я
- •§ 3. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування
- •§ 4. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя та здоров'я людини
- •§ 1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •§ 4. Злочини в сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •§ 5. Злочини проти інших особистих прав і свобод людини та громадянина
- •§ 6. Злочини проти сім'ї
- •§ 7. Злочини проти свободи совісті
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти власності
- •§ 2. Корисливі злочини, пов'язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб
- •§ 3. Корисливі злочини проти власності, не пов'язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб
- •§ 4. Некорисливі злочини проти власності
- •§ 1. Поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 4. Злочини у сфері банкрутства
- •§ 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
- •§ 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів та захисту їх прав
- •§ 7. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти довкілля
- •§ 2. Злочини проти екологічної безпеки
- •§ 3. Злочини у сфері землевикористання, охорони надр та атмосферного повітря
- •§ 4. Злочини у сфері водних ресурсів
- •§ 5. Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •§ 2. Створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об'єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов'язані з ними
- •§ 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами
- •§ 4. Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку
- •§1. Поняття та види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Злочини у сфері безпеки праці
- •§ 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва
- •§ 7. Поняття і система транспортних злочинів
- •§ 2. Злочини, що посягають на безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту
- •§ 3. Злочини, які посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту
- •§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту
- •§ 1. Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності
- •§ 2. Злочини проти громадського порядку
- •§ 3. Злочини проти суспільної моральності
- •§ 7. Поняття і види злочинів проти здоров'я населення
- •§ 2. Злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення
- •§ 3. Злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення
- •§ 4. Злочини, пов'язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу
- •§ 5. Інші злочини проти здоров'я населення
- •§ 1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації
- •§ 2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону
- •§ 3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність
- •§ 2. Злочини у сфері використання державних символів
- •§ 3. Злочини, пов'язані із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян
- •§ 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
- •§ 5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •§ 6. Інші злочини проти авторитету держави та діяльності об'єднань громадян
- •§ 1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку
- •§ 2. Види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку
- •§ 1. Поняття та ознаки злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Види злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 1. Види злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду
- •§ 3. Злочини, які посягають на життя, здоров'я, особисту безпеку, майно суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства
- •§ 4. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі
- •§ 5. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю та присіченню злочинів
- •§ 6. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення, ухвали, постанови) та призначеного до відбування покарання
- •§ 1. Поняття та види військових злочинів
- •§ 2. Злочини проти порядку підлеглості та військової честі
- •§ 3. Злочини проти порядку проходження військової служби
- •§ 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання
- •§ 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
- •§ 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб
- •§ 7. Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці
- •§ 8. Військові службові злочини
- •§ 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою та в районі воєнних дій
- •§ 10. Злочини проти законів і звичаїв війни
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти миру, безпеки людства й міжнародного правопорядку
- •§ 2. Злочини проти миру
- •§ 3. Злочини проти безпеки людства
- •§ 4. Злочини проти міжнародного правопорядку
- •Кримінальне право україни Особлива частина
§ 7. Злочини проти свободи совісті
Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
(ст. 178). Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують свободу совісті та віросповідання. Додатковим обов'язковим об'єктом є відносини власності.
Предметом злочину є різні релігійні споруди чи культові будинки: церкви, мечеті, синагоги, каплиці, монастирі, молільні будинки, інші приміщення, в яких можуть проходити церковні служби.
Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в пошкодженні чи зруйнуванні релігійної споруди або культового будинку. Під пошкодженням слід розуміти приведення будинку або споруди в часткову непридатність, тобто якщо зберігається можливість її відновлення. Зруйнування передбачає приведення споруд або будинків до повної непридатності, внаслідок чого вона або припиняє існувати, або повністю втрачає можливість бути відновленою. Способи зруйнування або знищення можуть бути різними (механічними, фізичними, хімічними тощо) і на кваліфікацію злочину не впливають. Якщо пошкодження або зруйнування релігійної споруди, культового будинку вчинено шляхом підпалу, іншим загальнонебезпечним способом, або спричинило загибель людей, або інші тяжкі на-
__________________
1 Див.: Закони України. - 1998. - Т. 14. - С. 10.
2 Див.: СП України. - 1996. - № 14. - Ст. 394.
слідки, кваліфікація таких дій настає за сукупністю злочинів: за ст. 178 і ч.2ст. 194.
Суб'єктивна сторона злочину — умисел. Винний усвідомлює, що пошкоджує або руйнує релігійну споруду або культовий будинок, передбачає настання шкоди від своїх дій і бажає або свідомо припускає настання наслідків такого роду. У разі використання для пошкодження або зруйнування релігійних будинків загальнонебезпечного способу, винне ставлення до наслідків у вигляді загибелі людей, а також тяжких наслідків має місце тільки в формі необережності. За наявності в такому випадку умислу на позбавлення життя однієї (кількох) особи, винний відповідає за ст. 178 і ч.2 ст. 194 та і за відповідними пунктами ст. 115. Пошкодження або зруйнування релігійних споруд або культових будинків із хуліганських мотивів має кваліфікуватися за сукупністю злочинів за статтями 178 і 296.
Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.
Покарання за злочин: за ст. 178 — штраф до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.
Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179). Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують свободу віросповідання та повагу до почуттів віруючих.
Предмет злочину — релігійні святині, а саме проголошені кожною релігією священні символи: Біблія, ікони, храми, поховання, місця паломництва, святі джерела тощо.
Об'єктивна сторона злочину виражається в утримуванні, оскверненні або знищенні релігійних святинь. Утримування передбачає самовільні дії винного з привласнення релігійних святинь всупереч волі власника. Осквернення — це наруга над релігійною святинею, різні цинічні дії, що зачіпають релігійні почуття віруючих тощо. Знищення — це приведення до повної непридатності релігійної святині шляхом механічного, фізичного, хімічного або біологічного впливу, результатом якого є приведення ЇЇ до повної непридатності із втратою можливості відновлення.
Злочин вважається закінченим із моменту вчинення однієї з указаних дій.
Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Якщо вказані дії вчинено з хуліганських мотивів, то потрібна додаткова кваліфікація за ст. 296.
Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.
Покарання за злочин: за ст. 179 — штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.
Перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180).
У статті 35 Конституції України вказано, що кожен має право на свободу світогляду та віросповідання. Це право передбачає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособове чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Стаття 180 КК є однією з гарантій реалізації цього положення Конституції.
Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують свободу світогляду та віросповідання.
Об'єктивна сторона злочину характеризується дією або бездіяльністю, що полягає в незаконному перешкоджанні здійсненню релігійного обряду. Перешкоджання може полягати в незаконному закритті приміщень для відправлення релігійних обрядів, зриві обрядів вінчання, відспівування, розгоні віруючих під час моління. При цьому злочинним є перешкоджання тільки таким релігійним обрядам, які здійснюються в рамках закону, не порушують громадський порядок і не супроводжуються посяганням на права громадян (порядок проведення релігійних обрядів і церемоній передбачено ст. 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. 1). Злочин вважається закінченим із моменту незаконного перешкоджання здійсненню релігійного обряду.
Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.
Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.
У частині 2 ст. 180 передбачено відповідальність за примушування священнослужителя шляхом фізичного або психічного насильства до проведення релігійного обряду. Під примушуванням слід розуміти протиправний насильницький вплив на
_____________________
1 Відомості Верховної Ради УССР. - 1991. - № 25. - Ст. 283.
священнослужителя з метою виконання ним релігійного обряду. Насильство при цьому може бути психічним або фізичним. Психічне насильство полягає в застосуванні до потерпілого погроз, шантажу, іншого протиправного впливу на його психіку. Фізичне насильство може полягати в різному посяганні на тілесну сферу потерпілого: незаконному позбавленні волі, зв'язуванні, заподіянні фізичного болю, ударів, побоїв. Якщо результатом фізичного насильства було спричинення тілесних ушкоджень, то кваліфікація цього злочину настає за сукупністю за ст. 180 і статтями 121, 122 або ст. 125.
Покарання за злочин: за ч.1 ст. 180 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років; за ч.2 ст. 180 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.
Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
(ст. 181). Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що регулюють порядок відправлення релігійних обрядів, а також свободу віросповідання та право громадян на релігійні об'єднання. Додатковим обов'язковим об'єктом можуть бути відносини, що забезпечують охорону здоров'я або інших законних інтересів громадян.
Об'єктивна сторона злочину проявляється у вчиненні активних дій з організації або керівництва групою, діяльність якої здійснюється під підставою проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров'ю людей або статевою розпустою.
Під організацією такої групи слід розуміти будь-яку діяльність, спрямовану на створення групи, вербування її членів, підготовку статутних документів, пошук джерел фінансування, тобто будь-які дії, результатом яких є створення групи. Керівництво групою означає управління її діяльністю і може виражатися в організації молитв, відправленні обрядів, культів, заходах із підтримки дисципліни, керівництві здійсненням бузувірських обрядів, накладенні стягнень (епітимій) тощо. Діяльність такої групи має бути пов'язана із заподіянням шкоди здоров'ю людей (наприклад, знівечення, покалічення, розлад психіки в резуль-
таті молитв), а також статевою розпустою. Причому застосування в процесі діяльності групи окремих видів насильства, покарання за які, як за самостійні злочини, перевищує покарання за ч.1 ст. 181, вимагає додаткової кваліфікації за відповідними статтями КК про відповідальність за злочини проти особи. Позбавлення життя потерпілого в процесі діяльності вказаної релігійної групи або доведення до самогубства також передбачає відповідальність за сукупністю злочинів.
Злочин вважається закінченим із моменту створення групи або вчинення дій із керівництва нею.
Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.
Злочин може вчинюватися не тільки за релігійними, а й за іншими мотивами: користь, владолюбство, сексуальні мотиви.
Суб'єкт злочину спеціальний — організатор або керівник релігійної групи.
У частині 2 ст. 181 передбачено відповідальність за ті самі дії, поєднані із втягуванням у діяльність групи неповнолітніх. У цих випадках додатковим обов'язковим об'єктом злочину є нормальний етичний розвиток неповнолітніх, їх здоров'я і статева недоторканність. Залучення неповнолітнього до діяльності групи передбачає будь-які форми впливу дорослої особи на неповнолітнього з метою спонукати (примусити) останнього брати участь у діяльності релігійної групи. Способи залучення можуть бути різні: лестощі, умовляння, обман, шантаж, побої, розпалювання релігійного фанатизму тощо.
Злочин є закінченим із моменту втягнення неповнолітнього до діяльності релігійної групи за допомогою будь-якої з перерахованих дій.
Покарання за злочин: за ч.1 ст. 181 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк; за ч.2 ст. 181 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
РОЗДІЛ VІІ
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ