- •Кримінальне право україни
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
- •§ 2. Види злочинів проти національної безпеки України
- •§ 1. Злочини проти життя
- •§ 2. Злочини проти здоров'я
- •§ 3. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування
- •§ 4. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя та здоров'я людини
- •§ 1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •§ 4. Злочини в сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •§ 5. Злочини проти інших особистих прав і свобод людини та громадянина
- •§ 6. Злочини проти сім'ї
- •§ 7. Злочини проти свободи совісті
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти власності
- •§ 2. Корисливі злочини, пов'язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб
- •§ 3. Корисливі злочини проти власності, не пов'язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб
- •§ 4. Некорисливі злочини проти власності
- •§ 1. Поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 4. Злочини у сфері банкрутства
- •§ 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
- •§ 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів та захисту їх прав
- •§ 7. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти довкілля
- •§ 2. Злочини проти екологічної безпеки
- •§ 3. Злочини у сфері землевикористання, охорони надр та атмосферного повітря
- •§ 4. Злочини у сфері водних ресурсів
- •§ 5. Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •§ 2. Створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об'єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов'язані з ними
- •§ 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами
- •§ 4. Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку
- •§1. Поняття та види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Злочини у сфері безпеки праці
- •§ 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва
- •§ 7. Поняття і система транспортних злочинів
- •§ 2. Злочини, що посягають на безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту
- •§ 3. Злочини, які посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту
- •§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту
- •§ 1. Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності
- •§ 2. Злочини проти громадського порядку
- •§ 3. Злочини проти суспільної моральності
- •§ 7. Поняття і види злочинів проти здоров'я населення
- •§ 2. Злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення
- •§ 3. Злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення
- •§ 4. Злочини, пов'язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу
- •§ 5. Інші злочини проти здоров'я населення
- •§ 1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації
- •§ 2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону
- •§ 3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність
- •§ 2. Злочини у сфері використання державних символів
- •§ 3. Злочини, пов'язані із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян
- •§ 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
- •§ 5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •§ 6. Інші злочини проти авторитету держави та діяльності об'єднань громадян
- •§ 1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку
- •§ 2. Види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку
- •§ 1. Поняття та ознаки злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Види злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 1. Види злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду
- •§ 3. Злочини, які посягають на життя, здоров'я, особисту безпеку, майно суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства
- •§ 4. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі
- •§ 5. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю та присіченню злочинів
- •§ 6. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення, ухвали, постанови) та призначеного до відбування покарання
- •§ 1. Поняття та види військових злочинів
- •§ 2. Злочини проти порядку підлеглості та військової честі
- •§ 3. Злочини проти порядку проходження військової служби
- •§ 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання
- •§ 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
- •§ 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб
- •§ 7. Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці
- •§ 8. Військові службові злочини
- •§ 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою та в районі воєнних дій
- •§ 10. Злочини проти законів і звичаїв війни
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти миру, безпеки людства й міжнародного правопорядку
- •§ 2. Злочини проти миру
- •§ 3. Злочини проти безпеки людства
- •§ 4. Злочини проти міжнародного правопорядку
- •Кримінальне право україни Особлива частина
§ 1. Поняття та види злочинів проти довкілля
Природа утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які становлять природну основу, сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвітання.
Всі природні багатства нашої країни — «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони — є об'єктами права власності Українського народу», згідно з Конституцією України (ст. ІЗ)1. Стаття 66 Конституції України зобов'язує кожного громадянина не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки2.
Охорона довкілля є важливою функцією нашої держави. Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність за найнебезпечніші правопорушення в галузі довкілля.
Злочини проти довкілля мають своїм родовим об'єктом суспільні відносини, що забезпечують охорону довкілля, його наукове обґрунтоване раціональне використання і відтворення природних ресурсів, охорону нормального екологічного стану біосфери.
За своїм безпосереднім об'єктом всі злочини проти довкілля можуть бути поділені на: 1) злочини проти екологічної безпеки (статті 236,237,238 і 253); 2) злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря (статті 239, 240, 241 і 254); 3) злочини у сфері охорони водних ресурсів (статті 242, [ 243 і 244); 4) злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу (статті 245,246,247,248,249,250, 251 і 252).
__________________
1 Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
2 Там само.
§ 2. Злочини проти екологічної безпеки
Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236). Об'єктом злочину є екологічна безпека довкілля.
Екологічна безпека нашої держави як явище є складовою загальної безпеки разом з іншими її видами, формуючи систему національної безпеки України.
У статті 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що екобезпека «є таким станом навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей», що вона «гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу... заходів»1.
Предметом злочину є порядок проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, а також експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів.
Об'єктивна сторона злочину виражається в порушенні вимог, що визначають порядок проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, а також експлуатації та ліквідації
Суб'єктивна сторона злочину характеризується складною формою вини: щодо дії — умисел або необережність, щодо наслідків — необережність.
Інші тяжкі наслідки - це заподіяння шкоди здоров'ю людей або інший збиток, наприклад зруйнування або пошкодження заповідних територій.
Загибель людей — це смерть хоча б однієї людини.
Суб'єктом злочину є службова особа, відповідальна за проведення екологічної експертизи і дачу дозволу на будівництво й експлуатацію підприємства й інших виробничих об'єктів без І необхідної перевірки.
Екологічна експертиза - вид експертної науково-практичної діяльності, що охоплює екологічне дослідження, аналіз,
_________________________
1 Відомості Верховної Ради. — 1991. — № 41. — Ст. 546.
оцінку та підготовку висновків щодо проектних матеріалів чи об'єктів, що становлять або можуть становити небезпеку навколишньому природному середовищу та здоров'ю людей (ст. 1 Закону України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року)1.
Покарання за злочин: за ст. 236 - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237). Об'єктом злочину є екологічна безпека довкілля, захист населення, яке проживає чи перебуває на території, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромінюванням, від негативних наслідків такого забруднення.
Об'єктивна сторона злочину виражається у вчиненні двох альтернативних діянь:
в ухиленні від проведення дезактиваційних чи інших відновлювальних заходів на території, що зазнала забруднен ня небезпечними речовинами або випромінюванням;
неналежному проведенні зазначених заходів.
Під ухиленням слід розуміти бездіяльність, тобто пряме невиконання особою дій, необхідних для ліквідації або усунення екологічного забруднення. Неналежне проведення необхідних дій для ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення на певній території означає, що особа, хоч і діє в межах своїх службових обов'язків, однак виконує їх неналежним чином, тобто всупереч правилам та інтересам роботи.
Об'єктивна сторона цього злочину передбачає наслідки у вигляді загибелі людей або інші тяжкі наслідки.
Інші тяжкі наслідки — це істотне погіршення довкілля або стану рослинного і тваринного світу на певній забрудненій території, захворювання або масова загибель тварин, птахів, рибних запасів тощо.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується складною формою вини: щодо дії (бездіяльності) — умисел або необережність, щодо наслідків — тільки необережність.
_______________________
1 Відомості Верховної Ради. - 2000. - № 27. - Ст. 213.
Суб'єкт злочину — службова особа, на яку покладено обов'язки щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення.
Покарання за злочин: за ст. 237 - обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238). Об'єктом злочину є здоров'я населення, а також економічні інтереси держави та суб'єктів господарювання та суспільні відносини з підтримання задовільного екологічного стану в Україні.
Предметом цього злочину є відомості про стан екологічної обстановки і про стан захворюваності населення в районах із підвищеною екологічною небезпекою.
Об'єктивна сторона злочину виражається у вчиненні двох видів протиправних діянь: 1) приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ; 2) приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про стан захворюваності населення в районах із підвищеною екологічною небезпекою.
Перекручення - це повідомлення в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей такого характеру.
Склад злочину є формальним і настання наслідків для притягнення до відповідальності за цією статтею не потрібно.
Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.
Суб'єктом злочину є лише службова особа, відповідальна за подання відомостей про екологічний стан і захворюваність населення.
Частина 2 ст. 238 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ст. 238 - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обій-
мати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч.2 ст. 238 - обмеження волі на строк від п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253). Об'єктивна сторона цього злочину характеризується розробкою і здачею проектів, іншої аналогічної документації замовникові службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, або інших тяжких наслідків (наприклад, затоплення населеного пункту, зруйнування споруд, забруднення природного об'єкту тощо).
Суб'єктивна сторона злочину така сама, як і в злочині, передбаченому ст. 236.
Суб'єкт злочину — службова або спеціально уповноважена особа — розробник або здавальник проекту чи іншої аналогічної документації замовникові.
Частина 2 ст. 253 передбачає відповідальність за ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені ч.1 цієї статті.
Покарання за злочин: за ч.1 ст. 253 — позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або обмеження волі на той самий строк; за ч.2 ст. 253 — обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на строк до п'яти років.